Справа № 504/3446/24
Номер провадження 1-кп/504/667/24
07.10.2024 рокус-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого Красносільської територіальної громади ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в залі суду в с-щі Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №42024162330000010 від 01.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нападенці Фалештинського р-ну республіка Молдова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , приватний підприємець, раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,-
У 2013 - 2014 роках, точний час судом не встановлено, у ОСОБА_5 виник протиравний умисел спрямований на забудову самовільно зайнятої земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1 га, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 5122782600:07:001:0003 за адресою: АДРЕСА_2
Так, ОСОБА_5 у період з 2013 року по 2014 рік, більш точний час судом не встановлено, з метою реалізації свого злочинного умислу, щодо забудови самовільно зайнятої земельної ділянки, перебуваючи на земельній ділянці орієнтовною площею 0,1 га, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 5122782600:07:001:0003 за адресою: АДРЕСА_2 , всупереч вимог ст. 14 Конституції України, ст. ст. 116, 124,125 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав для зайняття земельної ділянки та будівництва на ній будівель чи споруд, за відсутності відповідних дозвільних та правовстановлюючих документів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, бажаючи їх настання, самовільно зайняв цю земельну ділянку та самовільно із залученням інших осіб, які не були обізнані із його злочинними намірами, побудував на цій земельній ділянці будівлю - ангар площею 950, 4 кв.м. для особистих потреб, який в подальшому почав використовувати.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, та надав показання, згідно яких він, точний час не пригадує, придбав будинок у с. Новокубанка в одного з місцевих жителів. При цьому, будь-яких документів, щодо переходу прав власності на цей будинок не оформляв. На місці цього, будинку у 2013-2014 роках, обвинувачений звів ангар площею 950, 4 кв.м., оскільки така будівля йому була необхідна для ведення фермерського господарства. Намагався оформити право власності на вказану будівлю, однак через відсутність у с. Новокубанка генерального плану забудови, такі права не оформив. На даний час, він використовує будівлю за призначенням, утримує в будівлі тварин та корми. Розуміє, що вчинив кримінальне правопорушення. Зазначає, що дуже шкодує про вчинене. Просить суворо не карати.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України за клопотанням прокурора та за згодою обвинуваченого, та його захисника, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.197-1 КК України як самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, має похилий вік.
Враховується також і досудова доповідь органу пробації, згідно якої орган пробації вказує на те, що ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення є середнім, та середній рівень небезпеки для суспільства останнього, що свідчить про можливість виправлення останнього без позбавлення чи обмеження волі.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого та не передбачена ст. 66 КК України є визнання обвинуваченим вини у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд не встановив в діях обвинуваченого такої обставини, що пом'якшує покарання - щирого каяття.
Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Про щирість каяття особи свідчить і поведінка після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи.
Судом встановлено, що обвинувачений не вжив будь-яких дій, щодо усунення негативних наслідків вчиненого. Так, обвинувачений продовжує використовувати на самовільно зайнятій земельній ділянці самовільно збудовану будівлю - ангар площею 950, 4 кв.м. для особистих потреб, на цей час утримує там свійських тварин про, що повідомив суду. Обвинуваченим, не здійснено будь-яких заходів до припинення злочинного стану, що вказує на те, що в його відсутнє щире каяття. Жодних намагань особи виправити наслідки вчиненого судом не встановлено.
Вказані обставини, на переконання суду, не свідчать про щире каяття обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні та розцінюються судом виключно, як намагання обвинуваченого пом'якшити покарання за вчинене діяння, що в очах пересічного спостерігача навпаки посилює суспільну небезпеку особи.
Також, суд враховує і характер правопорушення, зокрема те, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення було зайнято 950, 4 кв.м. земельної ділянки комунальної власності. При цьому, самовільне захоплення ділянки триває, щонайменше з 2014 року
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому за вчинене ним кримінальне правопорушення найм'якіший вид покарання у виді штрафу, проте ближче до його максимальних меж, що визначені у санкції ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Таке покарання, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме особі обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлено.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, та призначити йому покарання, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 гривень (пятдесят одну тисячу гривень).
Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1