справа № 991/8154/24
провадження №11-сс/991/671/24
02 жовтня 2024 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2024 року про відмову в задоволенні скарги,
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані тим, що заява ОСОБА_5 від 23 серпня 2024 року містить лише суб'єктивний виклад обставин та не містить конкретних відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ст.28, 364, 366, 367, 268, 369 та 369-2 КК, висновок скаржника про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальних правопорушень не ґрунтується на фактах та має характер припущень.
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, за якою просив суд скасувати ухвалу слідчого судді від 16 вересня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу захисника ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 шляхом зобов'язання детективів НАБУ, уповноважених на внесення відомостей заяв, повідомлень про кримінальне правопорушення до ЄРДР, внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_5 від 21 серпня 2024 року про вчинення передбачених ст.28, 364, 366, 367, 368, 369 та 369-2 КК кримінальних правопорушень, отриманої НАБУ 23 серпня 2024 року, щодо ймовірно протиправних дій директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_7 та експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_8 , та розпочати досудове розслідування.
В обґрунтування апеляційної скарги представник посилався на те, що суд не розглянув наведених в скарзі доводів, належним чином не перевірив їх, мотивованих і обґрунтованих відповідей на спростування у своєму рішенні не навів, внаслідок чого постановив ухвалу з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Суд не вмотивував свого рішення, дійшов передчасного висновку про те, що у заяві про кримінальне правопорушення викладені відомості загального характеру, без об'єктивних обставин вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначених кримінальних правопорушень.
Також, до загального опису вищевказаних обставин суд не навів переконливих мотивів відхилення доводів скарги, окрім того, що якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, а тому оскаржувана ухвала є такою, що прийнята всупереч нормам матеріального права, без дотримання норм процесуального права, без об'єктивного з'ясування обставин справи, а відтак підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження.
Представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.
Ураховуючи зазначене і те, що КПК не передбачає вимог щодо обов'язкової участі сторін у розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_5 та прокурора.
Мотиви суду.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст.9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що 23 серпня 2024 року на адресу НАБУ надійшла заява ОСОБА_5 про вчинення директором КНДІСЕ ОСОБА_7 та експертом вказаного інституту ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст.28, 364, 366, 367, 268, 369 та 369-2 КК, однак викладені у вказаному повідомленні про злочин відомості до ЄРДР не внесені та досудове розслідування не розпочато, у зв'язку з чим представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як встановлено слідчим суддею, на думку заявника, експерт КНДІСЕ ОСОБА_8 здійснює експертну діяльність за відсутності у нього необхідної кваліфікації, про що свідчить відсутність інформації щодо наданих ним при працевлаштуванні в інститут дипломів в Реєстрі документів про освіту Єдиної державної бази з питань освіти та в архівах навчальних закладів, якими ніби-то були видані вказані дипломи. Окрім того, згідно з наданими відомостями Міністерства юстиції України, експерт ОСОБА_8 не є атестованим судовим експертом, кваліфікацію судового експерта з правом проведення певних видів судових експертиз не отримував. На переконання заявника, висновки експертиз, проведені некваліфікованою особою, можуть бути неточними або помилковими, що може призвести до прийняття неправильних рішень на основі таких даних. Окрім того, ОСОБА_5 зазначав про вчинення кримінальних правопорушень керівником КНДІСЕ ОСОБА_7 , який, знаючи про відсутність у ОСОБА_8 необхідної кваліфікації для здійснення експертної діяльності, продовжував дозволяти йому проводити експертизи, що свідчить про порушення посадових обов'язків. Також, на переконання ОСОБА_5 , є ймовірність корупційної складової у випадку, якщо дозвіл на здійснення експертної діяльності ОСОБА_8 був наданий в обмін на неправомірну вигоду, або внаслідок інших корупційних мотивів.
Відмовляючи в задоволенні поданої скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_5 містить лише суб'єктивний виклад обставин та не містить конкретних відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28, 364, 366, 367, 268, 369 та 369-2 КК. Висновок скаржника про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальних правопорушень не ґрунтується на фактах та має характер припущень.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 16 вересня 2024 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, при цьому, оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, враховує наступне.
Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч.1 ст.214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч.2 ст.214 КПК).
Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст.214 КПК, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано зазначено,що заява обґрунтована не конкретними фактами вчинення кримінальних правопорушень, які відомі заявнику, а відомостями та аналізом відкритих даних, про що зазначає сам ОСОБА_5 , які, на його думку, потенційно можуть свідчити про порушення норм чинного законодавства.
За наведеного, на переконання колегії суддів, слідчим суддею правильно встановлено, що самих лише тверджень заявника про існування кримінальних правопорушень, за відсутності таких відомостей, недостатньо для ініціювання досудового розслідування.
Таким чином, відомості за заявою про вчинені кримінальні правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами НАБУ, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини не свідчать про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2024 року про відмову в задоволенні скарги залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3