м. Вінниця
07 жовтня 2024 р. Справа № 120/8674/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Наказом начальника ГУНП у Вінницькій області № 101о/с від 27.06.2024 року, позивача капітана поліції ОСОБА_1 (0142478), звільнено з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції, з 01.07.2024 року та призначено старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Вінницького районного управління поліції, встановивши посадовий оклад 2500 грн.
На переконання позивача зазначений вище наказ є протиправним, оскільки таке звільнення з посади та переведення здійснено без згоди позивача, його фактично перевели, а не перемістили, бо подальше проходження служби на переміщеній посаді передбачало переїзд від основного місця проживання його сім?ї, яка мешкає у м. Вінниці до м. Іллінці, де дислокується відділення поліції №3 Вінницького районного управління поліції.
Також, спірний наказ ГУ Національної поліції у Вінницькій області №101о/с від 27.06.2024 року виданий поза участю позивача, що позбавило його можливості надати свою згоду чи відмовитись від посади, на яку його перевели, що також суперечить вимогам ст. 32 КЗпП, який у даних правовідносинах підлягає застосуванню, оскільки поняття "переведення на іншу посаду" не регулюється Законом України "Про Національну поліцію".
Ухвалою від 24.ю07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження.
Представник відповідача скористався своїм правом та 05.08.2024 подав до суду відзив на позовну заяву. Так, відповідач проти позову заперечив у повному обсязі та зазначив, що підставою переміщення ОСОБА_1 слугувало подання заступника начальника ГУНП у Вінницькій області Делімбовського Р.В. Відповідно до подання, за 5 місяців поточного року на території обслуговування відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області погіршилась криміногенна обстановка, а саме: кількість зареєстрованих тяжких кримінальних правопорушень становить 21, крадіжок-11, крадіжок відносно приватної власності-11, фактів шахрайств-3, незаконних поводжень зі зброєю-3, незаконних заволодінь транспортними засобами-1 та наркозлочинів-8, що призвело до збільшення навантаження на працівників сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. З метою забезпечення своєчасного надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, виявлення і припинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також недопущення скоєння злочинів на території обслуговування відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції, виникла нагальна необхідність посилення належного забезпечення службової діяльності сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та укомплектування вакантних посад. У зв'язку з викладеним порушено клопотання про призначення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Представник відповідача звертає увагу суду на тому, що за приписами абзацу другого частини восьмої статті 65 Закону N 580-VIII (у редакції Закону від 15.03.2022 N 2123-IX) поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Крім того, Законом від 15.03.2022 N 2123-IX частину першу статті 60 Закону N 580-
VIII викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції
Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що мало місце в судовій практиці, зокрема, постановах Верховного Суду, на які посилається позивач.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши наявні у справі докази та письмові аргументи, які викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 27.06.2024 № 101 о/с, на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, відповідно до п. 2 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено капітана поліції ОСОБА_1 старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, встановивши посадовий оклад 2500 грн., звільнивши з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 цього Головного управління, з 1 липня 2024 року. Встановлено ОСОБА_1 надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.
Підставою переміщення ОСОБА_1 слугувало подання заступника начальника ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_2 .
Позивач зазначений вище наказ вважає протиправним, а ому звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII в редакції на час спірних правовідносин).
Згідно частини 1 статті 1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 23.12.1993 №3781-XII «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Національна поліція є правоохоронним органом.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина 1 статті 17 Закону №580-VIII).
За приписами частини 1 статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Відповідно до частини 2 статті 65 Закону №580-VIII посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Згідно з вимогами частини 2 статті 65 Закону №580-VIII посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
За правилами частини 7 статті 65 Закону №580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
На підставі частини 8 статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Згідно з частиною 9 статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
Відповідно до частин 10, 11 статті 65 Закону №580-VIII, у разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження.
Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної відповідальності, а також поліцейських, які мають діюче дисциплінарне стягнення.
Відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції (стаття 60 Закону №580-VIII).
З метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016 року №1235, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 року №1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок № 1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).
Відповідно до розділу ІІ Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, як призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного наказу, позивач зазначає, що такий прийнято без його згоди на таке переміщення по службі, без наявності правових підстав та без обґрунтування причин переведення.
Суд звертає увагу, що наведені вище положення статті 65 Закону №580-VIII у редакції Закону України від 15.03.2022 № 2123-IX, які вступили в силу з 01.05.2022, та діють тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф та/або інших держав проти України та 60 днів після цього. Такі зміни стосуються, зокрема, переведення поліцейських.
З урахуванням внесених змін до частин 8 та 9 статті 65 Закону, переведення поліцейського може здійснюватися, в тому числі, за ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. При цьому, поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
За таких обставин, поліцейський може бути переведений на рівнозначну посаду в будь-яке управління Національної поліції України, саме туди, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу, зокрема, на період введення в Україні воєнного стану та 60 днів після цього.
Так, судом встановлено, що підставою для переміщення позивача по службі слугувало подання заступника начальника ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_2 відповідно до якого за 5 місяців поточного року на території обслуговування відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області погіршилась криміногенна обстановка, а саме: кількість зареєстрованих тяжких кримінальних правопорушень становить 21, крадіжок-11, крадіжок відносно приватної власності-11, фактів шахрайств-3, незаконних поводжень зі зброєю-3, незаконних заволодінь транспортними засобами-1 та наркозлочинів-8, що призвело до збільшення навантаження на працівників сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. З метою забезпечення своєчасного надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, виявлення і припинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також недопущення скоєння злочинів на території обслуговування відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції, виникла нагальна необхідність посилення належного забезпечення службової діяльності сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та укомплектування вакантних посад. У зв'язку з викладеним порушено клопотання про призначення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
При цьому, спеціальне звання поліції, яке має позивач капітан поліції, за результатами переведення не зазнало змін, що підтверджується копією наказу від 27.06.2024 № 101 о/с ГУНП у Вінницькій області, тобто позивач переведений на рівнозначну посаду у розумінні частини 2 статті 65 Закону №580-VIII.
Що стосується згоди поліцейського на переміщення на рівнозначну посаду, то серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади пункт 2 частини 1 статті 65 Закону №580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського.
Згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів (частина 2 статті 68 Закону №580-VIII).
В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
При цьому пункт 2 частини 1 статті 65 Закону №580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.
Відповідно до статті 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Водночас частиною першою статті 32 КЗпП України установлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Усталеною є практика Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір. Однак відсутність у Законі №580-VIII та Положенні норми про обов'язковість згоди поліцейського на переміщення в іншу місцевість на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, вказує не про неврегульованість цих правовідносин нормами спеціального законодавства, як помилково зазначили суди попередніх інстанцій, а про їхнє вирішення у спосіб, відмінний від правового регулювання трудових відносин відповідно до норм трудового законодавства.
За приписами абзацу 2 частини 8 статті 65 Закону №580-VIII (у редакції Закону від 15.03.2022 №2123-IX) поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Зазначена редакція вказаної норми, у новій редакції, містить прислівник «там», що на думку суду свідчить про нормативне регулювання місцевості (в тому числі і іншої), у якій поліцейський зобов'язаний проходити службу в умовах, передбачених цією нормою. Зі змісту цієї норми також вбачається, що визначення місця служби, не ставиться у залежність від згоди поліцейського, якщо це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади. Відтак, згода поліцейського не вимагається.
Крім того, Законом від 15.03.2022 №2123-IX частину 2статті 60 Закону №580-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у спірних правовідносинах. Так само чинне на час спірних правовідносин законодавство не передбачає можливості врахування відсутності дисциплінарних стягнень, особистих, ділових якостей та складу сім'ї поліцейського при вирішенні питання щодо місця служби поліцейського.
Так, законодавство не передбачає порядку та критеріїв для прийняття зазначених рішень щодо певних осіб, відтак відсутні підстави дійти висновку про наявність порушень законодавства при прийнятті таких рішень. При цьому питання ефективності державного управління, доцільності управлінських рішень перебувають поза межами критеріїв правомірності дій суб'єкта владних повноважень, які перевіряє суд.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що переведення позивача для подальшого проходження служби старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Вінницького районного управління поліцї Головного управління Національної поліції у Вінницькій області у спірних правовідносинах відбулось на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством в умовах воєнного стану, який є особливим періодом, тому оскаржувані накази в частині щодо позивача є правомірними, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для їх скасування.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки доказів протиправності оскаржуваних наказів позивачем суду не надано, а судом в ході розгляду справи їх наявність не встановлена.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат на виконання ст. 139 КАС України, не проводиться.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 40108672)
Суддя Комар Павло Анатолійович