Справа № 755/15921/24
Провадження №: 3/755/5754/24
"02" жовтня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28 серпня 2024 року близько 17 години 20 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Нісан», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Регенераторна 4, у м. Києві, не дотрималась безпечного інтервалу, в результаті чого стався наїзд на стоячий автомобіль «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 13.1 ПДР України.
Крім того, 28 серпня 2024 року близько 17 години 20 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Нісан», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Регенераторна 4, у м. Києві, будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце ДТП. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10 (а) ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, визнала повністю, щиро розкаялась та надала детальні пояснення про обставини порушення нею правил дорожнього руху, наслідком чого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме, даними, що містяться: у протоколах про адміністративні правопорушення від 06 вересня 2024 року; у схемі місця події та додатках до неї; у письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у рапорті працівника поліції, у відеозаписі; у реєстраційній картці ТЗ.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
Відповідно до положення ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
Крім того, у даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 122-4, 124, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням норм статей 287-279 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя: Л.А. Мельниченко