Справа № 489/6905/24
Провадження № 3/489/2630/24
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
08 жовтня 2024 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, згідно з протоколом проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №558808 від 01.09.2024 ОСОБА_1 інкримінується, що 01.09.2024 о 01.49 год. в м. Миколаєві по проспекту Богоявленському, 1, він, в порушення вимог п. 2.9 "а" ПДР України, керував транспортним засобом "VOLKSWAGEN TOUAREG", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, встановленого в ході проведення поліцейським огляду на місці з допомогою спеціального технічного засобу, який після проведення тесту мав цифровий показник 1,30 проміле алкоголю в крові, що підтверджено результатом тесту № 99 від 01.09.2024.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, причини своєї неявки не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки, здійснення телефонного дзвінка, направлення смс-повідомлення та оголошенням на сайті судової влади. Таким чином, судом вжито всіх можливих та вичерпних заходів для своєчасного виклику особи до суду. До суду не надходило клопотання про відкладення розгляду справи. При складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував свою вину в інкримінованому правопорушенні, пояснивши поліцейським про те, що незадовго до керування транспортним засобом вживав алкогольні напої.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
При цьому особі відомо, що на розгляді Ленінського районного суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї, про що їй повідомлялось особисто під час складення протоколу. У зв'язку з цим, особа, відносно якої складено протокол, яка обізнана про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов'язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з'явитися до суду для розгляду вказаної справи.
Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суддя виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суддя враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; тест № 99 від 01.09.2024; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідку УПП в Миколаївській області; переглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського), суддя дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Із ст. 245 КУпАП слідує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Комплексний аналіз положень статей 254, 256 КУпАП свідчить про те, що підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення в її присутності з метою забезпечення прав такої особи на ознайомлення із змістом протоколу (суттю пред'явленого їй звинувачення), а також можливістю надати нею пояснення та скористатися іншими, гарантованими статтею 268 КУпАП, правами.
Всупереч процитованому, протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушеннями вищевказаних положень законодавства, а саме: із змісту протоколу слідує, що в ньому відсутні підписи особи про ознайомлення з протоколом та її процесуальними правами, а також наявні записи про те, що особа від підписів відмовилася.
При цьому, факт складення протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності особи підтверджується доданими до матеріалів справи відеозаписами з нагрудного реєстратора поліцейського, на яких зафіксовані лише факти керування особою транспортним засобом, проходження нею огляду на стан сп'яніння, але факт складення в її присутності протоколу не зафіксований.
Вказані відеозаписи, у свою чергу, підтверджують, що протокол про адміністративне правопорушення складався саме за відсутності особи, та спростовують факт її ознайомлення зі змістом складеного відносно неї протоколу та гарантованими їй положеннями КУпАП процесуальними правами, а також їй не була вручена копія протоколу, внаслідок чого вона була позбавлена права бути обізнаною про порушення відносно неї справи про притягнення до адміністративної відповідальності, щоб мати змогу захищатися від висунутого їй звинувачення, користуючись наданими їй законом правами, зокрема викласти свої пояснення та заперечення проти протоколу та інкримінованого правопорушення.
При цьому, зі змісту відеозаписів вбачається, що під час спілкування з поліцейськими після продуття спеціального технічного засобу ОСОБА_1 неодноразово наголошував на тому, що притягується до адміністративної відповідальності вперше і не знає, як йому поводитися. У відповідь на це поліцейський вказав ОСОБА_1 , що йому не обов'язково чекати складення протоколу та отримання його копії, натомість він може продовжити рух далі, що власне особа і зробила.
Таким чином, встановлені в ході судового розгляду обставини вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, внаслідок чого були порушені її права, тобто протокол складений з порушенням вимог ст. 254, 256 КУпАП, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, внаслідок чого такий протокол не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за інкриміноване їй діяння.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з недоведеністю належними доказами складу такого адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням закону, через що не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованому їй діянні, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий має суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Керуючись статтями 247,252,280,283,291,294 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Гриненко