Справа № 761/37122/23
Провадження № 2/761/3796/2024
03 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В. О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідачки: ОСОБА_2
представника відповідачки: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
В жовтні 2023р. позивач ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- стягнути з відповідачки на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди 32819,09 грн.; судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21 жовтня 2020р. мала місце дорожньо - транспортна пригода (далі по тексту - ДТП), об 11 год. 50 хв. по АДРЕСА_1 , відповідачка керуючи автомобілем «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв попереду та який у свою чергу зіткнувся з автомобілем «Skoda» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є позивач.
Вказана ДТП мала місце з вини відповідачки, що встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020р. по справі № 761/36431/20.
Внаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність на момент ДТП, відповідачки була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна». В досудовому порядку страховою компанією було сплачено позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 4425,91 грн., враховуючи розмір франшизи - 2600,0 грн. Проте розмір відновлювального ремонту автомобіля позивача склав 37125,0 грн. В позасудовому порядку, відповідачкою не було здійснено виплату позивачу витрат, які не покриваються, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, як і не сплачено моральну шкода, яка полягала у душевних стражданнях, викликаних протиправною поведінкою відповідача та пошкодження належного позивачці автомобіля в ДТП.
Оскільки в досудовому порядку вирішити спір неможливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх прав.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11 січня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому сторона відповідача проти позову заперечила, оскільки заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Враховуючи ліміти відповідальності за майнову шкоду, які були вставнолено полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, належним відповідачем є ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити. Позивач в судовому засіданні зазначав, що не пам'ятає, щоб в досудовому порядку, відповідачкою було сплачено йому розмір франшизи.
Відповідачка та її представник проти позову заперечували, з підстав, наведених у відзиві на позов, просили суд залишити позов без задоволення. Відповідачка зазначала, що в досудовому порядку, вона домовлялась з позивачем про сплату йому франшизи в розмірі 2600,0 грн., проте позбавлена можливості надати суду відповідні докази. Також на думку відповідачки на розмір матеріальної шкоди також впливає, участь автомобіля позивача, в інших ДТП, які були до 21 жовтня 2020р.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 21 жовтня 2020р. мала місце ДТП, об 11 год. 50 хв. по АДРЕСА_1 , відповідачка керуючи автомобілем «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв попереду та який у свою чергу зіткнувся з автомобілем «Skoda» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є позивач.
Вказана ДТП мала місце з вини відповідачки, що встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020р. по справі № 761/36431/20, та не заперечувалось відповідачкою в судовому засіданні.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність на момент ДТП, відповідачки була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», згідно полісу № ЕР.201262490 від 17 вересня 2020р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортних засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Крім того, п. 36.2, 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що :
- страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
- страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу (п. 32.7. ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Як встановлено судом, в досудовому порядку ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було сплачено позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 4425,91 грн. Проте розмір відновлювального ремонту автомобіля позивача склав 37125,0 грн., з яких 6187,5 грн. - ПДВ.
За змістом ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1193 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно із ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення ст. ст. 22, 29, 34, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22, 1192, 1194 ЦК України, правові позиції висловлені Верховним Судом України у справі № 6-691цс15 від 02 грудня 2015р., суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди 26511,59 грн. (37125,0 грн. - 4425,91 грн. - 6187,5 грн.).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,6 грн.
Стосовно вимог позивача, в частині стягнення з відповідача судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22403,6 грн., то в цій частині витрати підлягають зменшенню, виходячи з наступного.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009р. № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 22403,6 грн. є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її складність в контексті пред'явлених вимог та кількість поданих представником процесуальних документів, розмір суми заборгованості за кредитним договором, яка підлягала стягненню з відповідача на користь позивача, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 5000,0 грн., яка є обґрунтованою та відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушена була понести сторона позивача у цій справі, при цьому судом враховано, що судом задоволено вимоги частково, а заявлена стороною позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, не відповідає критеріям розумності їхнього розміру та справедливості розміру стягнутих зі сторони відповідача коштів.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України; ст. ст. 3, 9, 22, 29, 32, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позов ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 26511 /двадцять шість тисяч п'ятсот одинадцять/ грн. 59 коп.; витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,0 /п'ять тисяч/ грн.; судовий збір у розмірі 1073 /одна тисяча сімдесят три/ грн. 60 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 04 жовтня 2024р.
Суддя: