Справа № 487/1493/23
Провадження № 1-кп/487/327/24
07.10.2024 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві, кримінальне провадження за обвинувальним актом внесеним в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 18.06.2022 за № 22022150000000888 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Миколаєві, українки, громадянки України, має середню освіту, заміжньої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.435-1 КК України
сторони кримінального провадження:
прокурор Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_6 ,
обвинувачена ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_7 ,
перекладач ОСОБА_8
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 435-1 КК України, при наступних обставинах.
Згідно Конституції, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.
24.02.2022 військовослужбовці зс РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України, через державний кордон в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігіській областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народно-господарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України, в порушення порядку встановленого Конституцією України.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з 05-30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Приблизно у липні 2022, більш точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, у громадянки України ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на виготовлення та поширення матеріалів у яких міститься образа часті та гідності військовослужбовців, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ, реалізуючи який ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовуючи власний мобільний пристрій «HUAWEI» та встановлений раніше додаток «Viber» з профілем « ОСОБА_9 », почала виготовлення та поширення негативних висловлювань та зневажливих, презирливих характеристик, що ображають честь та гідність військовослужбовців ЗС України, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, а саме, у листуванні з користувачем з профілем « ОСОБА_10 », виготовила та поширила матеріали наступного змісту «Эти суки специально возле жилых домов, будем смотреть если что свалим в село, там все есть кроме тв»; «будем смотреть, еще не закрыт котел Краматорска и туда остатки вислоухих везут»; «по днепропетровской трассе только один блокност и один калека на посту - вислоушников запаса нет»; «На подступах херсону такая мясорубка - около 2000 укров»; «чем больше покрошат там меньше у нас останется»; «всем привет у нас все по-прежнему, сегодня узнали что укры пошли освобождать Херсон, прошло 2 дня наверно уже освободили и наверное уже в Севастополе а может уже на подступах к Москве, вам из окна не видно может уже возле ОСОБА_11 ».
Таким чином, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних суспільно-небезпечних наслідків, з політичних та ідеологічних мотивів, з метою донесення до обмеженого кола осіб інформації антиукраїнської спрямованості, здійснила виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст.435-1 КК України - як виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) не визнала, при безпосередньому допиті надала наступні покази.
Так, обвинувачена ОСОБА_5 при безпосередньому допиті під час судового розгляду, пояснила, що на добровільно виданому нею під час проведення обшуку мобільному телефоні «HUAWEI», дійсно встановлено додаток «Viber» з її профілем « ОСОБА_9 », однак стверджувала, що зазначені у обвинувальному акті повідомлення особисто не писала.
Вказала, що у неї було декілька мобільних телефонів, та на той період, даний мобільний телефон, вона надавала для користування своїм знайомим, у яких були відсутні кошти на оплату мобільного Інтернету, та які мали намір евакуюватися з міста, та підшукували варіанти виїзду.
З урахуванням чого, висловила припущення, що ці повідомлення були відправлені сторонньою особою.
Окрім того, вважала, що особисте спілкування у додатку «Viber», не може вважатися виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності військовослужбовця.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 , вважав, що кримінальне провадження підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення та недостатностю доказів на підтвердження пред'явленого обвинувачення.
Дослідивши у ході судового слідства усі зібрані органом досудового слідства докази, показання, свідків, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.435-1 КК України не знайшло свого підтвердження з наступних підстав.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка ратифікована Україною і є частиною її національного законодавства, гарантує кожній людині при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення право на справедливий суд. Суд повинен відповідати вимогам незалежності та безсторонності.
Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 3 п. 3 ст. 129 Конституції України, передбачено, що забезпечення доведеності вини є одним із конституційних принципів судочинства.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про практику застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
Згідно п. 10 ч. 1 ст.7, частин 1,2,4 ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду.
Це положення передбачено й пунктом 2 статті 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» в якому зазначено, що кожен обвинувачений увчиненні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір,поки його винність не буде встановлена в законному порядку.
У п. 146 справи «Барбера, Мессегуе и Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Відповідно до вимог статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За змістом частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Згідно з частинами 1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Прокурором, до суду в порядку ст..283 КПК України, 14.03.2023, було направлено обвинувальний акт з кваліфікацією дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.436-2 КК України, як виправдовування, визнання неправомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
За результатами судового розгляду кримінального провадження, 09.08.2024, прокурор в порядку ст.338 КПК України подав до суду змінений обвинувальний акт, за яким дії ОСОБА_5 було кваліфіковано за ч.1 ст.435-1 КПК України, як образа честі і гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації.
30.09.2024, прокурор в порядку ст.338 КПК України подав до суду змінений обвинувальний акт, за яким дії ОСОБА_5 було кваліфіковано за ч.2 ст.435 КПК України, як виготовлення та поширенння матеріалів, які містять образу честі і гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації.
Мотиви з яких суд відкидає докази обвинувачення
Відповідно до статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статті 91 цього Кодексу, у відповідності до положень частини 1 статті 92 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.
В рішенні Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року зазначено, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
У відповідності до ч.1 ст.94 КПК України, зокрема, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
На підтвердження доведення вини ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 435-1 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази.
Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022150000000888 від 18.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, за фактом публічного заперечення здійснення збройної агресії проти України, підтримки рішеннь та дії держави-агресора мешканкою м.Миколаєва «Г» (Том 1 арк.159).
Рапорт начальника СВ УСБУ у Миколаївської області ОСОБА_12 , від 18.06.2022, відповідно до якого 17.06.2022, надійшла інформація про те, що мешканка м.Миколаєва, громадянка ОСОБА_13 публічно заперечує здійснення збройної агресії проти України, підтримує рішення та дії держави-агресора (Том 1 арк.160).
Протокол складений 21.09.2022 дізнавачем СД МРУП ГУНП у Миколаївській області за результатами проведення, на підставі Ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 15.09.2022 (справа №4870/2702/24, провадження №1-кс/487/2129/22), обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 .
Під час проведення вказаної слідчої дії було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «HUAWEI», золотистого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з картою мобільного оператора «Lifcell», поміщений до сейф-пакету №WAR1338128; комп'ютер марки «Lenovo», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 , поміщений до сейф-пакету №WAR1771100; прапор РФ та три стрічки у вигляді прапора РФ, поміщені до сейф-пакету №WAR1771101 (Том 1 арк. 161-169).
Постанову дізнавача СД МРУП ГУНП у Миколаївській області від 22.09.2022, якою мобільний телефон марки «HUAWEI», золотистого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з картою мобільного оператора «Lifcell», комп'ютер марки «Lenovo», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 ; прапор РФ та три стрічки у вигляді прапора РФ, виявлені та вилучені 21.09.2022, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів (Том1 арк.209-211).
Протокол, складений дізнавачем СД МРУП ГУНП у Миколаївській області 22.10.2024, за результатами огляду комп'ютеру марки «Lenovo», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 , виявлений та вилучений 21.09.2022, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , з фото-таблицею.
Відповідно до якого, під час дослідження в браузерах пристрою інформації (історії) було встановлено, наявність соціальних мереж «Однкласники» та «В Контакте».
Доступ до інформації, наявної на вказаному комп'ютері, було здійснено діхнавачем на підставі Ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 06.10.2022 (справа №4870/2702/24, провадження №1-кс/487/2276/22) (Том 1 арк.178-186).
Протокол, складений Дізнавачем СД МРУП ГУНП у Миколаївській області 20.10.2022 за результатами огляду прапору РФ та трьох стрічок у вигляді прапору РФ, виявлених та вилучених 21.09.2022, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , з фото-таблицею (Том 1 арк. 203-208).
Протокол, складений дізнавачем СД МРУП ГУНП у Миколаївській області 20.10.2024, за результатами огляду мобільного телефону марки «HUAWEI», золотистого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з картою мобільного оператора «Lifcell» виявлений та вилучений 21.09.2022, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , з фото-таблицею.
