01.10.2024 Справа № 756/11136/24
Справа № 756/11136/24
Провадження №2-о/756/573/24
1 жовтня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Колядінцевій П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , який помер в м. Донецьку, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
В обґрунтування заяви посилалася на те, що у м. Донецьк Донецької області помер її батько ОСОБА_3 . Вказане місто належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Разом з тим, оскільки труп пролежав значний час у квартирі, це унеможливило визначення точної дати смерті, проте померлий останній раз виходив на зв'язок ІНФОРМАЦІЯ_1, а з 20.07.2024 слухавку не брав, ОСОБА_1 вважає датою смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 звернулася до Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про державну реєстрацію смерті ОСОБА_3 , проте їй було відмовлено у реєстрації такого акту цивільного стану у зв'язку з тим, що заявником для підтвердження факту смерті батька було надано документи, що видані органами, які знаходяться на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Заявниці необхідно встановити факт смерті батька для реалізації своїх прав як спадкоємця.
Керуючись нормою ст. 317 ЦПК України, ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку Донецької області.
Заявник та заінтересовані в судове засідання не з'явилися, з огляду на скорочені строки справи заявник та заінтересована особа про час та місце розгляду справи повідомлялись засобами телефонного зв'язку, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав у м. Донецьку Донецької області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , помер у липні-серпні 2024 року у м. Донецьк Донецької області.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. Згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до п. 2. ч. 1 ст.317 ЦПК заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 .
Як вбачається з лікарського свідоцтва про смерть № 6146 від 20.08.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті не встановлена через муміфікацію трупа.
Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною положенням ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Таким чином, неможливо отримати свідоцтво про смерть та засвідчити у встановленому порядку факту смерті особи, що тягне за собою не встановлення юридичних наслідків.
Відповідно до ст. ст.8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45, Cyprus v. Turkey, 10.05.2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та росії» (Mozer v. the Republicof Moldova and russia, 23.02.2016 року), в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, суд приходить до висновку, що факт смерті ОСОБА_3 , який помер на тимчасово окупованій території України у м. Донецьк Донецької області, є доведеним та підлягає встановленню. Разом з тим, суд не може встановити безпосередньо день смерті ОСОБА_3 через брак належних та допустимих доказів.
При цьому суд бере до уваги ті обставини, що можливість збору доказів смерті особи на окупованій території є обмеженою, у той час як встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, в тому числі щодо права на спадкування.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 258, 263-265, 315, 317 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити частково.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Ніжин Чернігівської області, місце проживання якого було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , який помер у липні - серпні ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті м. Донецьк Донецької області, у віці 69 років, причина смерті не встановлена через муміфікацію трупа.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя