Справа №522/23578/23
Провадження по справі № 1-кп/522/1025/24
(повний текст)
04 жовтня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підгоготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023163480000569 від 15.09.2023 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з неповною середньою освітою, учень 11-Г класу Одеського ліцею №68 ОМР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
представника органу опіки та піклування - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
08.12.2023 року в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023163480000569 від 15.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, суд, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Позиція учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , покладається те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та захисник обвинуваченого заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, не доведені, ОСОБА_3 співпрацював зі слідством, він не може ухилятися від суду, так як є школярем, проживав разом з бабусею та непонолітнім братом, ОСОБА_3 визнає свою вину і не збирається впливати на свідків, а тому просили застосувати більш мякий запобіжний захід, а саме домішній арешт у нічний час.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18.09.2023 року, відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн., який в подальшому ухвалами слідчого судді було продовжено.
Суд вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжкого, повязанного з обігом нарктотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів , або прекурсорів, карається позбавленням волі до 10 років, обвинувачений офіційно не працевлаштований, не одружений, є учнем 11 класу ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, що свідчить про наявність в останнього посередніх соціальних зв'язків.
На думку суду, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на 10 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення ризику переховування від суду. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.
Отже, оцінюючи можливість обвинуваченому переховуватися від суду, суд вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
За результатами досліджень Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров'я України (який є загально доступним документом) за останні десять років кількість смертей серед осіб, які перебували на наркологічному обліку, зросла більше ніж у 3 рази, у тому числі від передозування - майже в 4 рази. Загрозливих масштабів набули поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин (174,7 на 100 тис. населення), а також психічні захворювання (11,5 на 100 тис. населення). Україна входить до переліку країн із загрозливим рівнем немедичного споживання наркотиків.
Тому на підставі викладеного, слідчий суддя констатує про наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування на даному етапі досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено. Окрім цього, стороною захисту не надано будь-яких документів, які б могли свідчити, що за станом здоров'я обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину, який карається позбавленням волі на строк до 10 років, враховуючи майновий стан обвинуваченого, а також враховуючи особу обвинуваченого, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у максимальному розмірі для інкримінованої статті, а саме - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно матеріалів обвинувального акту, інкримінований ОСОБА_3 злочин в рамках вказаного кримінального провадженя було вчинено в 2023 році.
Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2024 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, продовживши відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 132, 176- 178, 183, 186, 193-197, 331, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 02.12.2024 року включно.
Визначити відносно ОСОБА_3 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого: провадження по справі 1-кп/522/1025/24.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 04.10.2024 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 5 днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 07.10.2024 року о 11:00 годині в залі суду № 131.
Суддя: ОСОБА_10