Справа № 752/4932/22
Апеляційне провадження №22-ц/824/17193/2024
04 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25.09.2023 року позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 21.08.2024 року відповідач подав апеляційну скаргу через суд першої інстанції, в якій зазначив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, також просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову у задоволені позову.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважність причин його пропущення, апелянт зазначив, що про наявність оскаржуваного рішення він дізнався лише 15.07.2024 року, справу було розглянуто без його участі та копія рішення не була вручена відповідачу в день проголошення рішення, та не було направлено рішення йому і представнику на електронну адресу. Таким чином відповідач був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Вказані доводи апелянта не можуть бути прийняті апеляційним судом.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду проголошено 25.09.2023 року, копію оскаржуваного рішення засобами поштового зв'язку було направлено судом першої інстанції відповідачу 25.12.2023 року на поштову адресу (а.с. 99). 27.12.2023 року оскаржуване рішення було направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Зважаючи на вказане, апеляційний суд не може прийняти твердження апелянта стосовно того, що відповідач ознайомився з текстом повного рішення суду лише 15.07.2024 року, при цьому він не зазначив у який саме спосіб та через які засоби зв'язку ознайомився з повним текстом рішення суду. Із матеріалів справи вбачається, що представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Калугіним Д.О. подавалося клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 25.09.2023 року о 15:30 год. (а.с. 87). Таким чином, відповідач був обізнаний про наявність даного судового процесу та мав процесуальну можливість особисто або через представника цікавитися результатом прийнятого рішення у даній справі.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосереднього, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу та його представнику було відомо про наявність даного судового процесу. Апеляційну скаргу подано до апеляційного суду лише 21.08.2024 року, через 11 місяців після винесення оскаржуваного рішення.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
Вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Таким чином апеляційний суд позбавлений можливості визнати наведені апелянтом причини пропуску строку поважними та поновити його.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Зважаючи на викладене, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає до задоволення, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для зазначення інших підстав для поновлення такого строку.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху також з наступних підстав:
У відповідності до положень ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2, п. 6 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При поданні позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 481, 00 грн. При поданні апеляційної скарги на дане рішення необхідно сплатити 3 721, 50 грн. (2 481, 00 грн. ? 150%). За таких умов, апелянту слід надати до суду докази звільнення від сплати судового збору або сплатити судовий збір у розмірі 3 721, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги за наступними реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Солом'ян. р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: 548999980313101206080026010
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Документ про сплату судового збору має містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Підтвердження сплати судового збору (доплату) необхідно подати до Київського апеляційного суду.
Увідповідності до положень п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги мають бути додані копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості всіх учасників справи. В той же час вказані вимоги закону в даному випадку виконані не були.
Для усунення зазначених вище недоліків, апелянту необхідно виконати вимоги визначені ст. 356 ЦПК України, та подати до Київського апеляційного суду копії апеляційної скарги відповідно до кількості всіх учасників справи.
У відповідності до положень ч. 3 та ч. 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення встановлених законом строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші, відмінні від вже оцінених та відхилених судом, підстави для поновлення строку.
Відповідно до положень ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення заяви/скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків. Якщо у визначений судом строк недоліки заяви/скарги будуть виправлені, заява/скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник/апелянт не усуне недоліки заяви/скарги у строк, встановлений судом, заява/скарга вважається неподаною і повертається такій особі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку, якщо протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду не буде подано заяву із зазначенням інших, ніж ті, що вже були розглянуті апеляційним судом, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані в ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку неусунення у встановлений термін решти виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.О. Журба