Відповідно до якого, під час дослідження додатку «Viber», було виявлено аккаунт під назвою « ОСОБА_10 » номер телефону НОМЕР_4 , в якому мається обмін повідомленнями між власником телефону та вказаним акантом, зміст, яких заначено прокурором у формулюванні пред'явленого обвинувачення, яке було змінено, відповідно до Обвинувального акту від 30.09.2024.
Доступ до інформації, наявної на вказаному комп'ютері, було здійснено діхнавачем на підставі Ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 06.10.2022 (справа №4870/2702/24, провадження №1-кс/487/2275/22) (Том 1 арк.193-2022).
Висновок спеціаліста від 09.12.2022, якого було залучено за постановою слідчого СВ МРУП ГУНП у Миколаївській області від 08.12.2022, після зміни кваліфікації кримінального правопорушення по кримінальному провадженні №22022150000000888 від 18.06.2022 на ч.2 ст.436-2 КК України.
Відповідно до висновку, висловлювання, які містяться у листуванні в додатку «Viber», абонента « ОСОБА_10 » від 26.07.2022, містять інформацію з ознаками виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, виправдування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію РФ прои України, представників збройниф формувань РФ, а також дискредитації дій представників збройних сил України.
Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки сторони обвинувачення.
Так допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_5 ..
Стверджувала, що ОСОБА_5 конфліктна людина та має антиукраїнську позицію, вказаний висновок, вона зробила з их підстав, що після Революції Гідності її діти розмістили на будинку прапор України. Після чого обвинувачена стала звертатися до суду з надуманими позовами проти неї у цивільних справах.
Стверджувала, що особисто у дворі чула, як ОСОБА_5 , у спілкуванні з сусідами, говорила, що росіяни прийшли нас звільняти.
Окрім того, після пошкодження водогону, ОСОБА_5 перешкоджала сусідам у дворі набирати воду, з цього приводу вони викликали поліцію. Стверджувала, що чула, як на телефоні обвинуваченої звучав гімн РФ. Також вказала, що до початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_5 вивісила на своєму балконі червоний прапор.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_5 по двору.
Вказала, що ОСОБА_5 конфліктна людина та має проросійську позицію. Зазначила, що після пошкодження водогону обвинувачена перешкоджала сусідам у дворі набирати воду, в наслідок чого вони викликали поліцію, по приїзду якої, у обвинуваченої на мобільному телефоні звучав гімн РФ.
Стверджувала, що зі слів сусідів, їй відомо, що ОСОБА_5 заперечувала збройну агресію РФ, в саме казала, що росіяни прийшли звільняти російськомовних громадян.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , суду пояснив, що ОСОБА_5 є її сусідкою.
Стверджувала, що ОСОБА_5 має антиукраїнську позицію.
Зазначила, що особисто у під'їзді чула, як ОСОБА_5 , у спілкуванні з сусідами, говорила, що росіяни прийдуть нас звільняти.
Окрім того, стверджувала, що на телефоні обвинуваченої як рінгтон звучав гімн РФ.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , суду пояснив, що ОСОБА_5 є її сусідкою. Вказала, що з обвинуваченою не спілкується, оскільки між ними існує багато цивільних спорів, які зокрема, розглядалися в судах.
Стверджувала, що обвинувачена має антиукраїнську позицію.
Вказала, що ОСОБА_5 вивішувала червоний прапор. У 2020 році носила заборонену символіку.
Зі слів сусідів, їй відомо, що обвинувачена закликала не сплачувати комунальні платежі.
Висновки суду за результатами оцінки наданих сторонами та досліджених доказів.
Згідно ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
За приписами ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Так, склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об'єктивних та суб'єктивних ознак, які визначають суспільно-небезпечне діяння як злочин.
Стаття 435-1 КК України встановлює кримінальну відповідальність за низку дій, що вчиняються щодо військовослужбовця (його близьких родичів, членів сім'ї), який здійснює заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.
До вказаних дій законодавець відніс образу честі і гідності; погрозу вбивством або насильством; погрозу знищення чи пошкодження майна; виготовлення та поширення матеріалів які містять образу честі і гідності, погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна.
