24 вересня 2024 року м. Рівне №460/1886/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Повразюк Р.В.,
відповідача: представник Федченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ"
доРівненської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" (далі - ТОВ "СПАНРАЙЗ", позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 31.08.2023 №UA204000/2023/000130/2.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем було надано усі необхідні та наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів та її складових. Будь-яких вмотивованих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору (вартістю операції) митним органом в оспорюваному рішенні не наведено.
Ухвалою суду від 26.02.2024 позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач недоліки позовної заяви усунув у строк і спосіб, встановлений судом. Відтак, позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 28.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено підготовче засідання на 02.04.2024.
Ухвалою суду від 12.03.2024 повернуто без розгляду заяву представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
13.03.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким вимоги позивача безпідставні, оскільки оспорюване рішення прийнято у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, положеннями Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.
Ухвалою суду від 18.03.2024 задоволено заяву представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
У підготовчому засіданні 02.04.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 23.04.2024.
У судовому засіданні 23.04.2024 оголошено перерву у зв'язку з витребуванням додаткових доказів до 30.05.2024.
Судове засідання 30.05.2024 відкладено за клопотанням відповідача на 25.07.2024.
Судове засідання 25.07.2024 відкладено за клопотанням відповідача на 24.09.2024
У судовому засіданні 24.09.2024 закінчено судовий розгляд ухваленням рішення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним, суперечить встановленому законом порядку коригування митної вартості. ТОВ "СПАНРАЙЗ" було подано для митного оформлення усі документи, передбачені Митним кодексом України. У поданій митній декларації митна вартість товару позивачем була визначена за вартістю поставки згідно з контрактом. Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм ст.57 Митного кодексу України здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий декларантом перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки ним не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та суду пояснив, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи не містять усіх необхідних даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості. Крім того, в зазначених документах виявлені окремі розбіжності. З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. У зв'язку з ненаданням усіх витребовуваних митницею додаткових документів та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом було прийнято рішення про коригування митної вартості. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" (ідентифікаційний код юридичної особи 41482988; місцезнаходження: 03191, м.Київ, вул.Луценка Дмитра, буд.15,) зареєстроване як юридична особа 27.07.2017 (номер запису №10681020000046694), зареєстроване як платник податків у контролюючому органі 27.07.2017. Основний вид діяльності підприємства за КВЕД - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.а.с.209-217).
06.06.2023 між компанією "АSIA SYMBOL (GUANGDONG) PAPER CO., LTD." (Китай) (далі - Продавець) та ТОВ "СПАНРАЙЗ" (Покупець) укладено контракт №SR-АS-20230606 (далі - Контракт) ( а.а.с.127-129).
Згідно з п.2.1 Контракту, загальна вартість Товару, що продається за цим Контрактом, становить 1000000,00 (один мільйон) доларів США.
Оплата провадиться Покупцем відповідно до цього Контракту передоплатою або за фактом отримання Товару (п.2.5 Контракту).
Відповідно до п.2.6 Контракту, умови оплати кожної окремої партії Товару визначаються Інвойсом на цю партію.
Умови поставки кожної окремої партії Товару вказуються в Інвойсі на цю партію (п.3.1 Контракту).
На підставі Контракту та інвойсу від 11.07.2023 №3661002850 ТОВ "СПАНРАЙЗ" було ввезено на митну територію України товар: нетканий матеріал спанлейс, виготовлений за технологією гідросплетіння штучних та синтетичних волокон, з поверхневою щільністю понад 25г/м2, але не більш як 70г/м2, без покриття, не дубльований, не просочений, в рулонах: SPUNLACE NONWOVEN FABRIC Composition: 22 Mesh, Parallel Line, 50% Viscose + 50% Polyester; 40g 0.7m rolls -5635,9кг SPUNLACE NONWOVEN FABRIC Composition: Small Dots, Parallel Line, 50% Viscose + 50% Polyester; 45g 1.6m rolls - 2590,60кг.
Країна виробництва: CN. Виробник : ASIA SYMBOL (GUANGDONG) PAPER CO., LTD.
З метою митного оформлення придбаного товару та його вільного випуску в обіг на території України декларантом позивача ТОВ "КСК ЛОГІСТИК" подано митному органу митну декларацію від 29.08.2023 №23UA204080015792U2 (а.а.с.46-58).
Митну вартість цього товару заявлено в сумі 655479,65грн. Митні платежі склали 164918,67грн, у т.ч.: ввізне мито 4,3% - 28185,62грн; податок на додану вартість 20% - 136733,05грн.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору.
На підтвердження митної вартості товару до зазначеної митної декларації декларантом долучені такі документи: контракт №SR-АS-20230606 від 06.06.2023, інвойс №3661002850 від 11.07.2023, проформа інвойс №NXH20230609A від 09.06.2023, коносамент №QN23070154 15.07.2023, CMR б/н від 25.08.2023, платіжне доручення в іноземній валюті №43 від 15.06.2023, платіжне доручення в іноземній валюті №55 від 07.08.2023, довідка про транспортні витрати №408510 від 25.08.2023, прайс лист від 09.06.2023, договір №88475 від 19.10.2017 про транспортно-експедиторське обслуговування, договір №ФР/126/К від 26.08.2022, договір № ФР/752/П від 24.08.23 31.12.23, експортна декларація країни відправлення №681220230123540197 від 12.07.2023 (а.а.с.30-41, 86-89, 102-129).
Проводячи контроль правильності визначення декларантом митної вартості заявлених до митного оформлення товарів, відповідач виявив у поданих документах розбіжності та неточності.
У зв'язку з цим, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, відповідачем декларанту позивача 30.08.2023 було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів, у якому зазначено таке: При проведенні у відповідності до положень статті 54 МКУ контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару заявленого до митного оформлення за ЕМД, встановлено наступне: - У наданих до митного оформлення платіжних дорученнях від 15.06.2023 №43 та від 07.08.2023 №55 у графі 70 не зазначено реквізити інвойсу чи рахунку-проформи, відповідно до якого здійснювалося оплата. Наявні лише відомості про контракт від 06.06.2023 №SR-АS-20230606, але у даному контракті відсутня інформація щодо вартості оцінюваної партії товарів. Також загальна сума платежів згідно з вищевказаними платіжними дорученнями не кореспондується ні з вартістю товарів, що зазначена у рахунку-проформі від 09.06.2023 №NXH20230609A, ні з вартістю товарів, що зазначена в інвойсі від 11.07.2023 №3661002850. Отже, вищезазначені банківські документи не можливо пов'язати з оцінюваною партією товарів. До митного оформлення під кодом документа 0705 (коносамент) надано автотранспортну накладну від 25.08.2023 б/н. Таким чином, до митного оформлення не надано коносамент від 15.07.2023 №QN23070154, реквізити якого зазначені у графі 44 ЕМД від 29.08.2023 №23UA204080015792U2. До митного оформлення для підтвердження транспортно-експедиційних витрат надано довідку від 25.08.2023 №408510. Але даний документ не може бути взяти до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599. У довідці від 25.08.2023 №408510 є посилання на рахунки від 17.08.2023 №LS-4502099, від 25.08.2023 №LS-4503495, що до митного оформлення не надані. Договором про транспортно - експедиторське обслуговування від 19.10.2017 №88475 предбачено заявку, що до митного оформлення не надана. До митного оформлення не надано банківські платіжні документи , що стосуються оплати транспортно-експедиторських послуг. Наданий документ, що заявлений як прайс-лист від 09.06.2023 б/н не може розглядатися як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить лише щодо продажу товарів, які зазначені у рахунку-проформі від 09.06.2023 №NXH20230609A та адресований конкретно імпортеру оцінюваних товарів, що наштовхує на спеціальну ціну для даного підприємства. До митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) від 12.07.2023 №681220230123540197 без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей, зазначених у даній митній декларації. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару. Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положенням статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Враховуючи викладене, Вам необхідно надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) переклад копії митної декларації країни відправлення від 12.07.2023 №681220230123540197; 5) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування; 6) рахунки від 17.08.2023 №LS-4502099, від 25.08.2023 №LS-4503495; 6) банківські платіжні документи, що можливо пов'язати з оцінюваною партією товарів; 8) коносамент від 15.07.2023 №QN23070154; 9) заявку до договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 19.10.2017 №88475; 10) банківські платіжні документи, що стосуються оплати транспортно-експедиторських послуг. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості (а.а.с.98-99).
На зазначене повідомлення відповідача декларантом позивача відповідачу було надіслано лист від 31.08.2023 №159, яким позивач повідомив про те, що під час митного оформлення ВМД №23UA204080015792U2 було надано усі можливі додаткові документи. Позивач просив згідно із п.2.6 ст.255 Митного кодексу України припинити строк розгляду документів та винести рішення щодо коригування митної вартості (а.с.78).
За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 31.08.2023 №UA204000/2023/000130/2 (а.а.с.74-75).
У вказаному рішенні зазначено про те, що:
"І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р.;
2) подані до митного оформлення документи містять неточності та розбіжності:
- У наданих до митного оформлення платіжних дорученнях від 15.06.2023 №43 та від 07.08.2023 №55 у графі 70 не зазначено реквізити інвойсу чи рахунку-проформи, відповідно до якого здійснювалася оплата, наявні лише відомості про контракт 06.06.2023 №SR-AS-20230606, але у даному контракті відсутня інформація щодо вартості оцінюваної партії товарів. Також загальна сума платежів згідно з вищевказаними платіжними дорученнями не кореспондується ні з вартістю товарів, що зазначена у рахунку - проформі від 09.06.2023 №NXH20230609A, ні з вартістю товарів, що зазначена у інвойсі від 11.07.2023 №3661002850. Отже, вищезазначені банківські документи не можливо пов'язати з оцінюваною партією товарів.
- До митного оформлення під кодом документа 0705 (коносамент) надано автотранспорту накладну від 25.08.2023 б/н. Таким чином до митного оформлення не надано коносамент від 15.07.2023 №QN23070154, реквізити якого зазначені у графі 44 ЕМД від 29.08.2023 №23UA204080015792U2.
- До митного оформлення для підтвердження транспортно-експедиційних витрат надано довідку від 25.08.2023 №408510. Але даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (далі - Наказ №599). Також слід зазначити, що у довідці від 25.08.2023 №408510 є посилання на рахунки від 17.08.2023 №LS-4502099, від 25.08.2023 №LS-4503495, що до митного оформлення не надані.
- Договором про транспортно-експедиторське обслуговування від 19.10.2017 №88475 передбачено заявку, що до митного оформлення не надана.
- До митного оформлення не надано банківські платіжні документи, що стосуються оплати транспортно-експедиторських послуг.
- Наданий документ, що заявлений як "Прайс-лист" від 09.06.2023 б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у рахунку-проформі від 09.06.2023 №NXH20230609A та адресований конкретно імпортеру оцінюваних товарів, що наштовхує на спеціальну ціну для даного підприємства.
- До митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) від 12.07.2023 №681220230123540197 без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей, зазначених у даній митній декларації.
ІІ. Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 24.08.2023 №23UA504080002903U6 - 4,68 дол. США/кг (товар за МД від 24.08.2023 №23UA504080002903U6: Матеріал нетканий з синтетичних волокон поліефіру 100%, не вибивний, не фарбований. Не дубльований, без пропитки та покриття, вагою 11183,6 кг)
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) переклад копії митної декларації країни відправлення від 12.07.2023 №681220230123540197; 5) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування; 6) рахунки від 17.08.2023 №LS-4502099, від 25.08.2023 №LS-4503495; 7) банківські платіжні документи, що можливо пов'язати з оцінюваною партією товарів; 8) коносамент від 15.07.2023 №QN23070154; 9) заявку до договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 19.10.2017 №88475; 10) банківські платіжні документи, що стосуються оплати транспортно-експедиторських послуг.
У відповідності до ч.6 ст.53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
ІV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно з положеннями глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (ст.ст.59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України.
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 24.08.2023 №23UA504080002903U6 - 4,68 дол. США/кг.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 38500,02дол. США (8226,5кг * 4,68дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1407891,83грн (38500,02дол. США*36,5686грн/дол.США)".
За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 31.08.2023 №UA204000/2023/000130/2 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000174 (а.а.с.72-73).
Надалі випуск товару у вільний обіг було здійснено за митною декларацією №23UA204080015996U3 з урахуванням вимог ч.7 ст.55 Митного кодексу України (а.а.с.66-67).
Вважаючи зазначені картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до положень ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2).
Згідно з ч.3 цієї статті Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За приписами ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3).
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.5 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості та передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз змісту приписів розділу ІІІ "Митна вартість товарів та методи її визначення" Митного кодексу України дає підстави для висновку, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Отже, відповідно до наведених приписів митного законодавства, наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах є підставою для запитування митницею у декларанта додаткових документів, встановлених ст.53 Митного кодексу України, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, що узгоджується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ /СОТ від 1994р.
Наявність розбіжностей у документах, поданих з митною декларацією №23UA204080015792U2, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, за змістом п.2.2. Контракту №LB/MIRAD-2023, ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно з Контрактом вказуються в Інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту.
Відповідно до п.2.1 Контракту №SR-АS-20230606, загальна вартість Товару, що продається за цим Контрактом, становить 1000000,00 (один мільйон) доларів США.
Оплата провадиться Покупцем відповідно до цього Контракту передоплатою або за фактом отримання Товару (п.2.5 Контракту).
Згідно з п.2.6 Контракту №SR-АS-20230606, умови оплати кожної окремої партії Товару визначаються Інвойсом на цю партію.
У наданому позивачем інвойсі від 11.07.2023 №3661002850 зазначено ціну кожної окремої одиниці Товару та загальну суму, що належить сплатити позивачу - 14231,85дол.США (а.с.86-87).
При цьому, оплату проведено, як стверджує позивач, згідно з платіжними дорученнями від 15.06.2023 №43 на суму 9030,00дол.США та від 07.08.2023 №55 на суму 10000,00дол.США (а.а.с.31, 33).
У зазначених платіжних дорученнях є посилання на Контракт №SR-АS-20230606, проте не зазначено інвойс від 11.07.2023 №3661002850.
Суд звертає увагу на те, що платіжне доручення №43 датоване 15.06.2023, а інвойс №3661002850 - 11.07.2023.
Зважаючи на положення п.2.6 Контракту №SR-АS-20230606, платіжне доручення від 15.06.2023 №43 не може бути доказом оплати позивачем товару, поставленого згідно з інвойсом від 11.07.2023 №3661002850.
Крім того, загальна сума поставки згідно із зазначеним інвойсом складає 14231,85дол.США, в той час як загальна сума, сплачена згідно з платіжними дорученнями від 15.06.2023 №43 та від 07.08.2023 №55 становить 19030дол.США.
Наведені обставини, а також відсутність у платіжних дорученнях від 15.06.2023 №43 та від 07.08.2023 №55 посилання на комерційний інвойс вказують на непідтвердження проведення позивачем оплати саме за ту за партію товару, що вказана в інвойсі від 11.07.2023 №3661002850.
Також позивачем не підтверджено суму витрат на транспортно-експедиторське обслуговування.
Так, відповідно до п.1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 19.10.2017 №88475, укладеного між ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" (Експедитор) та ТОВ "СПАНРАЙЗ" (Клієнт) (далі - Договір №88475) (а.а.с.122-125) передбачено, що під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також необхідна інформація, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення.
Зазначену заявку позивачем надано не було, як не були надані і банківські платіжні документи, що стосуються оплати транспортно - експедиторських послуг.
Натомість, до митного оформлення відповідачу було надано довідку ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" від 25.08.2023 №408510 про транспортні витрати (а.с.30). Проте, зазначений документ правомірно не був взятий до уваги митним органом, як такий, що не передбачений переліком документів, які підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, згідно з розд.ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (далі - Наказ №599).
Суд зауважує, що довідка від 25.08.2023 №408510 містить посилання на рахунки від 17.08.2023 №LS-4502099, від 25.08.2023 №LS-4503495, які до митного оформлення надані не були.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні вказували на те, що відповідачу було надано платіжні інструкції від 17.08.2023 №772 та від 28.08.2023 №807, заявку №1 від 25.08.2023 на організацію транспортування і експедирування вантажу та рахунки-фактури від 17.08.2023 №LS-4502099, від 25.08.2023 №LS-4503495 (а.а.с.80, 91-92, 96-97).
Проте, жодних належних та допустимих доказів надання відповідачу зазначених документів позивачем суду не надано.
