Справа № 588/125/23 Номер провадження 22-ц/814/2773/24Головуючий у 1-й інстанції Огієнко О.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
02 жовтня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянув у режимі відеоконференції в м.Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Охтирської окружної прокуратури на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року (час ухвалення судового рішення з 14:10:34 год до 15:14:34 год, дата виготовлення повного тексту судового рішення - 18 травня 2024 року)
і апеляційною скаргою адвоката Грицика Геннадія Олексійовича, представника Боромлянської сільської ради, на додаткове рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року (час ухвалення судового рішення не зазначений; дата виготовлення повного текста судового рішення - 26 травня 2023 року)
у справі за позовом керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області до ОСОБА_1 , Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державний реєстратор Боромлянської сільської ради Сумської області Луценко Лілія Валеріївна,
про визнання незаконним, скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі з розташованим на ній водним об'єктом, застосування наслідків його недійсності та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У січні 2023 року керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким:
визнати незаконним та скасувати рішення Боромлянської сільської ради від 25 серпня 2021 року, яким затверджено протокол земельних торгів №1/1908/2021 проведення аукціону з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду комунальної власності з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га, та відповідний договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом кадастровий номер 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га, земельна ділянка водного фонду комунальної власності для рибогосподарських потреб, з річною орендною платою 6 768,63 грн, укладений з громадянином ОСОБА_1 ;
визнати недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га, укладений між ОСОБА_1 та Боромлянською сільською радою;
скасувати рішення державного реєстратора Боромлянської сільської ради Сумської області Луценко Л.В. від 17 січня 2021 року про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112 (номер запису про право оренди в реєстрі 45192953, індексний номер 61753352 від 22.11.2021);
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилався на такі обставини і доводи.
08 липня 2021 року Боромлянською сільською радою прийнято рішення про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112.
19 серпня 2021 року між Боромлянською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі з розташованим на ній водним об'єктом, предметом якого є земельна ділянка водного фонду в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - ставком площею 9,0808 га, кадастровий номер 5925080800:00:001:1112 для рибогосподарських потреб строком на 10 років.
Рішенням Боромлянської сільської ради від 25 серпня 2021 року затверджено протокол земельних торгів № 1/1908/2021 проведення аукціону з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду комунальної власності, а також вищевказаний договір оренди землі від 19 серпня 2021 року.
17 листопада 2021 року державним реєстратором Боромлянської сільської ради Луценко Л.В. зареєстровано право оренди ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку.
Рішення органу місцевого самоврядування від 25 серпня 2021 року та договір оренди від 19 серпня 2021 року прокурор вважає такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню в частині затвердження протоколу земельних торгів та укладення даного договору, а договір - недійсним. Зокрема, прокурор стверджує, що Боромлянською сільською радою у порушення норм ЗК України не реалізовано вимоги закону щодо проведення земельних торгів у формі електронного аукціону в режимі реального часу у мережі інтернет, а також не укладено договір про організацію і проведення земельних торгів з оператором електронного майданчика, підключеного до електронної торгової системи. Земельні торги, як і передача земельної ділянки разом із водним об'єктом відбулися в порушення засад конкуренції, оскільки про продаж права користування земельною ділянкою не було відомо широкому колу осіб, у зв'язку із чим у договорі було визначено майже мінімально можливу орендну плату 6 768,63 грн, що становить 3,38% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, при укладенні договору оренди сторонами також не дотримано всіх істотних умов, зокрема договір не погоджувався з центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері водного господарства.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року у задоволенні позову керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області відмовлено за недоведеністю.
Додатковим рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року у задоволенні заяви адвоката Грицика Г.О., представника Боромлянської сільської ради, про розподіл судових витрат відмовлено за недоведеністю.
В апеляційній скарзі на рішення суду керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги повторно наведені обставини і доводи позовної заяви та стверджується, що суд першої не дав належної оцінки тому, що під час проведення аукціону та під час укладення за його результатами відповідного договору оренди, організатор і виконавець аукціону, як і сторони договору, свідомо діяли з грубим порушенням закону.
Земельні торги, як і передача земельної ділянки з водним об'єктом відбулися з порушенням вимог земельного законодавства і засад конкуренції, оскільки про продаж права користування земельною ділянкою не було відомо широкому колу осіб, а публікація про проведення вказаних торгів на локальному сайті ТОВ «Сумиагропромбіржа», на думку скаржника, не відповідає засадам публічності, у зв'язку з чим у договорі було визначено майже мінімально можливу орендну плату.
Висновок суду першої інстанції про те, що положеннями чинного законодавства не передбачено таку підставу недійсності правочину (договору), як порушення процедури укладення такого правочину, є помилковим, адже зміст оспорюваного договору оренди суперечить вимогам ст.124, ст.127, ст.134, ст.135, ст.137, ст.139 ЗК України, а також інтересам держави і суспільства, а тому підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
Зазначено, що доводи місцевого суду щодо відсутності заборони на проведення земельних торгів за старим порядком спростовуються Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1444-ІХ, який чітко встановлює імперативні вимоги щодо способу проведення земельних аукціонів, а відсутність на момент проведення вказаних торгів порядку їх проведення не звільняє осіб від обов'язку діяти виключно в межах повноважень та відповідно до норм законодавства.
Наголошується, що Боромлянська сільська рада, достеменно знаючи про необхідність проведення земельних торгів саме у формі електронного аукціону та про відсутність порядку щодо процедури його проведення, провела торги за законодавством, яке втратило чинність на момент проведення вказаних торгів.
Отже, підставою визнання недійсним оспорюваного договору є його укладення всупереч норм ЗК України, що призвело до нівелювання вимог законодавства, укладення договору оренди земельної ділянки з майже мінімально можливою орендною платою 6 768,63 грн, що становить 3,38% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Вважає, що суд помилково послався на рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», оскільки правовідносини у даній справі та у справі «Рисовський проти України» не є подібними.
Зазначає, що обраний Боромлянською сільською радою спосіб передачі права користування земельною ділянкою комунальної власності значної площі ОСОБА_1 не відповідає закону, інтересам держави та територіальної громади с. Боромля, оскільки спрямований на обхід законодавчо визначеної процедури отримання таких земель.
У відзиві адвокат Панченко П.Е., представник ОСОБА_1 , посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Звертається увага, що земельні торги, як і передача земельної ділянки разом з водним об'єктом, відбулися з дотриманням принципів конкуренції та змагальності, а отже не суперечили інтересам держави і суспільства. Вказує на те, що в даному випадку право оренди земельної ділянки відчужувалося на конкурентних засадах та платній основі як наслідок певної процедури, дотримання якої мало контролюватися певними органами, а отже покладення на ОСОБА_1 обов'язку з перевірки дотримання органом місцевого самоврядування законодавства про продаж права оренди земельної ділянки є надмірним тягарем, що покладається на приватну особу у правовідносинах з органом, наділеним владними повноваженнями. Судом обґрунтовано зазначено, що вимога повернення орендованого майна є порушенням права землекористування відповідача, який не вчинив протиправних дій.
Адвокат Грицик Г.О., представник Боромлянської сільської ради, в апеляційній скарзі на додаткове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву; вирішити питання щодо компенсації судових витрат у суді апеляційної інстанції.
Зазначено, що норма ч.2 ст.134 ЦПК України не є імперативною, тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Вказує на те, що разом з додатковими поясненнями від 08 березня 2023 року представником відповідача наведено розрахунок витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Боромлянської сільської ради у встановлений судом строк не скористалися.
Постановою Сумського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року апеляційні скарги керівника Охтирської окружної прокуратури і адвоката Грицика Г.О., представника Боромлянської сільської ради, залишені без задоволення.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року та додаткове рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року залишені без змін.
Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури задоволено частково.
Постанову Сумського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Розпорядженням виконуючого обов?язки голови Сумського апеляційного суду від 20 травня 2024 року справу № 588/125/23 передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 14 серпня 2024 року визначений склад колегії суддів: головуючий суддя Лобов О.А., судді - Дорош А.І., Триголов В.М.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 5925080800:00:001:1112, площею 9,0808 га, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Боромлянської сільської ради, перебуває у комунальній власності Боромлянської сільської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 січня 2023 року № 320035477 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18 лютого 2022 року № НВ-5900572002022.
08 липня 2021 року Боромлянською сільською радою на 9 сесії 9 скликання прийнято рішення «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки», яким вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5925080800:00:001:1112), що знаходиться за межами населених пунктів на території Боромлянської сільської ради Охтирського (Тростянецького) району Сумської області; за результатами земельних торгів передати переможцю земельну ділянку у користування на умовах, визначених договором оренди; встановити: стартову ціну (стартовий розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою) у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, враховуючи коефіцієнт індексації; крок земельних торгів у розмірі 0,5% стартової плати за користування земельною ділянкою; розмір гарантійного внеску за лотом у розмірі 30% стартового розміру річної плати за користування земельною ділянкою; строк оренди земельної ділянки - 10 років; уповноважити сільського голову ОСОБА_2 : безпосередньо в день проведення торгів, після визначення переможця, укласти з ним відповідний договір; забезпечити оприлюднення результатів торгів відповідно до чинного законодавства не пізніше 5 робочих днів з дня їх проведення на офіційному веб-сайті Боромлянської сільської ради.
09 липня 2021 року між Боромлянською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_2 та Сумською товарною біржою «Сумиагропромбіржа» укладено договір про надання послуг проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом, а саме щодо вказаної вище земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом.
19 липня 2021 року Сумською товарною біржою «Сумиагропромбіржа» розміщено оголошення на власному веб-сайті щодо проведення земельних торгів.
Земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112 проведено 19 серпня 2021 року Сумською товарною біржою «Сумиагропромбіржа». Участь у торгах брало два учасники: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Стартова ціна лоту 6 477,12 грн, крок лоту 32,39 грн. Переможцем торгів став ОСОБА_1 з ціною продажу 6 768,63 грн.
19 серпня 2021 року між Боромлянською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_2 , як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, укладений договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - ставком площею 9,0808 га, кадастровий номер 5925080800:00:001:1112 для рибогосподарських потреб, строком на 10 років.
Договір оренди погоджений 26 серпня 2022 року у порядку, передбаченому статтею 51 Водного кодексу України з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, а саме Державним агентством водних ресурсів України.
25 серпня 2021 року на 11 (позачерговій) сесії 9 скликання Боромлянська сільська рада прийняла рішення «Про затвердження протоколу № 1/1908/2021 та переможця земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки для рибогосподарських потреб за рахунок земель водного фонду комунальної власності площею 9,0808 га». Зокрема, Боромлянська сільська рада вирішила: 1) затвердити протокол земельних торгів № 1/1908/2021 проведення аукціону з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду комунальної власності кадастровий номер 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га (лот № 1) від 19 серпня 2021 року; 2) визнати громадянина ОСОБА_1 переможцем земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду комунальної власності кадастровий номер 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га (лот № 1) від 19 серпня 2021 року для рибогосподарських потреб із стартовою ціною 6 477,12 грн, проданого за 6 768,63 грн; 3) затвердити договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, кадастровий номер 5925080800:00:001:1112, площею 9,0808 га, земельна ділянка водного фонду комунальної власності для рибогосподарських потреб, з річною орендною платою 6 768,63 грн з ОСОБА_1 ..
Право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га зареєстровано 17 листопада 2021 року державним реєстратором Боромлянської сільської ради (номер запису про право оренди у Реєстрі 45192953). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за договором оренди землі від 19 серпня 2021 року прийнято державним реєстратором Боромлянської сільської ради Луценко Л. В. 22 листопада 2021 року, індексний номер № 61753352.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент проведення торгів не було врегульовано порядок їх проведення відповідно до змін законодавства, а також не було встановлено прямої заборони на проведення торгів за старим порядком. Оспорюваний договір оренди від 19 серпня 2021 року відповідає формі Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2021 року за № 572, та містить усі істотні умови. Інших обставин, які б свідчили про недійсність оспорюваного договору оренди від 19 серпня 2021 року судом не було встановлено. Прокурором не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що будь-яка інша особа мала намір взяти участь у проведення земельних торгів та запропонувати вищу ціну за оренду земельної ділянки. При цьому саме по собі допущене Боромлянською сільською радою порушення умов та порядку передачі в оренду земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом не може бути безумовною підставою для визнання договору оренди недійсним та повернення орендованого майна державі в порушення прав орендаря ОСОБА_1 , який не вчиняв протиправних дій.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Відповідно до ч.5 ст.411, ч.1 ст.417 ЦПК України висновки суду касаційної інстанції, в зв?язку з якими скасовано судові рішення, а також вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов?язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Скасовуючи постанову Сумського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року, Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2024 року виклав такі висновки і вказівки.
«…на момент публікації оголошення про проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112 (19 липня 2021 року) та на час їх проведення (19 серпня 2021 року) вже набув чинності Закон №1444-ІХ, яким були внесені зміни, зокрема, до ЗК України, та було передбачено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет.
Однак, земельні торги, які відбулись19 серпня 2021 року, не були проведені у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, а були проведені за старим порядком.
Договору про організацію та проведення земельних торгів Боромлянською сільською радою, як організатором земельних торгів, з оператором електронного майданчика, підключеного до електронної торгової системи, не укладено.
Натомість, з метою проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112, площею 9,0808 га, укладено домовленість з товарною біржею СТБ «Сумиагропромбіржа», яка не є оператором електронного майданчика.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що земельні торги з продажу права оренди спірної земельної ділянки були проведені з порушенням вимог статтей 127, 134-139 ЗК України в редакції Закону № 1444-IX, який набрав чинності 06 липня 2021 року.
…
відсутність на момент проведення земельних торгів розробленої процедури їх проведення та відсутність адміністратора електронної торгової системи, необхідних для реалізації положень Закону № 1444-ІХ, не надавало повноважень Боромлянській сільській раді здійснювати проведення земельних торгів відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, оскільки Розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1444-ІХ чітко встановлено імперативні вимоги щодо способу проведення земельних аукціонів.
Однак, відповідачем Боромлянською сільською радою Охтирського району Сумської області указані вимоги закону не виконано та проведено земельні торги за законодавством, яке на той час втратило чинність.
…
Апеляційний суд при апеляційному перегляді справи не дослідив та не встановив, чи порушені права та інтереси держави/Боромлянської об'єднаної територіальної громади, в інтересах яких звернувся до суду прокурор.
При цьому слід ураховувати, що прокурор у позовній заяві посилався, зокрема, на те, що земельні торги відбулися із порушенням засад конкуренції, внаслідок чого було визначено майже мінімально можливий розмір орендної плати, що становить 3,38 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що спричинило/могло спричинити майнову шкоду вказаній територіальній громаді.
…
Крім того, при розгляді вказаної справи підлягають дослідженню обставини дотримання критеріїв правомірного втручання держави у право набувача на мирне володіння земельною ділянкою.»
З огляду на наведені висновки Верховного Суду слід виходити з того, що рішення Боромлянської сільської ради від 25 серпня 2021 року, яким затверджено протокол земельних торгів № 1/1908/2021 і договір оренди землі від 19 серпня 2021 року, є незаконним, оскільки земельні торги з продажу права оренди спірної земельної ділянки були проведені з порушенням вимог статтей 127, 134-139 ЗК України в редакції Закону № 1444-IX, який набрав чинності 06 липня 2021 року.
Сталою судовою практикою Верховного Суду сформована позиція про те, що визнання незаконним і скасування акта органу місцевого самоврядування індивідуальної дії, яке вже виконане (вичерпало свою дію), не є ефективним способом захисту порушеного права.
Як слідує зі змісту пред?явленого позову, метою звернення прокурора до суду є припинення порушення прав Боромлянської об'єднаної територіальної громади на земельну ділянку з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112, яка незаконно перебуває в оренді у ОСОБА_1 , тому належним способом захисту порушеного права є вимога про визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки, наслідком задоволення якої є припинення орендних відносин і, відповідно, прав ОСОБА_1 на цю земельну ділянку, її повернення власнику - Боромлянській об'єднаній територіальній громаді.
З наведених підстав заявлена прокурором вимога про визнання незаконним та скасування рішення Боромлянської сільської ради від 25 серпня 2021 року задоволенню не підлягає.
Оцінюючи доводи прокурора про недійсність договору оренди, апеляційний суд керується таким.
Як на правову підставу заявленої вимог прокурор посилається на приписи ст.203, ст.215 ЦК України, ст.210 ЗК України.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 210 ЗК України встановлено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.
Недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216, ст.236 ЦК України).
Як встановлено у межах розгляду цієї справи, оспорюваний договір оренди укладений внаслідок порушення органом місцевого самоврядування визначеної законом процедури проведення торгів з продажу права оренди, отже цей правочин суперечить приписам ст.127, ст.134 - ст.139 ЗК України в редакції Закону № 1444-IX, який набрав чинності 06 липня 2021 року, тому підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ст.210 ЗК України, ч.1 ст.203 ЦК України.
Стосовно наявності чи відсутності порушеного права слід зазначити, що закон - це нормативний акт вищої юридичної сили, який регулює певну сферу суспільних відносин, і є обов?язковим для учасників цих відносин.
Законом № 1444-IX з 06 липня 2021 року встановлена певна процедура відчуження прав на земельні ділянки державної чи комунальної власності - земельні торги у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі інтернет. Порушення чи невиконання уповноваженим органом місцевого самоврядування встановленого законом порядку (процедури) презюмує порушення прав та законних інтересів суспільства, окремої громади і не обов?язково повинно мати наслідком певні матеріальні збитки.
У будь-якому випадку за змістом Закону № 1444-IX законодавець мав на меті, зокрема, забезпечити максимальну прозорість, доступність, економічну ефективність процедури відчуження прав на земельні ділянки державної чи комунальної власності, проте, як встановлено у справі, у торгах, які проводилися з порушенням вимог закону щодо порядку їх організації і проведення, взяло участь всього дві особи, орендна плата за спірну земельну ділянку встановлена максимально близькою до мінімальної.
З наведених підстав позовна вимога про визнання недійсним договору оренди є обгрунтованою, відповідає критерію належного і ефективного способу захисту порушеного права, тому підлягає задоволенню.
Пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності чи права користування цим майном за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення прав власника, оскільки відповідно до приписів ч.3 ст.26, п.9 ч.1 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду про визнання недійсним договору оренди, тобто правочину, на підставі якого виникли права користування землею, є підставою для внесення відомостей про припинення права оренди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року (справа № 488/5027/14-ц), пункт 100), від 30 червня 2020 року (справа № 19/028-10/13), пункт 10.29)).
Отже, у задоволенні вимоги про скасування рішення державного реєстратора від 17 листопада 2021 року слід відмовити.
Питання правомірності втручання держави у право набувача на мирне володіння земельною ділянкою.
Прокурор обґрунтовує правомірність втручання у право орендаря ОСОБА_1 на володіння нерухомим майном тим, що об?єктом спірних правовідносин є земельна ділянка із розташованим на ній водним об?єктом, отже перебуває під особливою охороною держави.
Земельна ділянка з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112, на якій розташований водний об?єкт - ставок, відповідно до норм ВК України відноситься до земель водного фонду України (ст.3, ст.6, ст.51) і перебуває під особливою охороною держави.
Втручання держави в право власності чи володіння особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого держава користується значною свободою (полем) розсуду. Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
У межах розгляду цієї справи вирішується питання про правомірність (законність) передачі фізичній особі прав на володіння земельною ділянкою водного фонду, тому, безумовно, це питання становить значний суспільний інтерес, який полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності територіальної громади на землю водного фонду, захист такого права шляхом повернення земельної ділянки у володіння територіальної громади.
При цьому суспільний інтерес превалює над інтересами конкретної особи - відповідача ОСОБА_1 , який не позбавлений можливості звернутися із позовом до Боромлянської сільської ради про відшкодування збитків.
Доводи апеляційної скарги адвоката Грицика Г.О. на додаткове рішення суду першої інстанції апеляційний суд не перевіряє, оскільки апеляційним судом ухвалюється нове рішення по суті заявлених вимог, тому питання судових витрат вирішується апеляційним судом відповідно до приписів ст.141 ЦПК України, а додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно п.36 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року, якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Як вбачається з матеріалів справи, Сумська обласна прокуратура сплатила судовий збір: за подачу позову до суду у розмірі 2 684 грн і 5 368 грн (т.1 а.с.47-48); за подачу апеляційної скарги 12 078 грн (т.2 а.с.26); за подачу касаційної скарги 15 600 грн і 504 грн (т.3 а.с.16, 23)
Позовні вимоги Охтирської окружної прокуратури Сумської області задоволено частково.
Таким чином, враховуючи п.36 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року, з ОСОБА_1 та Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області підлягає стягненню на користь Сумської обласної прокуратури витрати, понесені нею у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 2 684 + 5 368 + 12 078 + 15 600 + 504 = 36 234 /2 = 18 117 грн, тобто по 9 058,50 грн з кожного.
У судовому засіданні 08 травня 2023 року адвокат Грицик Г.О., представник Боромлянської сільської ради, до закінчення судом першої інстанції з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами заявив про намір подати після ухвалення рішення суду докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат (т.1 а.с.225)
16.05.2023 адвокатом Грициком Г.О., представником Боромлянської сільської ради, подано заяву про стягнення з позивача на користь сільської ради витрат, понесених останньою на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн в суді першої інстанції.
Відповідно п.2. ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в разі відмови в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
Апеляційним судом частково відмовлено в задоволенні позовних вимог, відповідач Боромлянська сільська рада заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Згідно із висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зі змісту зазначеної постанови слідує, що, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат. У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).
У підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, суду надано: договір про надання правової допомоги № 86 від 07 червня 2021 року (т.1 а.с.242), копію ордеру № 1128269 від 09.02.2023 (т.1 а.с.240), фактичний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу (т.1 а.с.241), квитанція про оплату послуг у розмірі 20 000 грн (т.1 а.с.141 зворот).
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, апеляційний суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн не є розумним та співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, фактично сформована судова практика за спорами такої категорії справ, а тому для професійних досвідчених адвокатів така категорія справ не має становити надмірної складності, не потребує допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.
Як вбачається з фактичного розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу Боромлянської сільської ради в суді першої інстанції ( т.1 а.с.241) складаються з:
надання консультації, виготовлення ордеру, подання клопотання про вступ у справу, виготовлення та подання адвокатського запиту №36, виготовлення та подання відзиву разом із клопотанням про поновлення строку, які є по своїй суті фактично однією дією. Таким чином, визначена адвокатом сума у розмірі 3 500 грн за вказані дії є завищеною та підлягає зменшенню до 1 000 грн;
виготовлення та подання клопотання про проведення відеоконференції є шаблонною заявою, яка міститься в загальному доступі мережі інтернет та наявна в системі «Електронний суд», чим і скористався адвокат (т.1 а.с.119), а тому не потребує юридичних знань;
«07.03.2023 Дорога до суду та назад» та « 22.03.2023 Дорога до суду та назад» не є видом адвокатської діяльності відповідно до ст.19 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а є видом інших судових витрат відповідно ст. 138 ЦПК України, які підлягають доказуванню.
участь в судових засіданнях 07.03.2023 (початок 13:23:39 год, кінець 15:14:28 год) (т.1 а.с.141-142), 22.03.2023 (початок 13:27:53 год, кінець 16:19:55 год (т.1 а.с.200-201) та 08.05.2023 (початок 13:10:25 год, кінець 15:17:24)(т.1 а.с.224-226) оцінена адвокатом у розмірі 15 000 грн, однак, враховуючи розумність таких витрат, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дана сума є завищеною та підлягає зменшенню до 5 000 грн.
У підсумку апеляційний суд вважає підтвердженими, розумними та співмірними із складністю справи, витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції саме у розмірі 6 000 грн.
04.09.2023 адвокат Грицик Г.О., представник Боромлянської сільської ради, надав суду заяву про стягнення з позивача витрат, понесених сільською радою на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3 000 грн.
Однак, жодних доказів понесення чи наміру понести витрати саме Боромлянської сільської ради у розмірі 3 000 грн і саме за участь у розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції чи виготовлення адвокатом будь яких документів, заявником не надано.
Отже, заявлені адвокатом Грициком Г.О., представником Боромлянської сільської ради, витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задоволенню не підлягають.
Враховуючи вище вказане, часткове задоволення позовних вимог Охтирської окружної прокуратури Сумської області і неможливість точно визначити відсоток задоволених позовних вимог, керуючись п.36 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року, апеляційний суд приходить до висновку, що з позивача на користь Боромлянської сільської ради необхідно стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 /50%= 3 000 грн.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу керівника Охтирської окружної прокуратури на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року задовольнити частково.
Апеляційну скаргу адвоката Грицика Геннадія Олексійовича, представника Боромлянської сільської ради, на додаткове рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року, задовольнити частково.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 травня 2023 року і додаткове рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.
Позов керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області до ОСОБА_1 , Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області задовольнити частково.
Визнати недійсним з моменту його вчинення договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом з кадастровим номером 5925080800:00:001:1112 площею 9,0808 га, укладений між ОСОБА_1 та Боромлянською сільською радою 19 серпня 2021 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
та Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області (адреса місцезнаходження: вул. Сумська, буд. 2, с. Боромля, Охтирський район, Сумська область, 42621, ЄДРПОУ 04391693)
на користь Сумської обласної прокуратури судові витрати у розмірі по 9 058,50 грн з кожного.
Стягнути з Охтирської окружної прокуратури Сумської області на користь Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області судові витрати у розмірі 3 000 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного текста постанови.
Повний текст постанови виготовлено 02 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді А.І.Дорош
В.М.Триголов