Справа № 761/21548/24
Провадження № 2/761/7838/2024
01 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В. О.
при секретарі: Харечко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2024р. позивач ТОВ «Фінансова компанія «Аваліст» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 2019214923 від 13 червня 2018р. (далі по тексту - кредитний договір) в розмірі 60016,81 грн.; судовий збір у розмірі 3028,0 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,0 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13 червня 2018р. між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 80150,0 грн., строком до 13 червня 2021р., зі сплатою щомісячної комісії за управління кредитом - 0,85 % від суми кредиту та сплатою фіксованої процентної ставки - 36,0 % річних, а повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати ануїтетних платежів, тому підписуючи вказаний договір відповідач заявив, що ознайомлений із паспортом кредиту та проінформований про умови кредитування у тому числі з умовами відповідальності, при цьому надав згоду на відступлення прав вимоги за кредитним договором.
17 грудня 2021р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Аваліст» було укладено договір факторингу № 17/12/21, що підписаний електронним підписом на підставі якого Банк передав новому кредитору право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості на підставі чого новий кредитор одержав право вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами. Таким чином, до позивача перейшли права вимоги по кредитному договору у розмірі 60016,81 грн., зважаючи на те, що всупереч вимогам вказаного кредитного договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми заборгованості не виконав, жодного платежу з моменту отримання права вимоги до відповідача ним не здійснив, при цьому позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій з моменту отримання права вимоги по договору факторингу.
Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту свого права.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2024р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
За змістом поданого позову, сторона позивача клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судові засідання не з'являвся, поважності причин неявки не повідомив, свого представника до суду не направив, відзив на позов не подавався.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 13 червня 2018р. між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким банк надав відповідачу кредит на придбання товару в розмірі 80150,0 грн. строком до 13 червня 2021р. зі сплатою щомісячної комісії за управління кредитом - 0,85 % від суми кредиту (п.1.1 кредитного договору) та сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 36,0 % річних (п. 2. кредитного договору).
Згідно п. 3 кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати відповідачем ануїтетних платежів, згідно Графіку платежів.
17 грудня 2021р. АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Аваліст» уклали договір факторингу №17/12/21, умовами якого встановлено, що первісний кредитор передає, новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості (п. 1.1. договору факторингу).
За договором факторингу № 17/12/21 новий кредитор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами (п. 1.3. договору факторингу).
17 грудня 2021р. був складений і підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким АТ «ОТП Банк» передав, а ТОВ «ФК «Аваліст» прийняло, згідно з вимогами п.8.3. договору факторингу за № 17/12/21 реєстр боржників № 1.
Згідно витягу з реєстру боржників №1 заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 17 грудня 2021р. становить 60016,81 грн., з яких загальна сума боргу по тілу в валюті кредиту - 43190,08 грн., загальна сума боргу по відсотках у валюті кредиту - 11288,57 грн., загальна сума боргу по комісії - 5538,16 грн.
Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно положень ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачають, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, стороною позивача, додатково було надано до суду відомості щодо визначення сторонами кредитного договору порядку та строків сплати суми заборгованості за кредитним договором (Графік платежів), відомості про виконання банком умов кредитного договору щодо надання позичальнику кредитних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор (банк) свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується меморіальним ордером № 8573842 від 13 червня 2018р.
У зв'язку з невиконання відповідачем вимог кредитного договору, у останнього утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача, який перевірений судом, станом на 17 грудня 2021р. має заборгованість у розмірі 60016,8 грн., яка складається: 43190,08 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 11288,57 грн. - сума заборгованості за відсотками за кредитом; 5538,16 грн. - сума заборгованості за комісією.
Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 137, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,0 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 5000,0 грн.
Керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України; суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» (код ЄДРПОУ 39628752, місцезнаходження: м. Київ, вул. Деревлянська, 10А) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» суму заборгованості за кредитним договором № 2019214923 від 13 червня 2018р. в розмірі 60016 /шістдесят тисяч шістнадцять/ грн. 81 коп.; судовий збір у розмірі 3028,0 /три тисячі двадцять вісім/ грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,0 /п'ять тисяч/ грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 04 жовтня 2024р.
Суддя: