Рішення від 07.10.2024 по справі 320/42707/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року № 320/42707/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, викладене у формі листа від 09.08.2023 №855аз/41/4/03-2023, про відмову в зарахуванні позивачу до стажу служби в поліції час перебування на посаді інспектора (фахівця) Білоцерківського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області з 13.07.2012 по 16.09.2013, що в календарному обчисленні становить 01 (один) рік 02 (два) місяці 04 (чотири) дні та вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 17.09.2013 по 03.03.2023, що в календарному обчисленні становить 10 (десять) років 01 (один) місяців 21 (двадцять один) день, в пільговому 13 (тринадцять) років 03 (три) місяців 16 (шістнадцять) днів;

- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати позивачу до стажу служби в поліції, в тому числі що дає право на призначення пенсії та, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки:

а) час перебування на посаді інспектора (фахівця) Білоцерківського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області з 13.07.2012 по 16.09.2013, що в календарному обчисленні становить 01 (один) рік 02 (два) місяці 04 (чотири) дні;

б) вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 17.09.2013 по 03.03.2023, що в календарному обчисленні становить 10 (десять) років 01 (один) місяців 21 (двадцять один) день, в пільговому 13 (тринадцять) років 03 (три) місяці 16 (шістнадцять) днів.

Свої вимоги мотивував тим, що дії відповідача щодо незарахування позивачу до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки термін перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України та Державній пенітенціарній службі України з 13.07.2012 по 03.03.2023 є протиправними, оскільки така служба в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VІІІ повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.

Ухвалою суду від 23.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що частиною 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", визначений виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, служба в органах ДКВС України відсутня в цьому переліку, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми саме цього Закону.

У відповіді на відзив позивач із доводами відповідача не погодився з підстав, зазначених у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається судом згідно відомостей послужного списку ОСОБА_1 , позивач:

- з 13.07.2012 по 20.10.2015 проходив службу на посадах інспектора різних відділів КВІ УДПтСУ в м. Києві та Київській області;

- з 01.01.2017 по 03.03.2023 проходив службу на посадах Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України.

Відповідно до наказу директора Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України від 24.02.2023 № 197/к майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Білоцерківського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області 03.03.2023.

Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 10 років 01 місяць 21 день, у пільговому обчисленні - 13 років 03 місяці 16 днів.

Відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 18.04.2023 № 434 о/с позивача прийнято на службу в поліції та призначено на службу в поліції за конкурсом з 18.04.2023 поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки у календарному обчисленні станом на 18.04.2023 рік становить 00 років 08 місяців 07 днів.

На звернення представника позивача щодо зарахування позивачу періоду проходження служби в органах ДКВС до загального стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, листом від 09.08.2023 № 855аз/41/4/03-2023 Департамент патрульної поліції повідомив позивача, що відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» період проходження служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі не зараховується до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки. При цьому, згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19 щодо подібних правовідносин слід застосовувати ч. 2 ст. 78 Закону України "Про національну поліцію", якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів, служби) такого стажу служби в поліції. При цьому делегування Кабінету Міністрів України згідно з частиною 4 ст. 78 Закону функції встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачено ч. 2 ст. 78 Закону.

Не погодившись із такими діями відповідача щодо незарахування до вислуги років у поліції періоду служби у Державній кримінально-виконавчій службі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами статті 78 Закону № 580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Спірні правовідносини між сторонами склались щодо не зарахування стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Як встановлено судом, позивач з 13.07.2012 по 20.10.2015 проходив службу на посадах інспектора різних відділів КВІ УДПтСУ в м. Києві та Київській області; з 01.01.2017 по 03.03.2023 проходив службу на посадах Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року № 1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

При цьому, частина п'ята статті 23 Закону України від 23 червня 2005 року № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про пробацію» від 05.02.2015 № 160-VIII, права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та цим Законом.

Системний аналіз вищенаведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Таким чином, на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу»), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Тобто всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20, від 01.08.2023 у справі № 240/30024/21 та практикою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 640/402/24, від 03.06.2024 у справі № 580/9739/23.

Верховний Суд констатував, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

У аспекті зазначеного, Верховний Суд у постанові від 01.08.2023 у справі № 240/30024/21 зауважує, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Згідно із частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведені норми законодавства та вищевказані висновки Верховного Суду, з огляду на тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, дійшов висновку, що стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача в листі на постанову Верховного Суду від 31.03.2020, оскільки Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 у постанові від 30.01.2019 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Тому застосуванню до цих правовідносин підлягають саме останні висновки Верховного Суду.

Щодо посилання представника відповідача на те, що Державна кримінально-виконавча служба України відсутня в ст. 78 Закону № 580-VIII, варто відмітити, що Верховний Суд у згаданій постанові (справа № 160/11127/20) відхиляючи мотиви суду апеляційної інстанції (які є тотожними доводам представника відповідача у цій справі), вказав, що суд не звернув уваги на те, що чинним на час проходження позивачем служби в податковій міліції та виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Відтак, відповідач при визначенні стажу службу в поліції позивача діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства і така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу в Національну поліцію України вислугу років позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу в Національну поліцію України вислугу років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Щодо зарахування вислуги років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України у пільговому обчисленні суд зазначає, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України від09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах та не впливає на визначення розміру надбавки за вислугу років, з урахуванням її пільгового обчислення.

Тобто, передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування певних видів служби спрямована на реалізацію Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Крім того, як вбачається з листа-відмови відповідача, питання пільгового обчислення вислуги років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України не є спірним, а отже такі вимоги позивача є передчасними, як і вимоги про зарахування спірних періодів до стажу, що дає право на призначення пенсії.

Тобто, захисту адміністративним судом підлягають лише порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 1073,60 грн, який був сплачений позивачем при подачі позову

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу в Національну поліцію України вислугу років з 13.07.2012 по 03.03.2023 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, б. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу в Національну поліцію України вислугу років з 13.07.2012 по 03.03.2023 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, б. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) суму судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.

Попередній документ
122129091
Наступний документ
122129093
Інформація про рішення:
№ рішення: 122129092
№ справи: 320/42707/23
Дата рішення: 07.10.2024
Дата публікації: 09.10.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.10.2024)
Дата надходження: 17.11.2023
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ДІСКА А Б
відповідач (боржник):
Департамент патрульної поліції м. Києва
позивач (заявник):
Іванченко Олег Андрійович
представник позивача:
Міхеєва Євгенія Геннадіївна