07 жовтня 2024 року № 640/3200/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 12.04.1994 по 03.03.1998 у малому підприємстві «Інкопартнер» до загального стажу роботи;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 12.04.1994 по 03.03.1998 та провести ОСОБА_1 відповідний перерахунок пенсії з урахуванням вказаних періодів, починаючи з дати призначення пенсії, а саме з 26.05.2021.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що при призначенні йому пенсії за віком відповідачем протиправно не було враховано до загального стажу період його роботи в Малому підприємстві «Інкопартнер». Позивач звертався до відповідача із заявою щодо зарахування спірного стажу, однак відповідач листом відмовив у задоволенні його заяви, оскільки згідно трудової книжки запис про звільнення у період роботи з 12.04.1994 по 03.03.1998 в МП «Інкопартнер» завірений печаткою зразка Української РСР.
Позивач із такою відмовою не погоджується, оскільки та обставина, що роботодавець своєчасно не змінив печатку новою, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими, а отже не може бути підставою для відмови в зарахуванні до стажу спірного періоду роботи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивач до Управління із додатковими документами для підтвердження страхового стажу за період з 12.04.1994 по 03.03.1998 не звертався, тобто позивач не вчинив жодних дій щодо підтвердження наявності стажу роботи.
У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Діски А. Б. від 02.02.2024 прийнято справу до свого провадження, ухвалено проводити її розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
На виконання вимог ухвали суду від 23.07.2024 позивачем було надано копію трудової книжки.
10.09.2024 від відповідача до суду надійшли належним чином засвідчені матеріали пенсійної справи позивача.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 26.05.2021 призначено пенсію за віком у розмірі 6189,66 грн.
При цьому, відповідно до розрахунку страхового стажу, при обчисленні пенсії до стажу не враховано період роботи позивача з 12.04.1994 по 03.03.1998 в Малому підприємстві «Інкопартнер».
На звернення позивача, відповідач листом від 23.12.2021 надав позивачу відповідь, згідно з якою, підстави для включення до стажу вказаного вище періоду відсутні, адже запис про звільнення з МП «Інкопартнер» завірений печаткою зразка Української РСР.
З такою відповіддю позивач не погодився, у зв'язку з чим звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту - Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Приписами пункту 18 Порядку №637 передбачено, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
З матеріалів справи судом вбачається, що позивач на підтвердження факту роботи в МП «Інкопартнер» у період 12.04.1994 по 03.03.1998 надав копію трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що з огляду на відомості, що наявні у трудовій книжці, позивач прийнятий на роботу до МП «Інкопартнер» з 12.04.1994 та звільнений з роботи позивач 03.03.1998. Запис про звільнення позивача засвідчений печаткою старого зразка (колишня УРСР).
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктами 2.3, 2.4 розділу 2 вказаної Інструкції передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд зазначає, що надана позивачем трудова книжка, оформлена згідно з вимогами законодавства, проте, наявна на записі про звільнення від 03.03.1998 печатка старого зразка (колишня УРСР).
Разом з тим, відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 24.08.1991 року №1427-XII, 24.08.1991 Україну проголошено незалежною демократичною державою.
Тобто, з 24.08.1991 Українська РСР припинила своє існування та існує самостійна держава Україна.
Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 за №643 була затверджена Інструкція про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 28.10.1993.
Разом з тим, суд вважає, що використання МП «Інкопартнер» печатки старого зразка при заповненні трудової книжки позивача не є підставою для незарахування періоду роботи на вказаному підприємстві під час призначення пенсії, оскільки невчинення підприємством дій для обміну печаток є порушенням безпосередньо вказаного підприємства, яке жодним чином не впливає на факт перебування позивача із вказаним підприємством у трудових відносинах.
Засвідчення запису про звільнення печаткою старого зразка, на думку суду, не є достатнім та належним доказом для встановлення факту відсутності трудових відносин між підприємством та позивачем у спірний період.
Крім того, суд наголошує, що трудова книжка позивача, окрім зазначеного вище завірення запису печаткою старого зразка, оформлена у відповідності до вимог законодавства, містить всі необхідні записи, які вчинені послідовно та узгоджуються між собою.
Суд зазначає, що наявні у документах на підтвердження трудового стажу формальні неточності, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 року у справі №593/283/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім цього, суд зазначає, що згідно з підпункту 4.2 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суд зазначає, що відповідач, під час призначення пенсії позивачу, не вчинив жодних дій, спрямованих на отримання додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити оспорюваний стаж позивача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано копію трудової книжки відповідачу, яка, на думку суду, є достатнім доказом для підтвердження факту роботи позивача в МП «Інкопартнер» у період з 12.04.1994 по 03.03.1998.
А тому, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню, а належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 12.04.1994 по 03.03.1998 у малому підприємстві «Інкопартнер» до загального стажу роботи та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу вказаний період роботи до страхового стажу та провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вказаного періоду, починаючи з дати призначення пенсії, а саме з 26.05.2021, з урахуванням виплачених сум.
Висновки суду узгоджуються з практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 02.06.2021 по справі № 826/17045/18.
Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи з 12.04.1994 по 03.03.1998 у Малому підприємстві «Інкопартнер» до загального стажу роботи.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ) до загального стажу роботи період роботи з 12.04.1994 по 03.03.1998 у Малому підприємстві «Інкопартнер», провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вказаного періоду, починаючи з 26.05.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.