Лист від 31.08.2023 №159 (а.с.79) містить лише повідомлення про надання усіх можливих додаткових документів та прохання винести рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд вважає, що відповідач правомірно не взяв до уваги прайс-лист від 09.06.2023 (а.а.с.139-140) як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки такий містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у рахунку - проформі від 09.06.2023 №NXH20230609A та адресований конкретно імпортеру оцінюваних товарів - ТОВ "СПАНРАЙЗ", що свідчить про спеціальні ціни для позивача.
Що стосується тверджень відповідача про ненадання позивачем коносаменту від 15.07.2023 №QN23070154 (а.а.с.143-144) та відсутності перекладу митної декларації країни відправлення (Китай) від 12.07.2023 №681220230123540197 (а.а.с.102-103, 141-142), суд вважає такі необґрунтованими, оскільки дані про коносамент містить сформована митним органом картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000174, а митна декларація країни відправлення складена китайською мовою, що є офіційною мовою ООН, тобто мовою міжнародного спілкування та в силу ст.254 Митного кодексу України перекладу не потребує.
При цьому, суд зауважує, що митна декларація країни відправлення №681220230123540197 датована 12.07.2023, тобто видана раніше, ніж коносамент від 15.07.2023 №QN23070154.
У зазначеному коносаменті не вказано порт доставки, лише зазначено країну - Польща.
Крім того, коносамент від 15.07.2023 №QN23070154 містить такі дані про товар: нетканий матеріал спанлейс, 132 рулони, вага брутто 8480,9кг, об'єм - 68 куб.м.
Зазначена в коносаменті інформація про кількість товару не співвідноситься з даними про товар, зазначеними у декларації країни відправлення від 12.07.2023 №681220230123540197: нетканий матеріал спанлейс, загальна кількість 16453кг (5635,9кг + 5635,9кг + 2590,6кг +2590,6кг).
Наведене дає підстави для сумніву в достовірності фактів, викладених позивачем у адміністративному позові.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконання вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено.
Аналіз норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення заявленої декларантом митної вартості може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Як встановлено ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
В силу приписів ч.9 ст.58 Митного Кодексу України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено розбіжності та невідповідності в поданих декларантом документах, висновок відповідача про неправильно визначену декларантом митну вартість товару за першим методом суд вважає обґрунтованим та таким, що узгоджується з фактичними обставинами справи.
Суд зазначає, що, запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.
Надані позивачем під час подання митної декларації та під час процедури консультацій документи не були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.5 ст.57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 Митного Кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.2 ст.54 МК України).
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).
Як вбачається з рішення від 31.08.2023 №UA204000/2023/000130/2, відповідач вважає, що вартість товару не може бути визначена за вартістю, заявленою декларантом у митній декларації, оскільки документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності.
Митним органом вказано про неможливість визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 Митного кодексу України, у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення за методом на основі віднімання вартості (ст.62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником, для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 Митного кодексу України).
Відтак, митну вартість товарів було визначено відповідачем за резервним методом згідно із ст.64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, а саме: 4,68дол. США/кг (за МД від 24.08.2023 №23UA504080002903U6). Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 38500,02дол. США (8226,5кг * 4,68дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1407891,83грн (38500,02дол. США * 36,5686грн/дол.США).
Частиною першою статті 62 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.
За приписами ст.63 Митного кодексу України, для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:
1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;
3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Частиною 2 статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи довільній або фіктивній вартості.
Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, формулювання підпунктів "а" і "b" дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Як встановлено судом, митним органом було проведено процедуру консультацій з декларантом з метою визначення митної вартості товару, придбаного позивачем, та застосовано послідовність методів визначення вартості товару, що підтверджується змістом оспорюваного рішення.
У зв'язку з неможливістю застосування інших методів, визначена відповідачем вартість ввезеного позивачем товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Отже, враховуючи викладене, прийняття уповноваженою особою відповідача спірного рішення про коригування митної вартості товару з урахуванням вищенаведених розбіжностей у документах, які не усунуті позивачем, є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам митного законодавства України.
Відтак, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність спірного рішення підтверджено належними та допустимими доказами. Відтак, позов задоволенню не підлягає.
Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" (вул.Луценка, буд.15, м.Київ, 03193; ідентифікаційний код юридичної особи 41482988).
Відповідач: Рівненська митниця (вул.Соборна, буд.104, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 43958370).
Повне рішення складено 07 жовтня 2024 року.
Суддя О.М. Дудар