про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
07 жовтня 2024 р. Справа № 120/13011/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
01.10.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що таку позовну заяви належить залишити без руху з огляду на наступне.
1. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, з поміж іншого, в обов'язковому порядку зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте всупереч вказаним вимогам в позовній заяві позивачем не зазначено відомостей про ідентифікаційні коди обох відповідачів.
2. Згідно вимог частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (ч. 2 ст.161 КАС України).
Отже, до позовної заяви, поданої в паперовій формі, додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Позивачем в межах цієї позовної заяви визначено двох відповідачів. Отже, позивач має обов'язок додати по позовної заяви дві копії позовної заяви з доданими до неї документами, що останнім в порушення ч. 1 ст. 161 КС України в повній мірі зроблено не було, оскільки до позову долучено лише один примірник позовної заяви з доданими до неї документами.
Таким чином порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу слід надати копії позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи.
3. Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто однією з вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів (за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів).
Водночас зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися з положеннями статті 5 КАС України.
Отже, аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що у випадку подання адміністративного позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного з відповідачів. Така необхідність, зокрема, обумовлена тим, що спосіб захисту права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко та зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
Як видно з позовної заяви, позивач визначив двох відповідачів у цьому спорі, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з перевірки наявності прав громадян на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації при третьому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 15 від 29.08.2024 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати Комісію з перевірки наявності прав громадян на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, як видно з прохальної частини позовної заяви, позовні вимоги звернуті лише до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Поряд із тим до Вінницького РТЦК жодних позовних вимог не пред'явлено, що свідчить про неузгодженість позовних вимог із суб'єктним складом відповідачів та не відповідає приписам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
При цьому, суд звертає увагу, що комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не є окремими юридичними особами чи їх відокремленими підрозділами, а утворюються при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах). Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. У разі позитивного рішення комісії військовозобов'язаному відповідний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надає відстрочку.
Таким чином, усуваючи розбіжності в суб'єктному складі учасників справи (відповідачів), позивачу слід врахувати, що саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відтак з огляду на викладене в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно подати до суду позовну заяву в новій редакції (для суду та для відповідача) із зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів та/або уточнення складу відповідачів та зазначення їх повних реквізитів.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність адміністративного позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з встановленням особі, яка її подала, достатнього строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви у наведений в цій ухвалі спосіб.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович