Справа № 587/1922/24
04 жовтня 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л. М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Садівської сільської ради Сумського району Сумської області в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
Садівська сільська рада Сумського району Сумської області звернулася до суду з вказаним позовом та просить позбавити батьківських прав ОСОБА_5 відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з нього аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати яких ОСОБА_6 померлла ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 2020 року сім'я ОСОБА_5 перебувала на обліку сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах. За відсутності належних умов для життя, виховання та розвитку дітей, через невиконання батьком обов'язків щодо догляду за дітьми, зловживання ним алкогольними напоями, рішенням виконкому Садівської сільради від 27.09.2023 діти були тимчасово поміщені до КЗ СОР «Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області» строком до 9 місяців. Відповідачу було надано час для виправлення ситуації, що склалася у родині, попереджено про необхідність змінити свою поведінку, ставлення до виховання дітей. Проте батько не створив належних умов для повернення дітей у родину, зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, за період перебування дітей у державному закладі з 13.10.2023 відвідав їх лише один раз (26.11.2023), передав їм солодощі та фрукти, перешкод у відвідуванні дітей йому ніхто не чинив. ОСОБА_5 отримує на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 соціальну допомогу дітям померлого годувальника, проте кошти за призначенням не використовує. З відповідачем проводилися бесіди з метою формування у нього почуття усвідомленого батьківства, відповідальності за своїх дітей, формування принципів здорового життя, проте позитивного результату на зміну поведінки батька це не дало. На даний час своєю бездіяльністю ОСОБА_5 фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не намагається повернути дітей у родину, чим грубо порушує право дітей на виховання у сім'ї.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, під час проведення судового засідання 23.07.2024 зазначав, що позовні вимоги не визнає, з дітьми спілкується по телефону щодня та бажає, щоб вони проживали разом з ним.
Представник третьої особи позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з урахуванням висновку служби у справах дітей Сумської РДА про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Суд, заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши надані докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження та свідоцтва про смерть (а.с. 13,14, 32).
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади відповідач ОСОБА_5 та діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12,17,18).
27.07.2020 року було обстежено житлово-побутові умови сім'ї ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та у зв'язку з відсутністю умов для нормального проживання та розвитку новонародженої дитини рішенням виконкому Низівської селищної ради Сумського району Сумської області від 28.07.2020 №39 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тимчасово влаштовано до Сумського обласного спеціалізованого будинку дитини на повне державне утримання (а.с. 23,33). В подальшому розпорядженням голови РДА від 08.02.2021 №21-ОД та рішенням виконкому Садівської сільської ради Сумського району Сумської області від 18.08.2021 №124 термін перебування малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у КНП СОР Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» продовжувався на шість місяців (а.с. 34,35).
Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації від 10.08.2020 №47-ОД ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було взято на облік як дитину, що опинилася у складних життєвих обставинах (а.с. 22).
Згідно із листом КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» від 17.03.2023 №196/01 з 05.08.2020 у закладі перебувала малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на повному державному утриманні. 17.03.2023 хлопчик вибув на подальше проживання та виховання до біологічного батька ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради Сумського району Сумської області від 23.02.2022 року №31 (а.с. 28,29). Зазначеним рішенням виконком сільської ради зобов'язав ОСОБА_5 сумлінно виконувати свої батьківські обов'язки, забезпечити належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини (а.с. 36).
Сім'я ОСОБА_5 перебувала під соціальним супроводом КУ «Центр надання соціальних послуг Садівської сільської ради Сумського району Сумської області» з 10.03.2023 по 14.06.2023. Надання соціальних послуг припинено у зв'язку з мінімізацією складних життєвих обставин родини та письмовою відмовою ОСОБА_5 від їх надання (а.с. 43).
27.09.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були взяті на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та відповідно до рішення виконкому Садівської сільської ради Сумського району Сумської області від 27.09.2023 №157 тимчасово влаштовані до КЗ СОР Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області терміном до 9 місяців, вилучивши з сім'ї у зв'язку з ухилянням батька ОСОБА_5 від виконання своїх батьківських обов'язків (а.с. 30,31).
Як вбачається з навчальної характеристики учня Низівського ліцею Садівської сільської ради від 05.10.2023 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарекомендував себе як старанний учень, володіє навчальним матеріалом на достатньому та середньому рівнях, на уроках присутній, але неактивний, часто приєднується із спізненням і не досиджує до кінця, домашні завдання за вересень не надіслав жодному із вчителів, має добрий загальний розвиток, відвідує футбольну секцію. Проживає у неповній сім'ї, батько ОСОБА_5 не надає належної уваги навчанню дитини та виконання ним домашніх завдань (а.с. 42).
Відповідно до довідки-характеристики №50-14-23 від 22.02.2024, виданої старостою Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_5 , 1986 р.н., який зареєстрований в АДРЕСА_1 , має двох неповнолітніх синів, останнім часом зовсім ними не цікавиться, діти перебувають на утриманні в державному закладі. Не працює, має алкогольну залежність, неодноразово був помічений в стані алкогольного сп'яніння з особами сумнівної поведінки (а.с. 38).
