04 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5839/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправним та скасування висновку, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області (далі - РСЦ МВС у Волинській області, відповідач 1) про визнання протиправним та скасування висновку від 25 січня 2018 року про скасування державної реєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (шасі № НОМЕР_1 , 2002 року випуску); визнання протиправними дій щодо скасування державної реєстрації автомобіля; зобов'язання поновити державну реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (шасі № НОМЕР_1 , 2002 року випуску) з видачею належних реєстраційних документів.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (шасі № НОМЕР_1 , 2002 року випуску), реєстраційний номер НОМЕР_2 . Однак позивач у застосунку «Дія» та в електронному кабінеті водія виявила відсутність відображення свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу. На звернення представника позивача РСЦ МВС у Волинській області листом від 30 січня 2024 року повідомив про скасування державної реєстрації автомобіля на підставі висновку РСЦ МВС у Волинській області від 25 січня 2018 року за результатами перевірки, проведеної щодо розгляду листа прокурора від 24 листопада 2017 року в кримінальному провадженні №4201703000000338 від 31 липня 2016 року. Рішенням РСЦ МВС у Волинській області, оформленому висновком від 25 січня 2018 року, який затверджено керівником, скасовано державну реєстрацію зазначеного автомобіля як таку, що проведена з порушенням вимог чинного законодавства: транспортний засіб відповідає рівню екологічності Євро 3, хоча в сертифікаті зазначено рівень екологічності Євро 5.
Позивач не погоджується із такими діями та висновком відповідача 1 від 25 січня 2018 року. Зауважила, що відповідно до абзаців першого - третього пункту 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок №1388), зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду. Підставою скасування державної реєстрації може бути факт фіктивності чи підробки документів, за якими проводилася реєстрація. При цьому факт фіктивності чи підробки документів, за якими проводилися реєстрації транспортних засобів, може бути встановлений слідчим під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, а підставою для скасування державної реєстрації - судове рішення (вирок суду) за результатом розгляду кримінального провадження, яким встановлений факт підробки (фіктивності) документів, на підставі яких були зареєстровані автомобілі. Однак на момент скасування державної реєстрації транспортного засобу відсутнє судове рішення, яким встановлено факт підробки (фіктивності) документів, які були підставою для проведення державної реєстрації автомобіля, огляд автомобіля фахівцями експертної служби під час перевірки не проводився, а кримінальне провадження закрито ухвалою суду на підставі пункту 3-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати). Поряд з тим згідно з фабулою кримінального провадження його фігурантами були службові особи відповідних сервісних центрів, натомість ні у листі прокурора, ні у висновку та матеріалах перевірки РСЦ МВС у Волинській області не має жодного доказу причетності позивача до незаконних дій по ввезенню або реєстрації транспортного засобу.
Позивач також зазначила, що підставою реєстрації транспортного засобу за нею є договір купівлі-продажу від 24 травня 2016 року, оскільки перша реєстрація на території України відбулась ще 01 квітня 2016 року, тобто вона не причетна до процедури ввезення та розмитнення зазначеного автомобіля. На думку позивача, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Водночас у жоден із реєстрів не внесено дані про розшук належного їй транспортного засобу та про встановлення обмежень чи обтяжень стосовно цього автомобіля, який неодноразово проходив обов'язковий технічний контроль та вона отримала ліцензію на перевезення пасажирів. Тому скасування державної реєстрації належного їй транспортного засобу є непропорційним втручанням у її права як власника.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні (а.с.72-79). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що 30 січня 2018 року ТСЦ 0741 здійснено скасування перереєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 ) та зняття з обліку у зв'язку зі скасуванням реєстрації цього транспортного засобу. Цьому передувало надходження до РСЦ МВС у Волинській області листа прокурора від 24 листопада 2017 року про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201703000000338 від 31 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме здійснення службовими особами територіальних сервісних центрів МВС у Волинській області реєстрації транспортних засобів з порушенням вимог законодавства. Згідно з інформацією, викладеної в листі, в ході досудового розслідування встановлено факт ввезення, розмитнення та державної реєстрації у сервісних центрах МВС ряду транспортних засобів, які не відповідають стандарту рівня екологічності Євро 5. Зокрема, під час первинної реєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 (кузов № НОМЕР_1 ) надано сертифікат відповідності від 29 березня 2016 року №UА1.178.0017025-16 про рівень екологічної норми цього транспортного засобу Євро 5, проте за інформацією дилера згідно з картами даних авто цей транспортний засіб відповідає стандарту Євро 3. Наведене вказує на те, що автомобіль був ввезений всупереч пункту 2 Закону України від 06 липня 2005 року №2739-IV «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» (далі - Закон №2739-IV), зокрема, не дотримано вимог щодо відповідності транспортного засобу з 01 січня 2016 року екологічним нормам не нижче рівня екологічності Євро 5. За таких обставин відповідно до приписів пункту 40 Порядку №1388 скасовано державну реєстрацію транспортного засобу.
З наведених підстав відповідач вважає, що його дії відповідають вимогам законодавства, а висновок від 25 січня 2018 року є законним та обґрунтованим.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання РСЦ МВС у Волинській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.118).
Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду (а.с.128-129).
Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року залучено до участі у справі другого відповідача - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) (далі - РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області, відповідач 2); розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.130-131).
У відзиві на позов відповідач 2 (а.с.134-136) просив у задоволенні позову відмовити, повідомивши, що за відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів державна реєстрація транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 ), який належить позивачу, скасована на підставі висновку РСЦ МВС у Волинській області від 25 січня 2018 року №31/3-204. При цьому відповідно до норм Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів скасовується: на підставі документів, що підтверджують установлення факту знищення, підробки або зміни ідентифікаційного номера транспортного засобу, номера двигуна або заміни без відповідного дозволу номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу; на підставі відомостей про транспортний засіб, який під час здійснення його державної реєстрації (перереєстрації) або зняття з обліку перебував під дією обтяжень, або у разі подачі документів, інформація в яких не відповідає відомостям відповідних державних реєстрів: у разі визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу; на підставі рішення суду; у разі встановлення факту підроблення митних документів або нездійснення митного оформлення транспортного засобу.
У додаткових поясненнях (а.с.145-146) позивач вказав, що дійсно РСЦ МВС у Волинській області перебуває у стані припинення та завдання, повноваження та функції, які раніше виконував відповідач 1, тепер виконує РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області, який має повноваження поновити державну реєстрацію транспортного засобу.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Як видно з матеріалів справи, транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 , 2002 року випуску) був ввезений Товариством з обмеженою відповідальністю «Кодор-Авто» на митну територію України згідно з митною декларацією №204030000/2016/003172 (а.с.101).
Відповідно до витягу з бази даних Національної автоматизованої інформаційної системи Єдиного державного реєстру МВС України (НАІС) 01 квітня 2016 року ТСЦ 0741 РСЦ МВС у Волинській області здійснив первинну реєстрацію вказаного транспортного засобу за ОСОБА_2 з видачою свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та номерних знаків НОМЕР_4 (а.с.102).
24 травня 2016 року ТСЦ 1443 здійснив перереєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу на нового власника ОСОБА_1 , у зв'язку з чим були видані нові номерні знаки НОМЕР_5 та нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с.11 зворот - 12).
27 листопада 2017 року до РСЦ МВС у Волинській області надійшов лист прокурора у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області від 24 листопада 2017 року №17/7-834 (а.с.94-97), з якого слідує, що відділом прокуратури Волинської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №4201703000000338 від 31 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме здійснення реєстрації транспортних засобів на території України всупереч положенням Закону №2739-IV (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2017 року №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» (далі - Постанова №738), які передбачають реєстрацію транспортних засобів - нових і таких, що були у користуванні - за умови відповідності екологічним нормам не нижче Євро 5 з 01 січня 2016 року. Серед ряду транспортних засобів, що були вказані в листі, значиться автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 , 2002 року випуску), який відповідно до листа офіційного дилера відповідає стандарту Євро 3.
25 січня 2018 року в.о. начальника РСЦ МВС у Волинській області затверджено висновок №31/3-204 за результатами перевірки фактів державної реєстрації транспортних засобів, зазначених у листі прокуратури Волинської області від 24 листопада 2017 №17/7-834 вих.17 (а.с.13-18). За змістом висновку 31 березня 2016 року ТСЦ 0741 зареєстровано транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 , 2002 року випуску) та до матеріалів реєстрації долучено сертифікат відповідності від 29 березня 2016 року №UA1.178.0017025-16, виданий ТзОВ «ДП «Житомирдержстандарт» (державна система сертифікації «УкрСЕПРО»), згідно з яким рівень екологічної норми транспортного засобу - Євро 5 (а.с.100). Офіційний представник Mercedes-Benz у Волинській області - ПАТ «Волинь-Авто» у листі від 18 травня 2017 року №166 зазначив, що цей транспортний засіб відповідає екологічним нормам Євро 3 (а.с.98-99).
На підставі пункту 40 Порядку №1388, у зв'язку з виявленням транспортного засобу, зареєстрованого за фіктивним чи підробленим документом, пунктом 2 висновку РСЦ МВС у Волинській області від 25 січня 2018 року вирішено скасувати державну реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 , 2002 року випуску).
Листом від 30 січня 2024 року №31/3-1аз РСЦ МВС у Волинській області повідомив представника позивача про те, що державну реєстрацію автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 , 2002 року випуску) скасовано на підставі висновку РСЦ МВС у Волинській області від 25 січня 2018 року №31/3-204 (а.с.12 зворот).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою, дев'ятою статті 34 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ «Про дорожній рух» (далі - Закон №3353-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком №1388.
Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку №1388 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Як встановлено пунктом 7 Порядку №1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Пунктом 8 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для проведення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2016 року ТСЦ 0741 РСЦ МВС у Волинській області здійснив первинну реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 ), за ОСОБА_2 з видачою свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та номерних знаків НОМЕР_4 , що підтверджено витягом з бази даних НАІС (а.с.102).
Отже, ТСЦ 0741 РСЦ МВС у Волинській області було здійснено комплекс заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які стали підставою для проведення реєстрації вказаного транспортного засобу. З огляду на те, що вказаний автомобіль був зареєстрований у встановленому порядку ТСЦ 0741 РСЦ МВС у Волинській області, то питання скасування державної реєстрації даного транспортного засобу повинно відбуватись виключно згідно з вимогами чинного законодавства України.
Підстави для скасування державної реєстрації транспортного засобу наведені у пункті 40 Порядку №1388.
Так згідно з абзацом третім пункту 40 Порядку №1388 у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до органів доходів і зборів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.
Відповідно до пункту 5.7 глави 5 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року №379 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 року за №123/18861; далі - Інструкція №379), на підставі документів, що підтверджують встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів (ТЗ), виявлення ТЗ, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в Центрі, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, або інформацію про реєстрацію яких несанкціоновано внесено до автоматизованої бази даних АІС «Автомобіль» та (або) Єдиного державного реєстру Державтоінспекції, працівники Центру оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи до органу досудового розслідування для подальшого проведення перевірки.
Аналіз наведених норм дає підстави суду дійти висновку про те, що уповноважені особи сервісних центрів МВС скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію) у разі виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, і передають усі відповідні документи до відповідного органу досудового розслідування для подальшого проведення перевірки. При цьому скасування державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу може бути здійснено тільки після отримання відповідних документів, що підтверджують, зокрема, факт підробки чи фіктивності документа, який став підставою для реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу.
Отже, на момент прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу у розпорядженні уповноваженої особи сервісного центру МВС повинні бути беззаперечні документальні докази того, що транспортний засіб був зареєстрований (перереєстрований) за фіктивними чи підробленими документами.
Як вбачається з тексту висновку від 25 січня 2018 року №31/3204, підставою для скасування реєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 , 2002 року випуску), став факт реєстрації вказаного транспортного засобу на підставі сертифікату відповідності від 29 березня 2016 року №UA1.178.0017025-16, термін дії з 29 березня 2016 року по 28 вересня 2016 року, виданого ТзОВ «ДП «Житомирстандарт» (а.с.100).
РСЦ МВС у Волинській області правомірність своїх дій щодо скасування державної реєстрації належного позивачу на праві власності автомобіля аргументує тим, що офіційний дилер у Волинській області у листі від 18 травня 2017 року №166 на звернення прокурора у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області повідомив, що згідно з картами даних авто Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 ) відповідає стандарту Євро 3. При цьому повідомлено, що інформація про переобладнання транспортних засобів, вказаних у листі, з переведенням стандарту Євро 3 та Євро 4 на Євро 5 не надається; вказані роботи товариство не виконує.
Судом враховано, що приписи пункту 10 Порядку №1388 передбачають обов'язок надання органу, що здійснює державну реєстрацію, сертифікату відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката. Єдиною законодавчо передбаченою процедурою видачі сертифікатів на транспортні засоби та частини є оцінка їх відповідності згідно з положеннями Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521.
Пунктом 1.3 Порядку №521 встановлено, що на кожен новий колісний транспортний засіб (КТЗ) або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за поданням Міністерства інфраструктури України.
Відповідно до пункту 12.1 Порядку №521 пропуск колісних транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу, перша державна реєстрація, введення в обіг обладнання здійснюються за наявності сертифіката відповідності колісного транспортного засобу або сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження.
Отже, сертифікат відповідності є одним із обов'язкових документів для державної реєстрації транспортного засобу. Встановлення факту фіктивності чи підробки сертифікату відповідності є підставою для скасування державної реєстрації такого транспортного засобу. Факт реєстрації транспортного засобу за фіктивними чи підробленими документами повинен бути доведений та підтверджений відповідним документом, який і буде слугувати підставою зняття з обліку цього транспортного засобу.
У висновку РСЦ МВС у Волинській області від 25 січня 2018 року є інформація про надіслання для отримання додаткової інформації щодо видачі сертифікатів запиту до ТзОВ «ДП «Житомирстандарт», яким видано сертифікат від 29 березня 2016 року №UA1.178.0017025-16, проте матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що останнє не видавало сертифікат.
Суд також зауважує, що лист офіційного дилера не містить категоричної інформації про те, що не проводилася переобладнання транспортного засобу (вказано, що така інформація не надається та товариство такі роботи не виконує); відсутні й первинні документи, які б підтверджували відомості про відповідність транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 ) стандарту Євро 3, а не Євро 5, як про це вказано у сертифікаті №UA1.178.0017025-16. Тобто, відповідач 1 надав перевагу одним відомостям перед іншими, при тому, що факт фіктивності чи підроблення документів, на підставі яких був зареєстрований автомобіль вперше на території України, не встановлено у передбачений законодавством спосіб. Не тільки відсутні судові рішення, яким встановлений факт підробки (фіктивності) документів, поданих до первинної реєстрації (зокрема, сертифіката відповідності), а й експертні дослідження після видачі сертифікату також не проводилися.
Між тим у відповідь на адвокатський запит представника позивача листом від 16 квітня 2024 року №09/1-167-24 Волинська обласна прокуратура повідомила, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №42017030000000338 від 31 липня 2017 року за результатами розгляду клопотання прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури від 02 лютого 2023 року закрито ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області на підставі пункту 3-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, відповідач 1 скасував державну реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 ) за позивачем за відсутності документів чи інших підтверджуючих обставин, що засвідчують факт реєстрації (перереєстрації) саме за фіктивними чи підробленими документами.
Варто погодитися із позивачем, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
В контексті наведеного суд враховує, що перереєстрація транспортного засобу марки Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 ) за позивачем ОСОБА_1 , яка на законних підставах набула право власності на уже зареєстрований на території України транспортний засіб, була здійснена 24 травня 2016 року. Скасувавши первинну реєстрацію транспортного засобу (проведена 21 квітня 2016 року за ОСОБА_2 ), відповідач 1 одночасно скасував і перереєстрацію автомобіля за позивачем. При цьому жодним рішенням не встановлено неправомірних дій з боку ОСОБА_1 , яка отримавши у власність автомобіль, зареєструвала його у встановленому порядку.
У постановах від 12 листопада 2019 року у справі №803/64/18, від 17 квітня 2020 року у справі №140/1315/19 Верховний Суд виснував, що факт виявлення помилки державного органу при первинній реєстрації транспортного засобу не може порушувати право нового власника транспортного засобу, на якого останній перереєстрований, на користування та розпорядження належним йому майном.
За обставин цієї справи, оскільки факт підроблення чи фіктивності сертифікату відповідності від 29 березня 2016 року №UA1.178.0017025-16 чи інших документів, які були підставою для державної реєстрації автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI, власником якого є позивач, беззаперечними доказами не доведений, то висновок відповідача про скасування державної реєстрації вказаного автомобіля є передчасним, не враховує усіх фактичних обставин. Між тим скасування державної реєстрації автомобіля призвело до негативних наслідків для позивача за відсутності будь-якої вини останньої.
Суд при вирішенні спору надав правову оцінку рішенню РСЦ МВС у Волинській області, оформленому висновком від 25 січня 2018 року №31/3-204, в частині скасування державної реєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 ). Ним дано вказівку та на його підставі була скасована державна реєстрація/перереєстрація вказаного транспортного засобу. Фактично такі дії є технічними, що не потребує визнання їх протиправними, адже причиною скасування державної реєстрації є не самі дії, а рішення відповідача 1.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у спосіб визнання протиправним та скасування рішення РСЦ МВС у Волинській області, оформленого пунктом 2 висновку від 25 січня 2018 року №31/3-204 в частині скасування державної реєстрації транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 , 2002 року випуску), зобов'язання РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області поновити державну реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 , 2002 року випуску) за ОСОБА_1 (тим самим фактично поновити попередній стан) та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
При цьому суд виходить із того, що РСЦ МВС у Волинській області з 05 березня 2020 року перебуває в стані припинення (а.с.115) та на сьогодні представлений ліквідаційною комісією, до повноважень якої з урахуванням Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, належить лише здійснення ліквідаційних дій, а не здійснення реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів.
Наказом Головного сервісного центру МВС України від 27 квітня 2020 року №6 затверджено Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС). Відповідно до пункту 1 розділу І цього Положення РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області є відокремленим підрозділом ГСЦ МВС, утвореним на правах філії без статусу юридичної особи. Наразі РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) області виконує завдання, повноваження та функції, які раніше виконував РСЦ МВС.
Водночас, на думку суду, відсутні підстави для встановлення відповідно до частини першої статті 382 КАС України судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, як про це просить позивач.
Частини п'ята та шоста статті 246 КАС України не встановлюють обов'язку суду у резолютивній частині рішення суду встановлювати судовий контроль за його виконанням.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення; підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З наведеного слідує, що встановлення судового контролю може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі. Окремо слід вказати, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами. У цій справі позивачем не наведено обставин, які б вказували на те, що відповідач 2 може ухилятись від виконання судового рішення, при цьому примусове виконання рішень суду у справах такої категорії забезпечується органами державної виконавчої служби.
Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Позивач у позовній заяві просила стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3000,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У Верховний Суд у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Матеріали справи містять ордер серії ВК №1131748 від 03 червня 2024 року (а.с.9).
Відповідно до наведеного у тексті позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку сума витрат на професійну правничу допомогу становить 3000,00 грн, що включає: юридична консультація - 500,00 грн, підготовка та подання адвокатський запитів (200,00 грн х 5) - 1000,00 грн, підготовка та подання позовної заяви до суду - 1000,00 грн, участь в судових засіданнях - 500,00 грн.
Однак суд зазначає, що матеріалах справи відсутні належні докази щодо обсягу фактично наданих послуг правничої допомоги, їх дійсної вартості, що сплачена або підлягає сплаті (акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором, платіжні документи про оплату тощо).
Статтею 143 КАС України визначено, що у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відсутність документального підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги у цій справі, є підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу адвоката у зв'язку з недоведеністю їх наявності. При цьому позивач не подав у порядку, визначеному статтею 143 КАС України, заяву про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Звертаючись до суду з позовом немайнового характеру, позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 03 червня 2024 року №6130-1184-9167-5211 (а.с.8), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.20).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки частково задоволено позов, який було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору (1211,20 грн х 0,8), тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 484,48 грн. Надміру сплачений судовий збір у сумі 242,24 грн може бути повернуто позивачу за окремо поданим ним клопотанням на підставі статті 7 Закону №3674-VI.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) до Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Гордіюк, будинок 14Б, ідентифікаційний код юридичної особи 40112254), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Захисників України, будинок 14Б, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43611975) про визнання протиправним та скасування висновку, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, оформлене пунктом 2 висновку від 25 січня 2018 року №31/3-204 в частині скасування державної реєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 , 2002 року випуску).
Зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) поновити державну реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI (кузов № НОМЕР_1 , 2002 року випуску) за ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області судові витрати у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 48 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк