Справа № 3/5076/24
760/14368/24
30 вересня 2024 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Криворот О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №861069 від 10.06.2024, ОСОБА_1 10.06.2024 о 11год. 10 хв. в м. Києві по пров. Індустріальному, 2, будучи відповідальною особою, під час проведення робіт, допустив порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме забруднення проїзної частини, чим створив перешкоду для руху автотранспорту, тобто порушив вимоги п.1.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 139 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про перенесення судового засідання не подавав. У зв'язку з чим враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливо розглянути справу за його відсутності. Як вбачається з пояснень, які містяться в проколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 з порушенням згоден.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 139 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження у зібраних та досліджених в судовому засіданні письмових доказах.
Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Оскільки на момент розгляду справи в суді минули строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.139, ст.ст. 38, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.139 КУпАП , а провадження по справі закрити у зв'язку з закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.О.Криворот