07 жовтня 2024 рокуСправа №160/18922/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , яка подана в її інтересах законним представником - ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у складанні та направленні до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13 033 грн. 54 коп. (Тринадцять тисяч тридцять три грн 54 коп.) під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати до відповідного головного управління Державної казначейської служби України за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13 033 грн. 54 коп. (Тринадцять тисяч тридцять три грн 54 коп.) під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та надав всі документи. Проте відповідачем протиправно не сформовано та не направлено до органу казначейської служби подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, яке придбавалось вперше.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
28.08.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що звільнення покупця від сплати збору на обов'язкове державне пенсій страхування на підставі підпунктів «в» або «г» пункту 152 Порядку № 1740 можливе з, умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов'язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. Позивач, сплативши збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, не скористався правом, яке дозволяє звільнення від сплати останнього на підставі Порядку. Таким чином, у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 866, нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлює факт придбавання його вперше (чи не вперше). Отже, проведена Позивачем сплата збору у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, свідчить про те, що майно придбавалося Позивачем не вперше, що встановив нотаріус. В додатках до позовної заяви відсутні документи, що підтверджують право Позивача на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Підсумовуючи, можна зробити висновок про те, що факт придбавання Позивачем нерухомості не вперше встановлено нотаріусом, та вказані вище обставини в сукупності свідчать про відсутність протиправних дій Управління.
30 серпня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, доводи якої відповідають доводам викладеним у позовній заяві.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2024 р. був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений, ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 774. Відповідно до Договору ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 .
Продаж вказаної вище квартири було вчинено за 1303354,00 грн, що підтверджується вище зазначеним договором.
При оформленні вищезазначеного Договору ОСОБА_1 сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 13 033 грн. 54 коп (а.с. 13).
З метою повернення помилково сплачених коштів із бюджету, позивач звернувся через представника до відповідача із заявою, в якій просила повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 13 033 грн. 54 коп.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №2600-0603-8/93075 від 07.05.2024 позивачці було відмовлено в складанні подання на повернення збору, оскільки позивачем не було надано документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Відповідачем вказано, що надані документи ОСОБА_1 є не повними і не свідчать про придбання нею житла вперше, відповідно не можна зробити висновку про помилковість сплати цього збору при посвідченні договору.
За таких обставин і наведеного правового регулювання, у Головного управління відсутні підстави, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, для складання подання про повернення ОСОБА_1 .
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у складанні та направленні до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок справляння та використання збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).
За змістом пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР (тут надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Пунктом 8 статті 2 цього Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою КМУ від 03.11.1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно із пунктами 15-2, 15-3 Порядку №1740 (тут надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, крім іншого, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що законодавцем визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
У зазначених положеннях Порядку №1740 деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло до цього.
З огляду на викладене, під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) як оплатне набуття права власності на певний об'єкт, так і його безоплатну приватизацію.
Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 25.11.2021 року у справі № 280/9714/20, яка враховується судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за № 376060054 від 25.04.2024 - відомості про право власності інші ніж набуте 22.03.2024. квартири АДРЕСА_1 - відсутні.
В той же час, як свідчать матеріали справи, у цій справі будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна позивачем сплачено за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти в сумі 13033,54 грн, сплачені позивачем при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.
За змістом пункту 1 Порядку № 878 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
- надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов'язання;
- помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Відповідно до постанови КМУ «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 року № 106, Пенсійний фонд України відноситься до переліку органів, що контролюють справляння надходжень бюджету при купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд уважає, що за необхідне позовні вимоги задовольнити шляхом визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у складанні та направленні до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13 033 грн. 54 коп є протиправними, та зобов'язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення позивачу надміру сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даної позовної заяви до суду в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Коренева А.О. у відрядженні, рішення суду ухвалено у перший робочий день судді - 07.10.2024 року.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у складанні та направленні до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13 033 грн. 54 коп.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13 033 грн. 54 коп. (Тринадцять тисяч тридцять три грн 54 коп.) під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ - 42098368) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев