Справа № 761/33413/24
Провадження № 1-кс/761/22100/2024
30 вересня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.02.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000001384
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.02.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000001384.
Ініціатор клопотання зазначає, що 05.02.2024 ухвалою Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/36/24 в рамках кримінального провадження № 42023000000001384 від 23.08.2023 р. (надалі Кримінальне провадження) накладено арешт на належне на праві власності ОСОБА_6 нерухоме майно:
-житловий будинок, загальною площею 278.5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2609321132080;
-земельну ділянку із кадастровим номером 3222480401:01:100:0268, загальною площею 0.1 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2075469032224.
Арешт було накладено на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Адвокат ОСОБА_5 вважає, що арешт вищевказаного майна є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки: ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні, а лише особою, права та інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання не може бути накладений на об'єкт власності особи, яка не є підозрюваною чи обвинуваченою у кримінальному провадженні. З огляду на це, накладений арешт підлягає скасуванню.
У зв'язку з чим просить скасувати арешт, який був накладений в рамках кримінального провадження №42023000000001384 від 23.08.2023 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.02.2024 у справі №463/36/24 на об'єкт нерухомого майна, які на праві власності належать ОСОБА_6 , а саме: житловий будинок, загальною площею 278.5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2609321132080; земельну ділянку із кадастровим номером: 3222480401:01:100:0268, загальною площею 0.01 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2075469032224, скасувати заборону відчуження, розпорядження та користування об'єктами нерухомого майна, які на праві власності належать ОСОБА_6 ; скасувати заборону органам реєстрації вносити зміни до конфігурації або цілісності об'єктів нерухомого майна, які на праві власності належать ОСОБА_6 .
У судовому засіданні, представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що підставою для арешту майна стало забезпечення конфіскації майна як виду покарання, в той же час, в даному кримінальному провадженні про підозру жодній особі повідомлено не було, вважав, що арешт накладено необґрунтовано, у зв'язку з чим просив клопотання задовольнити та скасувати накладений арешт.
Детектив ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що в даному кримінальному провадженні проведено ряд обшуків та проведено огляди, зазначив, що наразі потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відпала, зазначив, що досудове розслідування триває, проводиться ряд слідчих дій для встановлення ймовірних фактів здійснення протиправної діяльності, встановлюється роль всіх фігурантів кримінального провадження, ОСОБА_6 про підозру повідомлено не було. Просив відмовити в задоволенні клопотання, а також долучив додаткові документи.
Слідча суддя заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, документи, що долучено в судовому засіданні, дійшла до наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001384.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2024 року у справі №463/36/24 накладено арешт на об'єкти нерухомого майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, у тому числі шляхом заборони органам реєстрації вносити зміни до їх конфігурації або їх цілісності, що на праві власності належать зокрема: ОСОБА_6 - житловий будинок, загальною площею 278.5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ); земельна ділянка із кадастровим номером: 3222480401:01:100:0268, площею 0.01 га (р.н. 2075469032224).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Клопотання детектива, яке слугувало підставою арешту майна заявника, мотивоване тим, що накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою, визначеною ч. 5 ст. 170 КПК України.
Представником власника майна наведено достатньо доказів, що станом на дату постановлення судового рішення щодо арешту майна, а також на час розгляду клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного в даному кримінальному провадженні.
Згідно зі ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України.
Таким чином закон чітко встановлює можливість арешту майна саме підозрюваного, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
При цьому, слідчому судді не надано доказів, що власник майна, на яке накладено арешт - ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного в даному кримінальному провадженні, що було підтверджено і присутнім в судовому засіданні детективом.
Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК).
Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В судовому засіданні встановлено, а також підтверджено детективом ОСОБА_4 , те, що ОСОБА_6 про підозру в даному кримінальному провадженні повідомлено не було.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Разом з тим, детективом у судовому засіданні не надано жодних доказів, які виправдовували подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, яке на праві власності належить ОСОБА_6 , інші доводи детектива не підтверджені належними доказами.
За вказаних обставин, слідча суддя вважає за необхідне клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.02.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000001384, задовольнити.
Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309,372, 376, 532, КПК України слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.02.2024, у кримінальному провадженні № 42023000000001384, справа №463/36/24, на майно, належне ОСОБА_6 , а саме:
- житловий будинок, загальною площею 278.5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 );
- земельну ділянку із кадастровим номером: 3222480401:01:100:0268, площею 0.01 га (р.н. 2075469032224).
Скасувати заборону відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, у тому числі шляхом заборони органам реєстрації вносити зміни до їх конфігурації або їх цілісності.
Копія судового рішення негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_7