про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
07 жовтня 2024 року м. Рівне №460/11735/24
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду К.М. Недашківська, розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до міського голови Березнівської міської ради Пилипчука Руслана Петровича про визнання протиправним та скасування рішення,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до міського голови Березнівської міської ради Пилипчука Руслана Петровича (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати Розпорядження міського голови Березнівської міської ради Пилипчука Руслана Петровича від 25.09.2024 №287-к «Про результати службового розслідування» в частині застосування до ОСОБА_1 - головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Березнівська стоматологічна поліклініка» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, дисциплінарного стягнення - оголошення догани у зв'язку з порушенням вимог щодо прозорості та доступу до інформації Комунального некомерційного підприємства «Березнівська стоматологічна поліклініка» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області.
У відповідності до вимог пункту 4 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За приписами частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 4 КАС України, адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункт 8 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт девєятий частини першої статті 4 КАС України).
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «публічна служба» в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень.
Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, у яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Відповідно до Витягу з наказу від 18.12.1995 №383-к ОСОБА_1 призначено на посаду головного лікаря стоматологічної поліклініки з 18.12.1995.
Оскаржуване Розпорядження від 25.09.2024 №287-к «Про результати службового розслідування» в частині застосування до ОСОБА_1 - головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Березнівська стоматологічна поліклініка» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, дисциплінарного стягнення - оголошення догани у зв'язку з порушенням вимог щодо прозорості та доступу до інформації Комунального некомерційного підприємства «Березнівська стоматологічна поліклініка» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, винесене міським головою Березнівської міської ради ОСОБА_2 .
Відповідно до Статуту Комунального некомерційного підприємства «Березнівська стоматологічна поліклініка» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області:
Підприємство є правонаступником прав та обов'язків Комунального некомерційного підприємства «Березнівська стоматологічна поліклініка» Березнівської районної ради (пункт 1.2 Статуту);
Засновником Підприємства є Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області (пункт 1.3 Статуту);
Підприємство здійснює медичну та господарську некомерційну діяльність, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику (пункт 1.4 Статуту);
Управління Підприємством здійснює Засновник. Уповноважений орган управління та Головний лікар Підприємства здійснюють функції щодо управління і забезпечення господарського використання комунального майна із забезпеченням участі в управлінні трудового колективу відповідно до Статуту, рішень Засновника та чинного законодавства України (пункт 7.1 Статуту);
Керівником Підприємства є Головний лікар, який здійснює поточне керівництво діяльністю Підприємства та призначається на посаду на умовах контракту згідно з чинним законодавством (пункт 7.2 Статуту).
Оскаржуване Розпорядження від 25.09.2024 №287-к «Про результати службового розслідування» винесене міським головою Березнівської міської ради ОСОБА_2 , з посиланням на норми статей 147 та 147-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
За приписами статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.
Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до положень статті 16 Закону України від 19 листопада 1992 року
№ 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я», заклад охорони здоров'я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).
Керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства.
Отже, спірні правовідносини регулюються нормами трудового законодавства; оскаржуване Розпорядження від 25.09.2024 №287-к «Про результати службового розслідування» винесене міським головою Березнівської міської ради ОСОБА_2 , тобто органом, який може застосовувати дисциплінарні стягнення та якому надано право на такі дії стосовно працівника.
Посада головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Березнівська стоматологічна поліклініка» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області не відноситься до посад державного органу й робота на ній не може бути віднесена до проходження публічної служби.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки за правилами пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Даний спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, а стосується трудових відносин і має вирішуватись судами за правилами ЦПК України.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 806/2808/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №822/160/16 (провадження № 11-1120апп18).
У рішення Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Відповідно до статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За правилами частини шостої статті 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 170, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у відкриті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до міського голови Березнівської міської ради Пилипчука Руслана Петровича про визнання протиправним та скасування рішення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 07 жовтня 2024 року.
Суддя К.М. Недашківська