про залишення позовної заяви без руху
03 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/10748/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву (скаргу) ОСОБА_1 до «Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області» про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом (скаргою) до «Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області» про скасування постанови №ПШ037679 від 22.07.2024 про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява (скарга) подана без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною другою статті 159 КАС України передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частин першої та другої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позивач фактично подав до суду не позовну заяву, а скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, хоча провадження в адміністративних судах здійснюється виключно в порядку позовного провадження, тобто необхідною умовою початку судового розгляду є подання саме позовної заяви.
При цьому, суд зауважує, що позивачем помилково визначено оскаржувану постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу як постанову у справі про адміністративне правопорушення, хоча зазначена постанова є рішенням суб'єкта владних повноважень, що може бути оскаржена саме в окружному адміністративному суді.
Крім того, позивачем наведено у скарзі правові обґрунтування її подання з посиланням на ст.287 КУпАП та ст.244 ЦПК, хоча суд розглядає справи виключно за процесуальними нормами КАС України.
Відповідно до пунктів 2 та 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачем в позовній заяві (скарзі) не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо учасників справи.
При цьому суд звертає увагу, що вимога щодо вказання відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін не ставиться в залежність від обов'язку учасника справи мати такий кабінет, а відтак є імперативною.
Відповідно до приписів пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В позовній заяві позивач просить скасувати постанову №ПШ037679 від 22.07.2024 про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.
Слід зауважити, що відповідно до частини третьої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
При цьому КАС України не містить положень, за якими орган державної влади чи інший суб'єкт може бути учасником справи «в особі» іншого такого суб'єкта. Визначення відповідачем Державної служби України з безпеки на транспорті фактично в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області, не дозволяє суду чітко встановити, до кого безпосередньо звернені позовні вимоги, що не сприяє вирішенню спору протягом розумного строку.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідачем у адміністративній справі виступає відповідний суб'єкт владних повноважень, який допустив порушення законних прав, свобод та інтересів особи.
За правилами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є зокрема, орган державної влади, в тому числі без статусу юридичної особи.
Суд зазначає, що Державна служба України з безпеки на транспорті та Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області є різними суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити відповідача, до якого заявлено позовні вимоги з чітким викладенням змісту позовних вимог щодо нього, а в разі подання позову до декількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З врахуванням наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 160 КАС України її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду нової редакції адміністративного позову (саме у формі позовної заяви, в кількості примірників відповідно до кількості учасників справи), яка міститиме: 1) зазначення належного відповідача до якого заявлено позовні вимоги з чітким викладенням змісту позовних вимог щодо нього, а в разі подання позову до декількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 2) відомості про наявність / відсутність електронного кабінету в усіх учасників справи.
Керуючись статтями 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву (скаргу) ОСОБА_1 до «Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області» про скасування постанови, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Дмитрук