03 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9033/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «БАЙДЕН АВТО» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство «БАЙДЕН АВТО» (далі - ПП «БАЙДЕН АВТО») звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі - ГУДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (ділі - ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ГУ ДПС у Волинській області від 12.03.2024 №10702914/43960305 та №10702913/43960305 про відмову в реєстрації податкових накладних №46 від 28.03.2023 та №49 від 29.03.2023 відповідно; зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №46 від 28.03.2023 та №49 від 29.03.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем було сформовано податкові накладні №46 від 28.03.2023 та №49 від 29.03.2023, які подано для реєстрації в ЄРПН, однак згідно квитанцій реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено.
З метою реєстрації зупинених податкових накладних було надано письмові пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, однак відповідачем 1 прийнято рішення від 12.03.2024 №10702914/43960305 та №10702913/43960305 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав: ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Вказує, що при розгляді пояснень та при прийнятті спірних рішень контролюючим органом не досліджено в сукупності всіх обставин спірних правовідносин, не надано оцінку тим документам, що надані разом із поясненнями.
Оскільки податкові накладні було складено згідно чинного законодавства, ПП «БАЙДЕН АВТО» звернулося із цим позовом до суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Відповідачі у поданому суду відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що ПП «БАЙДЕН АВТО» до повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних надано лише пояснення від 06.03.2024 за №03-06/4. Інвентаризаційні описи та підтверджуючі документи щодо транспортування не надано.
За результатами розгляду вказаних документів Комісією Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 12.03.2024 №10702914/43960305 та №10702913/43960305 про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.03.2024 №10702914/43960305 та №10702913/43960305, представник відповідача зазначила наступне.
Стосовно ПП «БАЙДЕН АВТО» прийняте рішення про відповідність п.8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість від 11.03.2024 за №13033, яке станом на дату надання інформації має статус «діючий».
22.11.2023 ПП «БАЙДЕН АВТО» звернулось з позовом до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про внесення ПП «БАЙДЕН АВТО» до переліку ризикових платників податків від 14.11.2023 №57619 та зобов'язання виключити з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Волинський окружний адміністративний суд ухвалив клопотання ПП «БАЙДЕН АВТО» про забезпечення позову задовольнити. Зупинити до набрання законної сили рішенням суду у справі №140/34427/23 за позовом ПП «БАЙДЕН АВТО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, дію рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 14.11.2023 №57619 про відповідність платника податку на додану вартість ПП «БАЙДЕН АВТО» критеріям ризиковості платника податку.
Не погодившись із постановленою ухвалою ГУ ДПС у Волинській області було подано апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 №140/34427/23 пров. №А/857/25081/23 щодо ПП «БАЙДЕН АВТО» (код ЄДРПОУ 43960305) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 скасовано; у задоволенні клопотання ПП «БАЙДЕН АВТО» про забезпечення позову відмовити.
Комісією Головного управління ДПС у Волинській області виконано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 №140/34427/23 пров. №А/857/25081/23 щодо ПП «БАЙДЕН АВТО» (код ЄДРПОУ 43960305) шляхом прийняття рішення про відповідність ПП «БАЙДЕН АВТО» (код ЄДРПОУ 43960305) п. 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідно до довідника кодів податкової інформації, затверджених наказом ДПС від 11.01.2023 №17, а саме по кодах: «03» - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно- мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, «11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Відповідно із наведених даних вбачається участь платників у схемі формування сумнівного податкового кредиту та оформлення в наступних ланцюгах постачання товарів/послуг, відмінних від придбаних.
Представник відповідача вважає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Крім того, вказала про відсутність підстав для задоволення стягнення з відповідача заявленої суми правничої допомоги у зв'язку з їх не пропорційністю та не обґрунтованістю витрат до предмета спору.
Разом з тим, представник відповідачів у відзиві на позовну заяву просив здійснювати розгляд справи за його участі.
Щодо клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника відповідачів.
Відповідно до приписів частин п'ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачами було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи за участі сторін.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що не зрозумілим є посилання відповідача про віднесення позивача до переліку ризикових платників, як на підставу відмови у реєстрації спірних податкових накладних, оскільки як слідує з положень №520 та №1165, таке віднесення є підставою для зупинення реєстрації, але аж ніяк перебування в такому переліку не є безумовною підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації.
Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №57619 від 14.11.2023 про внесення ПП «БАЙДЕН АВТО» до переліку ризикових платників податків, на яке посилається податковий орган, оскаржене в судовому порядку. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 по справі №140/34427/23 задоволено позовні вимоги ПП «БАЙДЕН АВТО», Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, отже рішення набрало законної сили.
Крім того, законодавцем, попри твердження і позицію контролюючого органу, не встановленого вичерпного переліку документів, що надаються платником на комісію, а лише наведено орієнтовний перелік типових документів, які можуть бути додані до відповідних пояснень, що не тягне за собою безумовності надання всіх цих документів і лише цих документів. Відповідач зазначає, що обов'язком платника є надання повного пакету документів, проте не наводить належних і допустимих доводів недостатності наданих документів для реєстрації спірної ПН.
Також представник позивача вказав, що відзив не містить достатнього і обґрунтованого заперечення стосовно розміру витрат на правничу допомогу, а лише висловлювання щодо незгодою з такими, відтак суд не має брати до уваги таке заперечення. Просив адміністративний позов задовольнити.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 17.03.2023 між компанією «USLUGI OGOLNOBUDOWLANE «BUD-KOP» GRZEGORZ KUBIELA (продавець) та ПП «БАЙДЕН АВТО» (покупець) укладено контракт на загальну вартість 3 000,00 Євро, предметом якого згідно пункту 1.1 є поставка бувшого у користуванні напівпричіп-самоскид BODEX KIS 3W-A VIN № НОМЕР_1 .
В подальшому, в межах здійснення господарської діяльності, між ПП «Байден Авто», який виступає продавцем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , який виступає покупцем, 29.03.2023 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №49-03/23, предметом якого є Напівпричіп-самоскид, марка та модель ТЗ - BODEX KIS 3W-A, 2011 рік випуску, номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , за ціною 142 227,00 грн, в т. ч. податок на додану вартість 23 704,50 грн (далі - ПДВ).
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що платежі за транспортний засіб здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок продавця.
Згідно розділу 3 «Порядок передачі» транспортний засіб передається продавцем за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.
На виконання умов вказаного Договору здійснено передачу даного транспортного засобу від продавця покупцю згідно акту приймання-передачі транспортного засобу від 29.03.2023 та складено видаткову накладну від 29.03.2023 №РН-0000683 на суму 142 227,00 грн, у тому числі ПДВ 23 704,50 грн.
Оплата за товар здійснювалася частинами, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.03.2023 №40, платіжною інструкцією від 29.03.2023 №41.
Товар перебував на зберіганні в с. Струмівка, вул. Рівненська, 74 згідно Договору відповідального зберігання №14/21 від 14.04.2021, оборотно-сальдової відомості по 281 рахунку.
На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем було виписано та подано на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні №46 від 28.03.2023 на суму 100 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 16 666,67 грн; №49 від 29.03.2023 на суму 42 227,00 грн, в т. ч. ПДВ 7037,83 грн.
Згідно із квитанціями реєстрацію податкових накладних №46 від 28.03.2023, №49 від 29.03.2023 зупинено, оскільки ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Для підтвердження реєстрації ПН від №46 від 28.03.2023, від №49 від 29.03.2023, позивач подав до контролюючого органу пояснення №01-2/2-5 від 26.02.2024 та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме: копію виписки з ЄДРПОУ від 13.09.2023; копію Контракту №2-03-23 від 17.03.2023; копію МД 23UA204080000319U9 від 27.03.2023; копію договору купівлі-продажу транспортного засобу №49-03/23 від 29.03.2023; копію акту приймання-передачі транспортного засобу від 29.03.2023; копію видаткової накладної №РН-0000683 від 29.03.2023; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію рахунку №СФ-0000015 від 28.03.2023; копію платіжної інструкції №40 від 28.03.2023; копію платіжної інструкції №41 від 29.03.2023; оборотно-сальдова відомість по 361 рахунку; копію Договору відповідального зберігання №14/21 від 14.04.2021; оборотно-сальдова відомість по 281 рахунку.
За результатами розгляду вказаних документів Комісією Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 12.03.2024 №10702914/43960305 та №10702913/43960305 про відмову у реєстрації податкових накладних
№46 від 28.03.2023, від №49 від 29.03.2023 у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
За правилами абзаців першого, п'ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або РК до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
За приписами абзаців десятого, дванадцятого пункту 201.10. статті 201 ПК України якщо надіслані ПН/РК сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: 1) номер та дата складення ПН/РК; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/ РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, у додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Як убачається з квитанції №9076226171, №9076227422 від 11.04.2023 реєстрацію податкових накладних №46 від 28.03.2023, від №49 від 29.03.2023 зупинено, оскільки ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Однак, належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість вищезазначена квитанція ГУ ДПС у Волинській області не містять.
Критерій 8 у додатку 1 до Порядку №1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За правилами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в ЄРПН, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
В свою чергу, абзацами восьмим-дев'ятим пункту 9 Порядку №520 встановлено, що за результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності.
При цьому пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Суд уважає безпідставним посилання представника відповідачів щодо законності прийняття оскаржуваних рішень про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН у зв'язку із наявним рішенням відповідач-1 про віднесення ПП «Байден Авто» до переліку ризикових платників податків від 14.11.2023 №57619, адже перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №140/34427/23, яке набрало законної сили, адміністративний позов ПП «Байден Авто» задоволено, а саме: «Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.11.2023 №57619. Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Приватне підприємство «Байден Авто» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку».
З наявної в матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації ПН вбачається, що такі містить вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації ПН чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №640/26298/21.
У постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, сформовано висновок, який підтриманий постановою Верховного Суду від 27.04.2023 у справі 460/8040/20, згідно із яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Сформовані комісією регіонального рівня пропозиції щодо надання документів є загальними та формальними, які за своїм змістом дублюють припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Такі пропозиції щодо надання документів не є конкретизованими, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
Отож суд зауважує, що у розглядуваному випадку контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної.
Порядок №520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку №520).
Пунктами 2 - 4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію /відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку на додану вартість засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог ПК України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
За приписами пунктів 5, 6 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН / РК, якщо такі ПН / РК складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН / РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Як вбачається з оскаржуваних рішень від 12.03.2024 №10702914/43960305 та №10702913/43960305 підставою для їх прийняття стало «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». У графі «Додаткова інформація» не зазначена жодної інформації.
Суд враховує, що позивачем на підтвердження придбання транспортного засобу в нерезидента компанії «USLUGI OGOLNOBUDOWLANE «BUD-KOP» GRZEGORZ KUBIELA до пояснень від 26.02.2024 було надано контракт від 17.03.2023 №2-03-23, на підтвердження факту ввезення на територію України - митну декларацію МД №23UA204080003193U9 від 27.03.2023.
На думку суду, позивачем надані усі належні документи (копія договору купівлі-продажу транспортного засобу №49-03/23 від 29.03.2023; копія акту приймання-передачі транспортного засобу від 29.03.2023; копія видаткової накладної №РН-0000683 від 25.03.2023; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія рахунку №СФ-0000015 від 28.03.2023; копія платіжної інструкції №40 від 28.03.2023; копія платіжної інструкції №41 від 29.03.2023; оборотно-сальдова відомість по 361 рахунку; оборотно-сальдова відомість по 281 рахунку; копія Договору відповідального зберігання №14/21 від 14.04.2021), які стосуються господарської операції з продажу ФОП ОСОБА_1 напівпричіп-самоскид, марка та модель ТЗ - BODEX KIS 3W-A, 2011 рік випуску, номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до укладеного договору купівлі-продажу транспортного засобу від 29.03.2023 №49-03/23, та є достатніми для прийняття комісією регіонального рівня рішень про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №46 від 28.03.2023, від №49 від 29.03.2023.
Суд звертає увагу, що на підтвердження підстав для складання та подання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №46 від 28.03.2023, від №49 від 29.03.2023 позивач як для податкового органу так і для суду надав копії усіх необхідних документів.
У відзиві на позовну заяву представник відповідачів вказала, що позивачем не було надано документів згідно з повідомленнями податкового органу від 29.02.2024 №10647665/43960305, №10647670/43960305 щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, первинних документів щодо постачання/придбання товарів, транспортування продукції, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів.
Крім того, в яких зазначена додаткова інформація: Надати інвентаризаційні описи та підтверджуючі документи щодо транспортування.
Суд звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів необхідно встановити настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Таким чином, оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.
Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Тому, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за придбаний Товар згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 29.03.2023 №49-03/23 ФОП ОСОБА_1 здійснив оплату в повному обсязі згідно платіжних інструкцій від 28.03.2023 №40, від 29.03.2023 №41. Таким чином, суд зауважує, що у даному випадку ПП «Байден Авто» надало податковому органу документи на підтвердження настання обох подій, з якими чинне законодавство пов'язує право платника на віднесення сум податку до податкового кредиту: першої події - оплати товару та факту поставки товару, що підтверджується видатковою накладною від 29.03.2023 №РН-0000683.
Суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (додаток 1 до Порядку №520) визначає обов'язок комісії регіонального рівня у графі «додаткова інформація» зазначити конкретні документи, які ненадані платником або складені з порушенням законодавства.
Однак, в графі додаткова інформація оскаржуваних рішень не зазначено, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та які документи складені із порушенням законодавства.
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що перелік наданих позивачем первинних документів в повній мірі узгоджується з переліком документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної, передбаченим пунктом 5 Порядку №520.
Крім того, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Оскільки оскаржувані рішення контролюючого органу не містять чіткої підстави їх прийняття, не вказано конкретних документів, які необхідно надати платнику податків та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, тому суд дійшов висновку про їх необґрунтованість.
У постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Вказані обставини свідчать про непослідовність, неузгодженість дій контролюючого органу та відсутність легітимної мети під час прийняття ними рішень у зв'язку із незазначенням у рішенні в графі «додаткова інформація» конкретних документів, які не надані платником податку для підтвердження реєстрації податкової накладної.
Підсумовуючи вищенаведене та зважаючи на наявність у позивача передбачених договором та законодавством документів, які підтверджують факт оплати та поставку товару, за наслідком якої складено податкові накладні №46 від 28.03.2023 та №49 від 29.03.2023, а також враховуючи, що надання їх є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, тому виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 12.03.2024 №10702914/43960305 та №10702913/43960305 про відмову в реєстрації податкових накладних №46 від 28.03.2023 та №49 від 29.03.2023 підлягає до задоволення.
Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, ПН та/або РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН та/або РК; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН та/або РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН та/або РК.
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Відповідно до частини третьої статті 245 далі КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН №46 від 28.03.2023 та №49 від 29.03.2023.
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Волинській області (яким винесено протиправні рішення) необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 844,80 грн, який сплачений відповідно до платіжної інструкції №1714 від 28.08.2024.
Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: Договір про надання правничої допомоги від 14.03.2024 №14/03-24-2, Детальний опис робіт (надання послуг), виконаних АО «БОНА ФІДЕ», рахунок на оплату від 12.08.2024 №35, платіжна інструкція №1715 від 28.08.2024, акт надання послуг від 12.08.2024 №90, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВА №1186 та ордер серії АС №1107333.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Послуга щодо підписання договору правової допомоги (консультація клієнта, вивчення наданих документів та їхній аналіз, формування договору та адвокатського досьє, аналіз актуальної судової практики, написання позовної заяви, підготовка та подача позовної заяви з додатками через ЄСІТС та підготовка детального опису робіт) охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Крім того, ряд послуг, які надавались позивачу не відповідають критеріям необхідності та не мали впливу на хід розгляду справи, а деякі з них - не вимагають спеціальної фахової підготовки спеціаліста-правознавця та не можуть вважатись правничою допомогою.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто дана справа є справою незначної складності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 по справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 2 000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 12.03.2024 №10702914/43960305 та №10702913/43960305 про відмову в реєстрації податкових накладних №46 від 28.03.2023 та №49 від 29.03.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН подані приватним підприємством «БАЙДЕН АВТО» податкові накладні №46 від 28.03.2023 та №49 від 29.03.2023.
Стягнути на користь приватного підприємства «БАЙДЕН АВТО» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривень 80 копійок та 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: приватне підприємство «БАЙДЕН АВТО» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи 43960305)
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679);
Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя В.В. Дмитрук