07 жовтня 2024 року м. Рівне №460/6893/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О. Р. Греська, розглянувши адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 66929,39 грн.
Ухвалою від 01.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Разом з тим, після відкриття провадження у справі встановлено невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України, а тому ухвалою суду від 24.09.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом 1) подання до суду нової позовної заяви, у якій зазначити докази, що підтверджують обставини виникнення у відповідача податкової заборгованості; 2) подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом, а також доказів поважності причин його пропуску; 3) долучення до нової позовної заяви доказів, що підтверджують несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, визначених податковим-повідомленням рішенням, докази отримання вказаних рішень платником податків, а також декларацій платника податків, які підтверджують виникнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.
На усунення недоліків позовної заяви позивачем подано лише нову позовну заяву, у якій зазначено, що пеня в сумі 66929,39 грн нарахована після несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань в період з 31.05.2024 по 03.06.2024, а тому податковий орган вважає, що ним не пропущений строк звернення до суду.
Відповідно до пунктів 5, 8 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Предметом спору є стягнення податкового боргу, а саме - пені за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
З розрахунку виникнення податкового боргу, долученого до позовної заяви, позивачем для відповідача нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, визначених податковим-повідомленням рішенням №0001801742 від 13.100.2014.
Відповідно до п. 129.1.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно з п. 129.3.1 ст. 129.3 ПК України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Однак, згідно з п. 129.9.1 ст. 129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Враховуючи те, що предметом спору є стягнення пені, то на виконання вимог п. п. 5, 8 ч. 5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України позивач у позовній заяві мав би зазначити на підставі чого у відповідача виник податковий борг (номеру податкового повідомлення-рішення, а також дати вручення такого рішення відповідачу для визначення граничного строку нарахування пені, номерів податкових декларацій, на підставі яких у позивача виникла заборгованість з податку на доходи фізичних осіб). Однак, як до первинного позову, так і до нового позову, поданого на виконання ухвали від 24.09.2024, відповідних доказів податковим органом не додано.
Окрім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Зі згаданого вище розрахунку виникнення податкового боргу слідує, що до стягнення заявлено 66929,39 грн - пеня на борг минулих років з 13.10.2014 по ... на податкове повідомлення-рішення №0001801742 від 13.100.2014, а не за період з 31.05.2024 по 03.06.2024, як зазначає позивач.
При цьому, згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 12.06.2024 відповідачем сплачено (стягнуто в примусовому порядку) 50070,41 грн.
Стягнення такої заборгованості по податку з доходів фізичних осіб (50070,41 грн) було предметом адміністративної справи №817/1037/15. Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Рівне податкову заборгованість в сумі 50070,41 грн. (П'ятдесят тисяч сімдесят гривень 41 копійка). Виконавчий лист на примусове стягнення був отриманий Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області 17.07.2015.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Отже, з позовом про стягнення пені в сумі 66929,39 грн на борг минулих років, починаючи з 13.10.2014, що виник за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань на підставі податкового повідомлення-рішення №0001801742 від 13.10.2014, позивач мав звернутися у межах 1095 днів після закінчення граничного строку нарахування такої пені, визначеного п. 129.9.1 ст. 129 ПК України. Натомість позов до суду подано 27.06.2024, а тому позивачем пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску суду не надано.
Станом на 07.10.2024 позивачем не усунено недоліки позовної заяви у строк та спосіб, визначений судом.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідно до частини 3 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись статтями 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу суду складено 07 жовтня 2024 року
Суддя Олег ГРЕСЬКО