12 липня 2024 рокуСправа №160/7780/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду в адміністративній справі №160/7780/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
01.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо не здійснення коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) шляхом виключення нарахувань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2017-2019р.р. в розмірі 29 293,44 грн.;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) шляхом виключення нарахувань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2017-2019р.р. в розмірі 29 293,44 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р., в частині стягнення з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2017-2019р.р. в розмірі 29 293,44 грн.
В обґрунтування заяви зазначається, що не зважаючи на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021р. у справі №160/7780/20, яке набрало законної сили 11.08.2021р., було визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-23/61 від 10.02.2020р. щодо сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) у розмірі 29 293,44 грн., яка була нарахована ОСОБА_1 як платнику ЄСВ за період 2017-2019р.р., а саме: за 2017 рік у сумі 8448 грн. (704 грн. * 12 місяців), за 2018 рік у сумі 9828,72 грн. (819,06 грн. * 12 місяців) та за 2019 рік у сумі 11016,72 грн. (918,06 грн.*12 місяців), в подальшому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області сформувало нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р., про існування якої заявнику стало відомо лише 25.06.2024р., після отримання постанови головного державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вонсовіч О.В. від 05.06.2024р. про відкриття виконавчого провадження № 75223613 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ у розмірі 35 280,74 грн., при цьому вказана заборгованість була нарахована, в тому числі знову за той самий період - 2017-2019р.р. в тому самому розмірі 29 293,44 грн., а саме: за 2017 рік у сумі 8448 грн. (704 грн. * 12 місяців), за 2018 рік у сумі 9828,72 грн. (819,06 грн. * 12 місяців) та за 2019 рік у сумі 11016,72 грн. (918,06 грн.* 12 місяців), що, в свою чергу, свідчить про те, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в порушення приписів Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 року №5 (далі - Порядок №5), за наслідками ухваленого Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення від 21.04.2021р. у справі №160/7780/20 та скасування першої вимоги про стягнення боргу (недоїмки) з ЄСВ №Ф-2750-23/61 від 10.02.2020р. у розмірі 29 293,44 грн. за період 2017-2019р.р., протиправно не здійснило коригування відомостей в інтегрованій картці платника ЄСВ ОСОБА_1 , що й стало підставою для прийняття другої вимоги про стягнення боргу (недоїмки) з ЄСВ №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р. у розмірі 35 280,74 грн., в тому числі за той самий період 2017-2019р.р. в тому самому в розмірі 29 293,44 грн. При цьому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Спір про визнання протиправною другої вимоги про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки з ЄСВ у розмірі 35 280,74 грн., в тому числі за період 2017-2019р.р. в розмірі 29 293,44 грн., є тотожним спору у справі №160/7780/20, що розглянув Дніпропетровський окружний адміністративний суд, про визнання протиправною першої вимоги про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки з ЄСВ за період 2017-2019р.р. в розмірі 29 293,44 грн., оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Таким чином, на думку заявника, наявні підстави для застосування судового контролю, передбаченого приписами ст.383 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду в адміністративній справі №160/7780/20 та призначено цю заяву до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 11.07.2024 року.
09.07.2024 року до суду надійшли заперечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на заяву ОСОБА_1 , в яких боржником, зокрема, зазначається, що вимога про стягнення боргу (недоїмки) з ЄСВ №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р. у розмірі 35 280,74 грн. не була предметом спору у справі №160/7780/20, тому вимога про її скасування не може бути поданою в порядку приписів ст.383 КАС України, а її оскарження може бути здійснене лише в порядку позовного провадження. Крім цього, боржником зауважено, що в рамках справи №160/7780/20 також не розглядалося й питання щодо скасування нарахувань з ЄСВ в ІКП позивача, тож у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
11.07.2024 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких, зокрема, зазначалося, що 09.07.2024р. ним отримано лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №48088/6/04-36-24-13-13 від 04.07.2024р., в якому підтверджено наявність нарахувань в ІКП з ЄСВ ОСОБА_1 за період 2017-2019р.р., а саме: за 2017 рік у сумі 8448 грн., за 2018 рік у сумі 9828,72 грн. та за 2019 рік у сумі 11016,72 грн., при цьому, контролюючим органом роз'яснено, що питання про скасування нарахувань з єдиного внеску у судовій справі №160/7780/20 не розглядалось. Водночас, постановами головного державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вонсовіч О.В. від 05.06.2024р. було відкрито виконавче провадження №75223613 з виконання вимоги з ЄСВ №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р., а також накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що належать ОСОБА_1 . В подальшому постановою вказаного державного виконавця від 02.07.2024р. оголошено в розшук майно ОСОБА_1 : (1) FORD, реєстраційний номер НОМЕР_2 , (2) SUZUKI, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Перевіривши повноваження особи, якою подано заяву, дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у заяві доводи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірне питання, суд доходить висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду в адміністративній справі №160/7780/20 без задоволення, з огляду на таке.
Судом встановлено, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/7780/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року у справі №160/7780/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено в повному обсязі, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-23/61 від 10.02.2020р., а також стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021р. у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року в адміністративній справі №160/7780/20 - повернуто заявнику.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року у справі №160/7780/20 набрало законної сили 11.08.2021р.
01.10.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 21.04.2021 року у справі №160/7780/20 ОСОБА_1 видано виконавчий лист щодо стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн. із строком пред'явлення до виконання до 11.08.2024 року (включно).
Як слідує з заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду в адміністративній справі №160/7780/20, а також доданих до неї доказів, 07.02.2024р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ у розмірі 35280,74грн., яка в подальшому, звернута до примусового виконання і постановою головного державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вонсовіч О.В. від 05.06.2024р. було відкрито виконавче провадження №75223613 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р.
Заявник не погоджується з такими діями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та винесеною ним новою вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ у розмірі 35280,74грн., зазначаючи, у склад визначеної цією вимогою заборгованості входить також заборгованість, яка була визначена попередньою вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-23/61 від 10.02.2020р., що визнана протиправною та скасована рішенням суду від 21.04.2021 року у справі №160/7780/20, при цьому Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на виконання рішення суду від 21.04.2021 року у справі №160/7780/20 мали бути вчинені дії щодо коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 шляхом виключення нарахувань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2017-2019р.р. в розмірі 29 293,44 грн., проте, такі дії в порушення приписів Порядку №5 боржником вчинені не були, що й потягло за собою винесення протиправної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р., у зв'язку із чим ОСОБА_1 звернувся до суду з цією заявою.
Так, статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Відтак, учасник справи, якому належить виконати судове рішення, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, зазначені у частині першій статті 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням такого судового рішення, або з порушенням прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, тобто саме тих прав, наявність яких вже була перевірена і підтверджена судом, а не тих, що могли виникнути в подальшому при виконанні рішення суду.
Відтак, передбачений правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі вчинення суб'єктом владних повноважень під час виконання судового рішення протиправних дій чи бездіяльності або прийняття протиправних рішень, які у свою чергу порушують законні права та інтереси позивача. Визнання судом протиправними рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідача - можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру на користь особи-позивача.
Разом з тим, суд зауважує, що для визнання дій або бездіяльності протиправними недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання відповідачем обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправності дій або бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність таких дій для прав та інтересів заінтересованої особи.
Як встановлено судом, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року у справі №160/7780/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено в повному обсязі, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-23/61 від 10.02.2020р., а також стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн.
01.10.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 21.04.2021 року у справі №160/7780/20 ОСОБА_1 видано виконавчий лист щодо стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн. із строком пред'явлення до виконання до 11.08.2024 року (включно).
Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року у справі №160/7780/20 не містило жодних зобов'язань щодо вчинення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області будь-яких дій чи прийняття будь-яких рішень.
Відтак, стверджувати, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області допущено якусь протиправну бездіяльність щодо виконання цього рішення, в тому числі бездіяльність щодо не здійснення коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 шляхом виключення нарахувань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2017-2019р.р. в розмірі 29293,44 грн., неможливо, бо цим рішенням боржника не зобов'язано вчинити певні дії, в тому числі і вищевказані.
Більш того, в своїй позовній заяві ОСОБА_1 також не заявляв вимог щодо зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити певні дії, в тому числі щодо здійснення коригування відомостей в його інтегрованій картці платника ЄСВ, отже, будь-які докази та обставини з цього приводу не досліджувалися судом взагалі, бо не були предметом спору у цій справі.
Суд наголошує, що ані в мотивувальній, ані в резолютивній частинах вищевказаного рішення судом не встановлено обов'язку відповідача вчинити будь-які дії.
Тож, і підстави для зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити таке коригування відомостей в інтегрованій картці платника ЄСВ ОСОБА_1 в порядку приписів ст.383 КАС України відсутні, бо, як зазначено вище, задля застосування інституту судового контролю має бути встановлено, що бездіяльність боржника - суб'єкта владних повноважень була допущена саме через не виконання рішення суду, ухваленого на користь особи-позивача, водночас, рішення суду у цій справі жодних зобов'язань для боржника не встановлювало, тому й доводи заявника щодо невиконання боржником певних дій на виконання цього рішення є безпідставними та необґрунтованими.
Також, з огляду на наведене, слід дійти висновку, що прийняття Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області нової вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ у розмірі 35280,74грн. здійснене ані на підставі рішення суду від 21.04.2021 року у справі №160/7780/20, ані під час його виконання.
При цьому вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3968-0436/У від 07.02.2024р. на суму 35280,74грн. не була предметом спору у справі №160/7780/20, відтак, підстави її винесення та періоди, за які нею ОСОБА_1 визначено заборгованість з ЄСВ, судом у цій справі не досліджувались і не розглядались. Ця вимога про сплату боргу (недоїмки) є самостійним та окремим рішенням суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а, отже, вимоги про її скасування не можуть бути заявлені в порядку приписів ст.383 КАС України шляхом здійснення судового контролю у справі №160/7780/20. Оскарження цієї вимоги може бути здійснено лише шляхом подання окремої позовної заяви в загальному порядку позовного провадження.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд вважає, що вирішення порушених у заяві ОСОБА_1 питань можливе лише шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановлення ухвали в порядку статті 383 КАС України, тому вимоги заяви про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, допущеної при виконанні рішення суду, не можуть бути вирішені у межах її розгляду в порядку статті 383 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду в адміністративній справі №160/7780/20, у зв'язку із чим її слід залишити без задоволення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 у справі №3-27/2022(54/22) (2-р(II)/2023) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи частини першої статті 294, частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в тім, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої порядком статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведене свідчить про можливість апеляційного оскарження цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду в адміністративній справі №160/7780/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова