Дата документу 01.10.2024 Справа № 331/4937/24
запорізький апеляційний суд
Провадження № 11-сс/807/618/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №331/4937/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
01 жовтня 2024 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
заявника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14 серпня 2024 року про відмову у відкритті провадження,
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14 серпня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , поданої в порядку ст.206 КПК України, на дії службових осіб ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
На вказану ухвалу ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою зобов'язати Жовтневий районний суд м.Запоріжжя розглянути його скаргу в порядку ст.206 КПК від 08.08.2024 року. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що слідчий суддя грубо порушила мінімальні гарантії доступу до правосуддя, право на захист, право на свободу та особисту недоторканість. Зазначив, що слідчий суддя не звернула увагу на зміст його скарги, в якій він просив здійснити заходи щодо забезпечення невідкладного проведення судово-медичного обстеження на факт його отруєння та вжити заходів безпеки.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги; з'ясувавши думку ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що у скарзі, поданій в порядку ст.206 КПК, яка надійшла до слідчого судді 12 серпня 2024 року, ОСОБА_6 просив відреагувати на нелюдські умови тримання у слідчому ізоляторі, які загрожують його здоров'ю та життю.
Слідчий суддя дійшла висновку, що у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 слід відмовити, оскільки системний аналіз норм ст.206 КПК свідчить про те, що зазначені у скарзі обставини не відносяться до компетенції слідчого судді.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком слідчого судді з огляду на таке.
У відповідності до ч.ч.1, 6 ст.206 КПК, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
З аналізу ст.206 КПК слідує, що слідчого суддю наділено повноваженнями забезпечити додержання прав особи, за умови тримання такої особи під вартою з порушенням її прав.
Тобто за наявності у слідчого судді даних про тримання під вартою з порушенням прав особи, яка утримується, слідчий суддя зобов'язаний діяти за приписом ст.206 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.11 КПК забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
Згідно з ч.3 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30 червня 1993 року № 3352-XII (зі змінами) тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
За положеннями ст.ст.9, 11 вказаного Закону особи, взяті під варту, зокрема, мають право: на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або взяття під варту, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів взяття під варту, оскаржувати їх у суді, отримати в друкованому вигляді роз'яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, цієї статті та інших прав затриманих або взятих під варту, встановлених законом, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника. Особам, взятим під варту, забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.
Слідчий суддя даним обставинам належної уваги не надала, у зв'язку з чим передчасно постановила ухвалу про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 . А тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з призначенням розгляду скарги в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14 серпня 2024 року про відмову у відкритті провадження скасувати.
Призначити новий розгляд скарги ОСОБА_6 у суді першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження за скаргою в тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4