Згідно із листом ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області №3920 від 15.04.2024 на ОСОБА_5 1986 р.н., було складено починаючи з серпня 2023 року два адміністративних матеріали за ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обов'язків) та за ст. 178 КУпАП (розпиття алкогольних напоїв у громадських місцях) (а.с. 40).
КЗ СОР - Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області повідомляє, що за час перебування дітей ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 у закладі їх батько ОСОБА_5 відвідав їх лише один раз (26.11.2023), передав солодощі та фрукти. ОСОБА_5 дітей матеріально не забезпечував, ніякої допомоги у придбанні одягу, взуття, канцтоварів не надавав. З адміністрацією закладу стосовно здоров'я, навчання та перебування дітей не спілкувався (а.с. 79).
Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Сумської РДА №01-21/2303 від 16.05.2024 ОСОБА_5 перебуває на обліку в управлінні як отримувач державної соціальної допомоги дітям померлого годувальника на сина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , а також допомоги особі з інвалідністю з дитинства ІІ групи. Також з 01.05.2023 по 31.07.2023 отримував допомогу при народженні дитини на сина ОСОБА_8 , з 01.07.2021 по 29.02.2024 отримував соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям (а.с. 37).
Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 25.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 проживає сам, для дітей не створено належних умов для проживання, виховання та розвитку. Кімнати потребують ремонту, необхідно придати запас дров, вирішити питання про підключення газопостачання, кошти соціальної допомоги по втраті годувальника використовувати за призначенням (а.с. 80).
Рішенням виконкому Садівської сільської ради №683 від 22.05.2024 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 19-21).
Згідно висновку служби у справах дітей Сумської РДА №182/01-16 від 19.074.2024 вважають доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_5 відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 65-66).
У судовому засіданні були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що родину ОСОБА_5 знає давно, оскільки вона працювала секретарем сільської ради. Зазначила, що вихованням старшого сина займалися відповідач та його мати, так як дружина ОСОБА_5 працювала в м. Суми і в село майже не приїздила. Після ОСОБА_11 сина ОСОБА_8 дружина відповідача померла та оцінивши умови проживання родини, а саме те, що було відключено газопостачання та електропостачання, дров заготовлено не було, запасу продуктів харчування також, город не обробляли, сільська рада передала новонародженого в будинок дитини. На той час відповідач проживав разом зі своєю матір'ю та старшим сином, зловживав спиртними напоями. Пізніше було прийнято рішення виконкому сільської ради про повернення меншого сина ОСОБА_12 у родину. Спочатку все було добре, відповідач займався вихованням дитини, проте потім знову почав зловживати алкогольними напоями і дитину забрала до себе сусідка. Коли представники сільської ради виїхали за місцем проживання родини, то побачили, що в квартирі безлад, ОСОБА_12 перебував у стані сп'яніння. Всього обстежували умови проживання десь чотири рази, відповідач обіцяв виправити ситуацію, проте цього не сталося і тому було прийнято рішення про вилучення дітей із сім'ї.
Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона брала під соціальний супровід родину ОСОБА_5 , який виконував всі поставлені ними задачі, а потім почав зловживати спиртним, про що вона повідомила службу у справах дітей. На той момент старший син не виходив на навчання, менший не відвідував садочок. Зазначила, що після вилучення дітей з сім'ї вона неодноразово приходила за місцем проживання відповідача, проте його жодного разу не застала, він до неї не звертався за допомогою для повернення дітей.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із частиною першою статті 14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Частинами першою, другою та четвертою статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Таким чином позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23).
Суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дітей, без поважних причин залишивши їх без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дітьми та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дітей є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками.
Слід зауважити, що одне лише бажання відповідача, щоб діти проживали разом з ним, яке він висловив в судовому засіданні, не може вважатися проявом батьківського піклування, турботи, дійсного бажання брати участь у вихованні дітей, виконувати батьківські обов'язки.
З урахуванням наведеного, виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дітей, суд вважає, що в даному випадку застосування крайнього заходу впливу - позбавлення батьківських прав відповідача є доцільним, оскільки він ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не приймає участі у вихованні дітей, не утримує їх та не спілкується з ними.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей суд зазначає таке.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Саме такий розмір аліментів буде розумним, достатнім і відповідатиме інтересам дитини.
Відповідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи встановлено беззаперечні докази повного відсторонення відповідача ОСОБА_5 від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому його слід позбавити батьківських прав та стягувати аліменти на особистий рахунок дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, щомісячно.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв'язку із задоволенням позову, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за вимогу про позбавлення батьківських прав, а також 1211,20 грн. за вимогу про стягнення аліментів.
Керуючись, ст. ст. 10, 13, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст.166, 180, 181, 182, 191 СК України суд
Позовну заяву Садівської сільської ради Сумського району Сумської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягувати з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на особистий рахунок дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з 03.06.2024 року.
В порядку ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити на вихованні у державному закладі.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн 40 коп судового збору на користь держави.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлений 08.10.2024.
Суддя Л.М.Гончаренко