печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1594/21-ц
04 вересня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника заявника: не з'явився,
стягувача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 757/1594/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування збитків та моральної шкоди, -
Державна казначейська служба України звернулась до суду з заявою, в якій просить змінити спосіб виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 серпня 2023 року у справі № 757/1594/21-ц, визначивши його шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 191 000, 29 грн. інфляційних втрат та 130 000,00 грн. - три проценти річних, стягнення на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року, яке набрало законної сили, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 191 000, 29 грн. інфляційних втрат та 130 000,00 грн. - три проценти річних шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду, шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.
На виконання зазначеного судового рішення 16 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва видав виконавчий лист.
Зазначає, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здій казначейське обслуговування бюджетних коштів. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, нормами процесуального законодавства не передбачено зазначення у резолютивній частині відомостей про шляхи списання коштів, вид рахунку, з якого буде проведено відповідне безспірне списання коштів, суб'єкт виконання судового рішення, то Казначейство вважає, що належним способом виконання рішенні у цій справі є стягнення коштів на користь позивача з Державного бюджету України без зазначення шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України».
Посилаючись на наведене, заявник просить змінити спосіб виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 серпня 2023 у справі № 757/1594/21-ц шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 191 000, 29 грн. інфляційних втрат та 130 000,00 грн. - три проценти річних, стягнення на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду.
В судове засідання, призначене на 04 вересня 2024 року, учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлялися про розгляд заяви. Представник заявника подав до суду заяву про проведення судового розгляду за їх відсутності, просив заяву задовольнити.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року, яке набрало законної сили, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 191 000,29 грн. інфляційних втрат та 130 000,00 грн. - три проценти річних шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду, шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.
На виконання зазначеного судового рішення 16 лютого 2024 року виданий виконавчий лист.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення.
Підставою для зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З наведеної норми закону вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Зміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст.16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.
Стаття 25 Бюджетного кодексу України передбачає, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Згідно з пунктом 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів на підставі рішення суду.
Відповідно до пункту 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845) цей акт визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здій казначейське обслуговування бюджетних коштів. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пункт 35 Порядку № 845 передбачає вичерпний перелік рішень, за якими може бути здійснено безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам.
Згідно з пунктом 38 Порядку № 845, для безспірного списання коштів державного бюджету (відшкодування шкоди Державою) в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Вищевказаний рахунок дійсно відкритий та у Законах про Державний бюджет на відповідні роки передбачаються бюджетні призначення за бюджетною програмою КПКВК 3504030.
Зокрема, у Державному бюджеті України на 2024 рік бюджетна програма КПКВК 3504030 передбачає цільове використання коштів винятково для таких видів (напрямів) списання (виплати):
- відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду;
- відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави;
- відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Натомість, Державний бюджет України не передбачає (і ніколи не передбачав) за КПКВК 3504030 асигнувань для виплати інфляційних втрат і трьох процентів річних за «прострочення» виконання рішення суду про відшкодування шкоди державою, а також витрат зі сплати судового збору у цивільній справі.
Стаття 112 Бюджетного кодексу України визначає, що до повноважень Казначейства належить здійснення контролю за відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.
Згідно зі статтею 119 Бюджетного кодексу України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання коштів).
Відповідно зі статтею 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц (провадження №14-538 цс 19) вказано, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема, і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави Україна, не є обов'язковою. Участь у вказаних справах Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною.
Отже, кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.
Аналогічні правові висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року в справі № 211/2832/19 (провадження № 61-9749 св 23).
Таким чином, списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України не відповідатиме бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України, тобто являтиме собою нецільове використання бюджетних коштів (бюджетне правопорушення).
У постанові від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина перша статті 5 Закону № 4901-VI).
Пунктом 47 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:
1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги Державної казначейської служби України та змінити спосіб і порядок виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1-23, 33, 34, 267, 352-355, 435, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 757/1594/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування збитків та моральної шкоди - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року у справі № 757/1594/21-ц, визначивши його шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 191 000,29 грн. інфляційних втрат та 130 000,00 грн. - три проценти річних та стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 04.09.2024 року.
Суддя Є.С. Хайнацький