Справа №:755/6455/24
Провадження №: 1-кп/755/1038/24
"27" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді утримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2024 року за № 12024100040001066, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив :
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 заявив, у порядку ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), клопотання про застосування (обрання) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодообвинуваченого у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 25 березня 2024 року за № 12024100040001066, з підстав дійсності у провадженні обставин визначених п. 1-3 ч. 1 ст. 194, 199, 315 КПК.
Так, у клопотанні в т.ч. зазначається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК та те, що, ураховуючи дані про його особу, що визначені ст. 178 КПК, є дійсними ризики вказані у п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК, позаяк встановлені достатні підстави вважати, що останній переховується від суду з метою уникнення покарання, усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає строк покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, обвинувачений намагається уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики прокурора та суду.
На той факт, що ОСОБА_5 вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує те, що характер вчинених злочинних дій обвинуваченим свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону. Відсутність законного джерела доходу, при наявності корисливого мотиву згідно з фактичними обставинами кримінального провадження дає підстави вважати, що вказана особа може продовжувати свою злочинну діяльність, оскільки збагачується за рахунок вчинення злочинів.
Крім того, варто уваги, що 19 березня 2024 року направлений до Обухівського районного суду Київської області відносно ОСОБА_5 обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України і підозрюваний після цього знову вчиняє новий злочин.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого та призведуть до продовження злочинної діяльності, дадуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду.
З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, зокрема, 07 березня 2024 року відносно ОСОБА_5 вже був обраний запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, проте в період дії такого запобіжного заходу він знову вчинив злочин, внаслідок чого 08 квітня 2024 року обраний цілодобовий домашній арешт, проте наразі обвинувачений взагалі ухиляється від притягнення його до відповідальності, що свідчить про недостатність такого запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення докази у кримінальному провадженні, які вказують на причетність ОСОБА_5 повністю перераховані у даному клопотанні та є достатніми для обґрунтованості повідомленої підозри; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється санкція ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 26 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.
Відтак є достатні дані вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК, об'єктивно наявні та запобігти їм шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 вказане клопотання підтримав.
Сторона захисту заперечувала щодо задоволення клопотання з огляду на недоведеність обставин визначених ст. 177, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК, оскільки дійсність ризиків обумовлюється лише припущеннями прокурора з цього питання, а не доводиться доказами з числа передбачених ст. 84 КПК.
ІІІ. Право, яким керувався суд
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч. 3 ст. 315 КПК), який в свою чергу регламентує таке :
- заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості провадження (ч. 1 ст. 131 КПК);
- метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК);
- підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК);
- при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини (ч. 1 ст. 178 КПК);
- під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК).
ІV. Стислий виклад з'ясованих обставин, щодо питання, яке розглядається
Згідно обвинувального акта від 08 квітня 2024 року слідує наступне:
1.щодо особи обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Березань Київської області, громадянин України, не одружений, з неповною середньою освітою, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Раніше судимий:
(1) 22 грудня 2013 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, з урахуванням ст. 70 КК, до позбавлення волі на строк 12 років, й звільнився 26 травня 2023 року з Бердичівської ВК №70 за відбуттям строку покарання;
(2) 11 вересня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва за ст. 395 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік зі звільненням від вдібування покарання з іспитовим строком, у порядку ст. 75 КК, в 1 рік.
У межах іншого кримінального провадження - 19 березня 2024 року до Обухівського районного суду Київської області направлений обвинувальний акт за ч. 4 ст.185, ч. 1, 3 ст. 357 КК.
За даними Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві від 24 вересня 2024 року №182958-2024 обвинувачений був затриманий та поміщений до ІТТ у м. Києві, згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва № 755/6412/24 від 03 травня 2024 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, де відбуває адміністративний арешт, який закінчується 27 вересня 2024 року о 09:00 год.;
2. щодо обвинувачення:
а.) правова кваліфікація кримінального правопорушення
- ч. 4 ст. 185 КК - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану;
б.) суть обвинувачення
24 грудня 2024 року приблизно о 12.30 год., тобто під час дії воєнного стану, ОСОБА_5 знаходився на території житлового комплексу «Комфорт Таун» по АДРЕСА_3 , де на вулиці біля кафе «Ахіллес і Черепаха», помітив залишений велосипед марки «Giant Tourer 28 XL», темно-сірого кольору та те, що поруч немає власника та він не пристебнутий захисними елементами.
В цей час, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна та обернення його в свою користь.
Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на повторне таємне викрадення чужого майна, B умовах воєнного часу, ОСОБА_5 , переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та вважаючи, що він діє таємно, 24 березня 2024 року приблизно о 12.30 год. підійшов до зазначеного велосипеда, зняв з підніжки та поїхав на ньому за територію житлового комплексу «Комфорт Таун», тим самим таємно повторно викрав вказаний велосипед, що належить потерпілому ОСОБА_7 , ринкова вартість якого з урахуванням зносу станом на вказану дату становить 7900 грн.
Після чого, ОСОБА_5 , з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на вказану суму.
V. Мотиви суду
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Порядок встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (див. постанову Верховного суду України від 16 березня 2017 року у справі №671/463/15-к) та з порушеного питання регламентує, що застосування запобіжного заходу здійснюється у конкретному кримінальному провадженні та вимагає досить детального аналізу не тільки фактичних обставин вчинення правопорушення, але й врахування особи, яка є ймовірним суб'єктом його вчинення.
Перелік обставин, які б свідчили «за» або «проти» обрання запобіжного заходу, може бути лише приблизним і не є вичерпним. З огляду на це, у кожному випадку при розгляді клопотання щодо запобіжного заходу суд вирішуючи питання, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини з числа передбачених ст. 178 вказаного Кодексу.
В цій ситуації відносно обвинуваченого встановлено відомості вказані у п. ІV цієї ухвали, а тому, вирішуючи по суті поставлене питання, Суд має з'ясувати наявність ряду обставин, на які вказує прокурор:
(і) щодо обґрунтованості підозри
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, ІНФОРМАЦІЯ_2 термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Обвинувальний акт стосовно обвинуваченого перебуває на розгляді в суді.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Також слід зауважити, що у постанові від 15 січня 2024 року (оприлюднено в ЄДРСР ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5) в справі №722/594/22 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформувала такий висновок щодо застосування цієї норми КК України за кваліфікуючою ознакою «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану»: за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений.
24 березня 2024 року у м. Києві діяв воєнний стан.
Наведеного вище достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотань, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
(іі) щодо наявності ризиків
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.
З його (стандарту) урахуванням Суд погоджується з доводами клопотань про наявність ризиків (1) переховування, (2) вчинення іншого кримінального правопорушення; (3) впливу; (4) перешкоджання.
Дійсність вказаних ризиків судом оцінено у світлі факторів, пов'язаних з характером особи обвинуваченого, його моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, та того, що вони належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами , зокрема,
а) ризик переховування витікає щонайменше з факту перебування в розшуку в цій справі на етапі підготовчого провадження у період з 29 липня по 27 вересня 2024 року;
b) ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення витікає з наявності повідомлення про підозру у іншому кримінальному провадженні та минулого обвинуваченого у т.ч. попередніх судимостей;
с) впливу ґрунтується на тому, що цей ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом;
d) перешкоджання слідує з відомостей про його особу з числа передбачених ст. 178 КПК в поєднанні з його діями, вчинками та поведінкою в цьому провадженні з часу надходження обвинувального акта до суду до моменту затримання.
(ііі) щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів
Відповідно до ст. 194 КПК України наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, суд ураховує таке.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж окреслені заявником по відношення до кожного з обвинувачених не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З огляду на викладене Суд у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки та (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК, та які були встановлені судом.
Суд сприймає критично з даного питання доводи сторони захисту щодо відсутності обставин визначених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК, тим паче в ключі того, що до вказаних обставин (ризиків) безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. На ці висновки суду вплав є факт перебування обвинуваченого в розшуку.
За таких умов, Суд вважає за доцільне за наслідками розгляду питання клопотання прокурора задовольнити та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, Суд уважно ставиться до того, що з плином часу продовжуване тримання заявника під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання. Проте також звертає увагу, що в цій справі продовження строку тримання під вартою не є для обвинуваченого безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачатиме в якості альтернативи заставу.
(іv) застава та обов'язки
Відповідно визначаючись з розміром застави ураховує, що виходячи із структури статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), в цілому, та її третього пункту, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (див. зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі «Musuc v. Moldova» від 06 листопада 2007 року, заява №. 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Макаров проти Росії» від 12 квітня 2009 року, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі «Mangouras v. Spain»).
Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
У контексті обставин цього кримінального правопорушення Суд вважає, що застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна буде забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків та запобігти встановленим ризикам.
Така сума (застави) оцінена враховуючи данні про особу та його поведінку його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави обумовлюється судом тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого у разі внесення застави, з дня її внесення, слід покласти на 2 місяці наступні обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, адже такі обов'язки будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.
VІ. Висновок
Отже, у кримінальному провадженні у відношенні обвинуваченого є дійсними та доведеними обставини передбачені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 331 КПК України.
Таким чином, Суд вважає за доцільне наведені клопотання прокурора задовольнити.
При цьому, в силу ч. 7 ст. 182 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 315, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив :
клопотання - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 листопада 2024 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № р/р № UA128201720355259002001012089).
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до суду за першою вимогою у межах цього кримінального провадження та у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
? прибувати до суду із встановленою періодичністю;
? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду;
? повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення, в межах строку досудового розслідування.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, як і не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09:20 год. 01 жовтня 2024 року.
С у д д я ОСОБА_1