Загальним об'єктом вказаного злочину, можна вважати відносини, що забезпечують авторитет військової служби та загалом національну безпеку України.
Одночасно, родовий об'єкт складу вказаного злочину, безпосередньо пов'язаний з особою потерпілого, яким може бути конкретний військовослужбовець, який здійснює заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ або його близький родич чи член сім'ї.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практикуу справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими не майновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки)
загальноприйнятим уявленням про добро і зло.
Таким чином, честь та гідність є особистим немайновим правом фізичної особи.
Образа честі і гідності як складова кримінального правопорушення за ст.435-1 КК України - це висловлювання (словесно,письмово) або у вигляді дії, які полягають у негативній оцінці особистості конкретної людини, виражені у формі, що суперечить встановленим правилам поведінки і вимогам загальнолюдської моралі.
Об'єктивну сторону кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.435-1 КК України, становить поєднання двох дії, а саме: виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності конкретного військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, його близьким родичам чи членам сім'ї.
При цьому правовий статус військовослужбовця (потерпілого) від даного кримінального правопорушення встановлюється положеннями Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Виготовлення та поширення матеріалів можна трактувати, як створення текстів та сюжетів, а також їх доведення до невизначеного кола осіб, шляхом опублікування у пресі, трансляції по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 435-1 КК України характеризується прямим умислом, тобто особа достовірно знає, що потерпілий є військовослужбовцем який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи членом сім'ї такого військовослужбовця, та саме з виконанням ним своїх обов'язків та участю у здійснені заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ. пов'язує вчиння передбачених диспозицією статті дії, відносно вказаної особи.
В основу пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, прокурором покладено інформацію у повідомленнях, що містяться у додатку «Viber» з профілем « ОСОБА_9 », у листуванні з користувачем з профілем « ОСОБА_10 ».
Разом з тим, вказані повідомлення, не містять конкретизованих данних військовослужбовця, правовий статус якого визначено з урахуванням положень Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».та який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Окрім того, направлення повідомлення у особистому спілкуванні в додатку «Viber», не містить ознак об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345-1 КК України, а саме виготовлення та поширення матеріалів, як і не доведено, що вказані матеріали містять образу честі та гідності особи.
Інші надані суду та досліджені письмові докази, як і покази свідків, не містять будь-яких обставин на підтвердження вини ОСОБА_5 у пред'явленому обвинуваченні, та взагалі є неналежними доказами, у кримінальному провадженні, з урахуванням фактичних обставин пред'явленого обвинувачення за ч.2 ст.435-1 КК України.
Не містять будь-яких обставин, кримінального правопорушення, за яким пред'явлено обвинувачення ОСОБА_5 і покази допитаних у судовому засіданні свідків захисту, а саме ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ..
З урахуванням вищезазначеного, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення за ч.2 ст. 435-1 КК України, відповідно до обвинувального акту, проаналізувавши докази, зібрані на досудовому розслідуванні, за своїм внутрішнім переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345-1 КК України, що з урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, є підставою для її виправдання за пред'явленим обвинуваченням
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: мобільного телефону марки «HUAWEI» та комп'ютеру марки «Lenovo» слід вирішити з урахуванням положень ст..100 КПК України.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме прапор РФ та три стрічки у вигляді прапора РФ, враховуючи положення ст.ст. 3,4 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», слід залишити у матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.2,7,368,369,373,374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 - визнати невинуватою у скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 435-1 КК України та виправдати у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення (злочину).
Речові докази у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки «HUAWEI», золотистого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з картою мобільного оператора «Lifcell», поміщений до сейф-пакету №WAR1338128; комп'ютер марки «Lenovo», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 , поміщений до сейф-пакету №WAR1771100, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів МРУП ГУНП у Миколаївській області - повернути власнику.
Речові докази у кримінальному провадженні - прапор РФ та три стрічки у вигляді прапора РФ поміщені до сейф-пакету №WAR1771101 які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів МРУП ГУНП у Миколаївській області - залишити у матеріалах кримінального провадження № 22022150000000888 від 18.06.2022.
На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_1