07 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/12235/21 пров. № А/857/13330/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
Суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 про зупинення провадження у справі № 140/12235/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, -
Головне управління ДПС у Волинській області звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 501214,78 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022, позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.12.2022 скасовано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022, а справу направлено на продовження розгляду.
Ухвалою суду Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 прийнято справу до провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2023, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 залишено без змін, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 31.01.2024 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023, а справу направлено на новий розгляд до першої інстанції.
04.03.2024 вказана адміністративна справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу справи визначено головуючого суддю для її розгляду Плахтій Н.Б.
Ухвалою від 11.03.2024 вказану справу прийнято до провадження та вирішено розгляд справи поводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 140/12235/21 зупинено провадження в цій адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням від у справі № 140/4340/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у Волинському окружному адміністративному суді на розгляді є спір щодо визнання безнадійним податкового боргу ОСОБА_1 з податку з податку на додану вартість у сумі 501214,78 грн, тому вказане свідчить про неможливість розгляду даної справи до вирішення судом справи №140/4340/24, у зв'язку з чим провадження у справі слід зупинити.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач.
У апеляційній скарзі покликається на те, що у справі №140/4340/24 предметом спору є визнання протиправною бездіяльність щодо не визнання податкового боргу 501 214,78 грн, безнадійним та не проведення його списання. Однак даний статус борг може набути лише після процедури розгляду справи про стягнення узгодженого податкового боргу. Після розгляду даної справи може виникнути спір щодо статусу даного податкового боргу, а не в процедурі стягнення що є предметом спору в даній справі №140/12235/21.
Як вбачається з матеріалів позову, предметом розгляду даної справи є стягнення податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 11.09.2017 №0115101307 в сумі 194 782,00 грн основного платежу та 48 695,50 грн штрафних санкцій, а також на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України пені в сумі 86 471,71 грн; від 05.10.2017 №0167751307 в сумі 100 601,00 грн основного платежу та 50 300,50 грн штрафних санкцій, а також на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України пені в сумі 20 364,07 грн. Загальна сума боргу становить 501 214,78 грн.
28.10.2021 Головне управління ДПС у Волинській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач,), в якому просило стягнути з відповідача на користь держави податковий борг в сумі 501214,78 грн. На обґрунтування своїх вимог ГУ ДПС посилалося на те, що відповідач має податковий борг, який виник внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0115101307 від 11.09.2017 та №0167751307 від 05.10.2017. Зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались, відповідно, грошові зобов'язання набули статусу узгоджених. Посилаючись на те, що строки, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), є зупиненими відповідно до підпункту 52-2 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX «Перехідні Положення» ПК України просив стягнути податковий борг в судовому порядку.
Станом на час звернення до суду з позовом ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Вважає, що перебіг 1095-денного строку для звернення до суду із цим позовом зупинився 18.03.2020, а тому не можна вважати, що позивачем пропущено строк давності для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, який за встановленими судами обставинами виник 20.10.2017 (за податковим повідомленням-рішенням №0115101307) та 17.11.2017 (за податковим повідомленням-рішенням №0167751307).
Апелянт просив скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №140/12235/21 та зобов'язати Волинський окружний адміністративний суд розглянути справу по суті.
Відповідно до ч. 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
Підстави для зупинення провадження у справі, як обов'язкові, так і факультативні визначені ст. 236 КАС України.
Так, п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України врегульовно, що суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Крім того, на думку колегії суддів, об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
За таких обставин, зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Як вірно встановлено судом першої інстанції предметом розгляду даної справи є стягнення податкового боргу на підставі податкових повідомлень-рішень від 11.09.2017 №0115101307 в сумі 194782,00 грн основного платежу та 48695,50 грн штрафних санкцій, а також на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України пені в сумі 86471,71 грн; від 05.10.2017 №0167751307 в сумі 100601,00 грн основного платежу та 50300,50 грн штрафних санкцій, а також на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України пені в сумі 20364,07 грн. Загальна сума боргу становить 501214,78 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0115101307 від 11.09.2017 та №0167751307 від 05.10.2017
08.05.2024 Волинським окружним адміністративним судом у справі №140/94340/24 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не визнання податкового боргу з податку з податку на додану вартість, що разом становить 501214,78 грн, безнадійним та не проведення його списання; зобов'язання прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість, що разом становить 501214,78 грн.
Колегіяє суддів з'ясовано, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №140/4340/24 у задоволенні відповідного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Станом на момент апеляційного перегляду цієї справи, судове рішення у справі №140/4340/24 не набрало законної сили.
Тобто факт наявності (відсутності) податкового боргу (як безнадійного та його списання) на загальну суму 501214,78 грн, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень за №0115101307 від 11.09.2017 та №0167751307 від 05.10.2017, є предметом розгляду у справі № 140/4340/24.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки у у межах справи №140/4340/24 є спір щодо визнання безнадійним податкового боргу ОСОБА_1 з податку з податку на додану вартість у сумі 501214,78 грн, тому неможливо здійснити розгляд даної справи до вирішення судом справи №140/4340/24, у зв'язку з чим провадження у справі підлягало зупиненню.
Предмет спору у справі №140/4340/24 безпосередньо стосується правовідносин з приводу яких позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом.
Враховуючи викладене вище та беручи до уваги ту обставину, що формування відповідних правових висновків у справі №140/4340/24 може вплинути на наслідки розгляду даної справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі №140/12235/21 до набрання законної сили судовими рішенням у справі № 140/4340/24.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням норм процесуального права щодо необхідності зупинення провадження у справі, а тому підстави для її скасування відсутні.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні питання про зупинення провадження у справі правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №140/12235/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк