Справа №757/39788/24-к
Провадження №11-сс/824/6181/2024
02 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Судді-доповідача: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5 ,
підозрюваного: ОСОБА_6
захисників: ОСОБА_7
розглянувши заяву підозрюваного ОСОБА_6 про відвід колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває судове провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 з його доповненнями на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року, якою продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 07 листопада 2024 включно, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002261 від 24 листопада 2020 року.
02 жовтня 2024 року під час судового засідання підозрюваним ОСОБА_6 заявлено відвід колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Заява обґрунтована тим, що колегія суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по відношенню до підозрюваного ОСОБА_6 є упередженою, у справі №757/29175/24-к вже розглядала апеляційну скаргу ОСОБА_6 , у тому числі в частині необґрунтованості підозри, проте не бере до уваги необґрунтованість врученої підозри та всі надані стороною захисту аргументи.
Вказує, що 10 вересня 2024 року справа №757/39788/24-к не розподілялась за допомогою автоматизованої системи авторозподілу судових справ, а внаслідок незаконного втручання в таку систему на авторозподіл було штучно передано інформацію лише про 9 суддів, тобто не система визначала суддів, а відповідний працівник суду за вказівкою керівництва на підставі незаконного рішення фіктивних зборів суддів призначив суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 для розгляду справи №757/39788/24-к.
На переконання заявника ухвалою Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року у справі №757/20733/24-к колегією суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . ОСОБА_2 було відмовлено у заявленому ОСОБА_6 відводі судді ОСОБА_2 без вказівки на конкретні підстави для відмови, оскільки на той час на авторозподілі перебувала лише ця одна колегія у складі трьох суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , тобто у Київському апеляційному суді були створені штучні умови, за яких не було заміни для судді ОСОБА_2 .
Також заявник вказує, що суддя ОСОБА_2 є упередженою по відношенню до нього, адже ОСОБА_6 підозрюють у співпраці із спецслужбами країни, внаслідок збройної агресії якої дочка судді ОСОБА_2 втратила близьку людину.
Звертає увагу на те, що клопотання про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою розглянуто слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва з порушенням правил підсудності, проте колегія суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 жодним чином не відобразила в ухвалі від 27 червня 2024 року у справі №757/20733/24-к про вказані грубі процесуальні порушення щодо порушення правил підсудності, чим виявила по відношенню до ОСОБА_6 як сторони кримінального провадження упередженість, яка свідчить про неможливість розгляду справи №757/29175/24-к цією колегією суддів.
Зауважує. що вказані обставини зумовили виникнення у сторони захисту переконання в тому, що судді ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не є безсторонніми та неупередженими в рамках цієї справи та можуть проявити інтерес та прихильність до позиції органу досудового розслідування, одночасно ігноруючи доводи та клопотання сторони захисту.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, обговоривши доводи заяви про відвід, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Вичерпний перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 80 КПК України особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді за наявності обставин, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу.
Згідно пункту 4 частини першої статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так Європейським судом з прав людини у пункті 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див.,зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
За змістом частини третьої статті 35 КПК України визначення слідчого судді для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, клопотання, за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
Нормами частини шостої статті 35 КПК України встановлено, що порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Згідно пункту 1.4.9. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26 листопада 2010 року (з наступними змінами та доповненнями), збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. За результатами розгляду питань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду і вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів. У разі внесення змін до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду збори суддів відповідного суду новим рішенням затверджують відповідні зміни до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду.
Засади використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду розроблені відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ЦПК України, КПК України, КУпАП та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами) та затверджені рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду № 8 від 17 травня 2024 року, визначають особливості розподілу справ між суддями, порядок формування колегій суддів, підстави для проведення повторного автоматизованого розподілу справ та інші правила застосування Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Пунктами 1.1, 1.3, 1.4 Засад передбачено, що автоматизований розподіл справ між суддями здійснюється автоматизованою системою в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Під час розподілу справ автоматизованою системою визначається суддя-доповідач, який одночасно є головуючим суддею у судовій справі. Судова справа розглядається постійною колегією суддів, до складу якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач.
Результатом автоматизованого розподілу судової справи є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що автоматично створюється автоматизованою системою та долучається до матеріалів справи.
Відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2024 справу №757/39788/24-к (а/п№ 11-сс/824/6181/2024), призначено судді-доповідачу ОСОБА_1 , суддям, які входять до складу колегії: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Таким чином, з урахуванням вимог вказаних нормативних актів, не вбачається порушення порядку визначення складу суду для розгляду даної справи з огляду на те, що вказаний протокол є результатом автоматизованого визначення складу колегії суддів, створюється автоматизованою системою та відповідає нормам КПК України, Положенню про автоматизовану систему документообігу та Засадам використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду.
Посилання підозрюваного ОСОБА_6 у заяві про відвід на те, що суддя ОСОБА_2 є упередженою по відношенню до нього, адже ОСОБА_6 підозрюють у співпраці із спецслужбами країни, внаслідок збройної агресії якої дочка судді ОСОБА_2 втратила близьку людину, фактично ґрунтується на припущеннях та не можуть бути підставою для відводу колегії суддів.
Аргументи заявника про те, що колегія суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по відношенню до підозрюваного ОСОБА_6 є упередженою, у справі №757/29175/24-к вже розглядала апеляційну скаргу ОСОБА_6 , у тому числі в частині необґрунтованості підозри, проте не бере до уваги необґрунтованість врученої підозри та всі надані стороною захисту аргументи, а також, щоклопотання про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою розглянуто слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва з порушенням правил підсудності, проте колегія суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 жодним чином не відобразила в ухвалі від 27 червня 2024 року у справі №757/20733/24-к про вказані грубі процесуальні порушення щодо порушення правил підсудності, чим виявила по відношенню до ОСОБА_6 як сторони кримінального провадження упередженість, яка свідчить про неможливість розгляду справи №757/29175/24-к цією колегією суддів фактично зводяться до незгоди з прийнятими судом процесуальними рішеннями, що не може бути підставою для відводу колегії суддів.
Вищенаведені обставини не можуть свідчить про наявність підстав для висновку про упередженість колегії суддів та не є безумовними обставинами, визначеними статтями 75, 76 КПК України, які виключають участь колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у даному судовому провадженні.
Підстав для встановлення будь-якої прямої чи побічної зацікавленості судді, що викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності, під час розгляду даної заяви також не встановлено.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Інших обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у неупередженості суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у даному судовому провадженні заявником не наведено.
Виходячи з необґрунтованості заявленого відводу, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.
Керуючись статтями 75, 81, 418, 419 КПК України, -
У задоволенні заяви підозрюваного ОСОБА_6 про відвід колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3