Справа № 468/1813/24
2-а/468/29/24
03.10.2024 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Звягіної О.В., за участі секретаря Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу № 468/1813/24 за позовом ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
09.09.2024 позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В позовній заяві зазначив, що 23.06.2024 року відповідач, в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі по тексту - КУпАП) та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100,00 гривень. Про винесення Постанови від 23.06.2024 №106/1 позивач дізнався 30.08.2024 після звернення до Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Отримавши примірник оскаржуваної постанови позивач вважає, що така постанова винесена не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, є необґрунтованою, тобто такою, що ухвалена без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування із закриттям провадження у справі. Розгляд справи відносно позивача за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП було здійснено начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 23.06.2024, однак позивач не був належним чином повідомлений про день та час та місце розгляду справи. Крім того, зі змісту постанови вбачається що факт неявки був зафіксований 08.05.2024, але в повістці була зазначена дата 10.05.2024р. Крім того, 08.05.2024 року о 10 годині позивач фізично не міг з'явитися в м. Баштанку, тому що в цей самий час тільки отримав повістку в м. Миколаєві. Тим більше після фактичного затримання 07.05.2024 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , 08.05.2024 у зв'язку з різким погіршенням здоров'я позивач був доставлений до міської лікарні швидкої медичної допомоги.
Позивач у судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явився, причини не явки не повідомив. Подав до суду клопотання про долучення доказів.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, чим і скористалися сторони.
Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступних міркувань.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 від 17.11.2022 № 108/1 ОСОБА_1 за повісткою врученою йому особисто під підпис уповноваженими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2024 був викликаний до Баштанського РТЦК на 10год. 08.05.2024р.
Однак, на визначений час в порушення ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на визначену дату прибуття не з'явився, про причини неявки не повідомив. У протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності протягом року, йому роз'яснено статтю 63 Конституції України, положення статті 268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи 23.06.2024 о 10 год. В протоколі є відмітка «направлений поштою за адресою проживання». Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами
(особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Із матеріалів справи видно, що повідомлення про розгляд справи 23.06.2024 о 10:00 год. Позивачу не надсилалося. Доказів про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зокрема рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач не надав.
Суд ураховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Отже, відповідач належним чином не переконався про сповіщення позивача про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим порушив право позивача на всебічний, повний і об'єктивний розгляд справи.
Крім того, зміст копії розписки про вручення повістки ОСОБА_1 через закреслення та виправлення взагалі не дає можливості встановити на яке число викликався ОСОБА_1 більше того ОСОБА_1 викликали до ІНФОРМАЦІЯ_2 а про відповідальність згідно із законом попереджено за неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Будь яких належних та допустимих доказів підтвердження факту належного ознайомлення позивача з датою розгляду справи про адміністративне правопорушення, представник відповідача до суду не надав.
Загальні процесуальні засади доказування виходять з того, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а в межах адміністративного судочинства у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування покладається саме на відповідача.
Статтями 72-79 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1, 2 ст.76 КАС України).
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.
Пунктом 1 статі 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/855/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23- рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, і однією із таких презумпцій є закріплена в статті 62 Конституції України презумпція невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Як зазначено у пункті 30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/13 52/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Незважаючи на зазначений обов'язок відповідачем не надано суду необхідних доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, у суду немає підстав ставити під сумнів письмові показання позивача з цього приводу і таких доказів суду не представлено. Отже, за відсутності достатніх даних про вчинення позивачем правопорушення, постанову №106/1 від 23.06.2024 необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ст. 5, 9, 72-79, 139, 160, 194, 205, 229, 242, 244-246, 286 КАС України; ст.19, 62 Конституції України та ст. 7, 9, ст. 246, 247, 249, 251, 268, 278, 280 КУпАП,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.06.2024 №106/1, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1