справа № 991/7270/24
провадження №11-сс/991/704/24
02 жовтня 2024 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2024 року про повернення скарги,
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
12 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2024 року скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки скарга не підлягає розгляду в цьому суді у зв'язку з її непідсудністю Вищому антикорупційному суду.
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, за якою просив суд скасувати ухвалу слідчого судді від 14 серпня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 24 липня 2024 року, зобов'язати уповноважену особу НАБУ внести відомості до ЄРДР та діяти згідно вимог КПК.
Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчий суддя, в порушення п.1 ч.1 ст.34 КПК, виявивши до початку судового розгляду, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності, не вжив заходів для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
Також, відповідно до ч.2 ст.307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Виходячи з наведеного, на переконання особи, яка подала апеляційну скаргу, слідчим суддею після відкриття провадження за скаргою на бездіяльність прийнято рішення, яке не передбачено вимогами КПК.
Таким чином ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог КПК через що підлягає скасуванню.
Також в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення особі пропущеного строку апеляційного оскарження.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у поданій апеляційній скарзі просив розглянути її за його відсутності.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги проведено за відсутності учасників провадження.
Мотиви суду.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом, за положеннями абз.2 ч.3 ст.395 КПК якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів провадження вбачається, що оскаржуване рішення прийняте 14 серпня 2024 року без виклику ОСОБА_5 , отримана останнім 06 вересня 2024 року, 11 вересня 2024 року ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою до суду, у зв'язку з чим колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що подана в межах строку апеляційного оскарження.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч.1 ст.404 КПК).
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.318-380 КПК, з урахуванням положень цієї глави (ч.1 ст.306 КПК).
Вимогами ст.304 КПК передбачено, що слідчому судді серед іншого належить встановити чи підлягає скарга розгляду у цьому суді.
За ч.1 ст.33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст.45 КК, ст.206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК.
У примітці до ст.45 КК зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст.210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.366-2, 366-3 цього Кодексу.
Надаючи оцінку зазначеним в апеляційній скарзі доводам, колегією суддів встановлено наступне.
З поданої слідчому судді скарги вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до НАБУ із повідомленням про вчинення службовими особами ТУ ДБР у м.Львові (черговим ТУ ДБР у м.Львові та службовою особою, уповноваженою на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення) триваючого кримінального правопорушення у вигляді перешкоджання виконання рішення суду (ст.382 КК) та зловживання службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ст.364 КК).
У той же час, слідчий суддя за результатами розгляду скарги дійшов висновку щодо непідсудності скарги Вищому антикорупційному суду, оскільки з урахуванням положень п.1-3 ч.5 ст.216 КПК вона не відповідає , визначеним у статті 33-1 КПК критеріям, а тому розгляд поданої скарги та прийняття рішення за результатами її розгляду не відноситься до компетенції Вищого антикорупційного суду і суд не може прийняти рішення за такою скаргою.
Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування визнання поданої ОСОБА_5 скарги такою, що не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді та, як наслідок, прийняття рішення про повернення скарги на підставі п.2 ч.2 ст.304 КПК.
При перегляді оскаржуваної ухвали слідчого судді колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, дослідивши надані матеріали провадження, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі щодо непідсудності скарги Вищому антикорупційному суду.
ОСОБА_5 не оспорює зазначеного висновку, проте вказує на невжиття слідчим суддею заходів для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
Статтею 34 КПК визначено компетенцію судів, підстави та порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. У нормах вказаної статті використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається», «до початку судового розгляду», «для судового розгляду», «обвинувачений», «судове провадження».
Згідно з ч.6 ст.34 КПК суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першої цієї статті.
Системний аналіз зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (п.10 ч.1 ст.3 КПК) та «судове провадження» (п.24 ч.1 ст.3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні ст.34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження».
У зв'язку з цим направлення в порядку, передбаченому положеннями ст.34 КПК, кримінального провадження з одного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту (іншого документу, яким завершується досудове розслідування) до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК, що підтверджується позицією, викладеною в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №571/196/18-к (провадження № 51-4493впс18).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений статтею 34 КПК, до провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, не застосовується.
Зазначений висновок також узгоджується з тим, що відповідно до КПК на стадії досудового розслідування вирішення питання про порушення правил підсудності при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора окремо визначено статтею 304 КПК України.
Вирішення питання про розгляд таких заяв, клопотань, скарг під час досудового розслідування по суті або їх повернення, відмова у відкритті провадження тощо, відноситься до виключної компетенції слідчого судді того суду першої інстанції, до якого вони надійшли.
Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.304 КПК скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами (ч.3 ст.304 КПК).
Враховуючи, зазначене, колегія суддів відхиляє доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, про прийняття слідчим суддею рішення, яке не передбачено нормами КПК.
Також суд не вбачає в постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді порушень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що виявляється в обмеженні права заявника на доступ до суду, оскільки структурним елементом права на справедливий суд, є право на «суд, встановлений законом», тобто «належний» або компетентний суд. Положення практики Європейського суду з прав людини стосовно тлумачення цього елементу «права на справедливий суд» отримали розвиток у статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якою ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги процесуального законодавства, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, у зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.
При цьому суд зауважує, що повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі наведеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2024 року про повернення скарги залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3