Справа № 560/9043/24
іменем України
07 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 :
- нарахувати належне ОСОБА_2 грошове забезпечення з 01.05.2022 по 18.11.2022 та виплатити його ОСОБА_1 ;
- нарахувати належну ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки як учаснику бойових дій та компенсацію за неотримане речове майно за період служби у військовій частині НОМЕР_1 та виплатити їх ОСОБА_1 ;
- перерахувати з 01.09.2020 по 18.11.2022 ОСОБА_2 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінети Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та виплатити його ОСОБА_1 ;
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 :
- нарахувати належне ОСОБА_2 грошове забезпечення з 01.05.2022 по 18.11.2022 та виплатити його ОСОБА_1 ;
- нарахувати належну ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки як учаснику бойових дій та компенсацію за неотримане речове майно за період служби у військовій частині та виплатити їх ОСОБА_1 ;
- перерахувати з 01.09.2020 по 18.11.2022 ОСОБА_2 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінети Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та виплатити їх ОСОБА_1 .
Позов мотивований тим, що позивачка є дружиною та спадкоємицею померлого чоловіка, учасника бойових дій ОСОБА_2 , який на час загибелі проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Вважає, що відповідач мав нараховувати грошове забезпечення ОСОБА_2 з 01.05.2022 до дня видання наказу про припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини, тобто до 18.11.2022. Стверджує, що на момент смерті, ОСОБА_2 належало право на отримання грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Просить перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_2 та виплатити їй різницю. Просить зобов'язати відповідача виплатити їй вартість неотриманого речового майна за період служби ОСОБА_2 у відповідача тощо. На звернення позивачки до відповідача з вимогою провести вищезазначені виплати, отримала від відповідача відмову. Просить позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військової частини НОМЕР_1 . Вказує, що у зв'язку зі смертю, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Зазначає, що підстави для перерахунку та виплати вдові відсутні, оскільки предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю. Просить відмовити у задоволенні позову.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 24.06.2024 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що 23.08.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було укладено шлюб.
Наказом командира Військової частин НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №85 від ІНФОРМАЦІЯ_2 інструктора (снайпера) ІНФОРМАЦІЯ_1 ", старшого сержанта ОСОБА_2 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання (що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ) виключено з усіх видів забезпечення, у зв'язку зі смертю.
Згідно з наказом від 18.11.2022 №275 мтд ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
З метою отримання виплати ОСОБА_3 , як вдова, звернулася до відповідача з відповідною вимогою.
Листом від 01.04.2024 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України у задоволенні вимоги позивачу відмовлено.
Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом за захистом порушеного права.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Згідно з частиною 1 статті 1227 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до пункту 1 розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (надалі - Порядок №260) у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військово-службовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з пункту 2 розділу ХХХ Порядку №260 грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.
Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з пункту 4 частини 1 статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Згідно статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №420/1436/21, від 29.04.2020 у справі №576/1388/17, від 05.05.2022 у справі №520/10496/2020 та від 09.02.2023 у справі №600/1290/20-а.
Частиною четвертою статті 25 ЦК України визначено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Суд бере до уваги, що Наказом командира Військової частин НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №85 від ІНФОРМАЦІЯ_2 інструктора (снайпера) ІНФОРМАЦІЯ_1 ", старшого сержанта ОСОБА_2 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання (що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ) виключено з усіх видів забезпечення, у зв'язку зі смертю.
Цим же наказом зобов'язано виплатити премію за період з 01 по ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 275% від посадового окладу та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022.
Суд зазначає, що відповідач надав інформацію, що враховуючи, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач перерахував грошове забезпечення ОСОБА_2 його дружині за період до 30.04.2022 включно, а саме: 114345,92 грн. у квітні 2022 (платіжне доручення №925 від 22.04.2022) та 118228,07 грн. у травні 2022 (платіжне доручення №1814 від 25.05.2022) (посадовий оклад за квітень 2022- 3350,00 грн.; оклад за військовим званням за квітень 2022 - 810,00 грн.; надбавка за вислугу років за квітень 2022 - 1248,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби за квітень 2022 - 5408,00 грн.; премія за березень 2022 - 9212,50 грн; премія за квітень. 2022 - 9212,50 грн.; індексація грошового забезпечення за березень 2022 - 672,35 грн.; індексація грошового забезпечення за квітень 2022 - 156,88 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 - 20028,50 грн.; доплата матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 - 3517,00 грн.; доплата додаткової винагороди до 100 тис. згідно ПКМУ від 28.02.2022 №168 за лютий 2022 - 12500,00 грн.; доплата додаткової винагороди до 100тис. згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за березень 2022 - 70000,00 грн.; додаткова винагорода згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за квітень 2022 - 100000,00 грн.; утримання військового збору - 3541,74 грн.). Матеріальна допомога на оздоровлення за 2022 була виплачена ОСОБА_2 на картковий рахунок у лютому 2022.
Крім цього в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що: померлий чоловік позивачки за життя під час проходження військової служби до дня смерті не було використано дні (їх кількість) щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, які підлягають компенсації; що померлому чоловіку позивача не було проведено перерахунок грошового забезпечення із використанням величини прожиткового мінімуму на відповідний рік; що померлим чоловіком позивача за життя не отримано належне продовольче забезпечення та грошову допомогу на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Отже, за відсутності доказів про нарахування але невиплату грошових коштів, належних до дня смерті померлому ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що у позивача немає підстав для отримання таких грошових виплат, оскільки виплаті підлягає лише належне (нараховане), але не отримане за життя грошове забезпечення.
Частиною 1 статті 272 ЦК України визначено, що фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що законодавець в Порядку №260 визначив поняття "належні" суми, тобто ті, які особа мала б право отримати за будь-яких обставин, як приклад місячне грошове забезпечення, визначене контрактом. При цьому, Порядком №260, а так само і іншими нормативними актами не визначено право на правонаступництво, успадкування, тощо, сум (грошового забезпечення, його складових та їх індексації; допомоги на оздоровлення тощо), які не нараховані, а також не визначені відповідними актами індивідуальної дії, як то наказ, контракт, угода, тощо.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення померлого чоловіка, оскільки такі виплати нерозривно пов'язані саме з особою військовослужбовця.
Щодо компенсації за неотримане речове майно, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).
Відповідно до пункту 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:
- звільнення з військової служби;
- загибелі (смерті) військовослужбовця;
- переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
Згідно з пунктом 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
За пунктом 6 Порядку №178 у разі загибелі (смерті) військовослужбовця грошова компенсація виплачується рівними частками членам його сім'ї та утриманцям.
Члени сім'ї та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця подають за місцем його військової служби заяву про отримання грошової компенсації.
Грошова компенсація членам сім'ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця виплачується у разі, коли заява надійшла протягом трьох років з дня загибелі (смерті) або з дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка не зверталась до Військової частини із заявою про отримання грошової компенсації вартості неотриманого речового майна, хоча, про необхідність звернутися до військової частини із відповідною заявою відповідач повідомляв у листі від 01.04.2024.
Враховуючи встановлене, суд вважає позовні вимоги в цій частині передчасними.
Таким чином суд висновує про недоведеність та необґрунтованість доводів позивача стосовно допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування та не виплати позивачеві грошового забезпечення, компенсації вартості неотриманого речового майна, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної та додаткової відпустки, грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо позовних вимог в частині нарахування грошового забезпечення після смерті військовослужбовця, а саме з 01.05.2022 по 18.11.2022, суд зазначає наступне.
Згідно абзацу 7 частини 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до пункту 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджено Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Пунктом 34 вказаного Положення передбачено, що контракт припиняється (розривається) у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим.
Встановлено, що згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, військова служба ОСОБА_2 припинилась з 08.04.2022.
Суд звертає увагу, що видання наказу по стройовій частині лише фіксує цей факт з метою ведення обліку особового складу військової частини, але не є підставою для продовження військової служби та нарахування грошового забезпечення.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування грошового забезпечення після смерті військовослужбовця, а саме з 01.05.2022 по 18.11.2022 (по день припинення контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку із загибеллю).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, то відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07 жовтня 2024 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя В.В. Матущак