печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53917/23-ц
пр. 2-4664/24
09 вересня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
третьої особи-1: не з'явилась,
третьої особи-2: не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - відповідач, ТОВ «Бізнес Позика»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Золотих О.О.), Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (далі - третя особа-2, Приватний виконавець Лисенко Ю.О.), у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 21.01.2022 року Приватним нотаріусом Золотих О.О., зареєстрований в реєстрі за № 22263.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 21.01.2022 року приватним нотаріусом КМНО Золотих О.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22263, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованості в розмірі 100 679,44 грн.
Постановою приватного виконавця Лисенка Ю.О. від 14.02.2022 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 22263 від 21.01.2022 року.
Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням норм законодавства, зокрема статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», а саме: сума заборгованості не є безспірною, проте нотаріус не перевірив безспірність вимог стягувача; оскаржуваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, однак нотаріус не врахував, що вчинення виконавчого напису можливо лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору; приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання боржником повідомлень щодо наявності заборгованості за кредитним договором та вимог про виконання зобов'язань за цим договором.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес позика», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса КМНО Золотих О.О., приватного виконавця Приватного виконавця Лисенка Ю.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.03.2023 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій цивільній справі задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., зареєстрованим у реєстрі за № 22263 від 21.01.2022 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості в розмірі 100 039,44грн та 640,00 грн за вчинення виконавчого напису нотаріуса, що здійснюється в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Ю.О.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2024 року відкладено розгляд справи на 21.05.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.05.2024 року відкладено розгляд справи на 09.09.2024 року.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особі - 1 в судове засідання не з'явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Третя особа -2 в судове засідання не з'явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі.
Згідно із частиною восьмою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 21.01.2022 року приватним нотаріусом КМНО Золотих О.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22263, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованості в розмірі 100 679,44 грн.
Постановою приватного виконавця Лисенка Ю.О. від 14.02.2022 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 22263 від 21.01.2022 року.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).
Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).
Згідно пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», до нотаріальних дій відноситься, у тому числі, вчинення виконавчих написів.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено умови вчинення виконавчих написів. За положеннями цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні за змістом умови вчинення виконавчих написів визначає Порядок: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду (підпункти 1.1-1.3 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункти 3.1-3.5 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
При цьому, Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Аналіз зазначених норм дає підстави для таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 та Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
Таким чином, нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом КМНО Золотих О. О. при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості боржника ОСОБА_1 перед стягувачем ТОВ «Бізнес позика» в розмірі 100 679,44 грн.
Під час розгляду справи відповідач також не спростував доводів про те, що приватний нотаріус не перевірила наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису, передбаченої пунктом 2.3 Глави 16 Порядку.
Крім зазначеного, Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.
Однак, вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус Золотих О.О. не врахував зазначених вище вимог закону, зокрема, що вчинення виконавчого напису було можливо лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
У матеріалах справи наявна копія кредитного договору від 14.03.2021 року № 167421-КС-003, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Бізнес Позика» у простій письмовій формі, який нотаріально не посвідчувався.
Вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису на підставі кредитного договору, який укладено у простій письмовій формі, також є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на зазначене, приватний нотаріус КМНО Золотих О. О. вчинив оспорюваний виконавчий напис з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку, а відтак оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість позову.
За положеннями ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Так, згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073,60 грн. за подання позову до суду, що підтверджується квитанцією № @2PL981778 від 15.11.2023 року, та в розмірі 805,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією № @2PL982015 від 15.11.2021 року.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 951,00 грн. у відшкодування судових витрат.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 300,00 грн витрат, пов'язаних з зі сплатою судового збору, а саме вартість поштових послуг за відправлення всіх екземплярів позовної заяви.
Оскільки зазначені витрати по відшкодуванню комісії банку по сплаті судового збору не належать до витрат, які підлягають розподілу між сторонами відповідно до ЦПК України, суд вважає, що вказані вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись, постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 21.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 22263, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованості в розмірі 100 679,44 грн, на підставі якого 14.02.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Юрієм Олександровичем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_3 , судовий збір у розмірі 2 951 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн 00 коп.
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальності «Бізнес Позика: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; ідентифікаційний код юридичної особи: 41084239.
Третя особа-1 - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович: АДРЕСА_2 .
Третя особа-2 - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович: АДРЕСА_3.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 09.09.2024 року.
Суддя Є.С. Хайнацький