Справа №:755/16637/24
Провадження №: 2-о/755/647/24
"07" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді - Хромової О.О.
при секретарі - Мартюк К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить встановити факт смерті діда її неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,. - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області.
Заява обґрунтована тим, що батьками неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11 червня 2009 року Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 21 жовтня 1974 року Відділом запису актів цивільного стану Виконкому Приморської райради депутатів трудящих
м. Жданов Донецької області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дід неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інтереси якої представляє заявник ОСОБА_1 , - ОСОБА_3 , який був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
На підтвердження факту смерті заявник надає свідоцтво про смерть від 21 червня 2024 року серії НОМЕР_3 , видане так званим «Приморським відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки» та довідку про причину смерті до форми № 106/у від 01 червня 2024 року № 1935, видану так званим «Маріупольським відділом судово-медичних експертиз Республіканського бюро судово-медичної експертизи Державної бюджетної установою Донецької Народної Республіки». Вказані документи не відповідають вимогам законодавства України, оскільки були видані на тимчасово окупованій території України
Зазначає, що зареєструвати факт смерті у встановленому законом порядку не має можливості, оскільки такий факт відбувся на тимчасово окупованій території України.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року заяву залишено без руху та надано заявникові строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали про залишення заяви без руху від 01 жовтня 2024 року заявник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , отримала особисто 02 жовтня 2024 року, про що свідчить розписка про отримання копії судового рішення, що міститься в матеріалах справи.
04 жовтня 2024 року, тобто у встановлений судом строк, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , подала заяву про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору, чим виконала вимоги ухвали від 01 жовтня 2024 року про залишення заяви без руху.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку окремого провадження, судове засідання у справі призначено на 07 жовтня 2024 року на 10-00 годину.
07 жовтня 2024 року заявник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , у судове засідання не з'явилась, розгляд справи просила здійснювати без її участі.
Представник заінтересованої особи - Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ), в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до таких висновків.
Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
До матеріалів заяви долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії
НОМЕР_1 , виданого 11 червня 2009 року Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис про народження
№ 217. Батьками вказані: громадянин України ОСОБА_4 , громадянка України ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , виданого
21 жовтня 1974 року Відділом запису актів цивільного стану Виконкому Приморської райради депутатів трудящих м. Жданов Донецької області, актовий запис про народження № 894, батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Згідно довідки про причину смерті від 01 червня 2024 року № 1935 до форми № 106/у, виданої для поховання так званим «Маріупольським відділом судово-медичних експертиз Республіканського бюро судово-медичної експертизи Державної бюджетної установою Донецької Народної Республіки», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причина смерті - набряк головного мозку та легень, атеросклеротична хвороба серця.
На підставі зазначених документів так званим «Приморським відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки» 21 червня
2024 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Маріуполь, Сталінська (Донецька) обл., помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь, Приморський район1, Донецька Народна Республіка, Російська Федерація, про що 01 червня 2024 року зроблено актовий запис про смерть № 191.
З метою реєстрації факту смерті заявник звернувся до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Листом Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18 вересня 2024 року
№ 2030/33.4-52 заявнику ОСОБА_1 у державній реєстрації смерті ОСОБА_3 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21 червня 2024 року, виданого Приморським відділом ЗАГС Маріупольського МУЮ Донецької області (а/з 191 від
01 червня 2024 року), відмовлено, оскільки даний документ виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі - Правила), державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня
2006 року за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті
106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» від 07 травня 2022 року № 562, абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 викладено в такій редакції: «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій».
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.
Відповідно до вищевказаного наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, вся територія Маріупольського району, вважається тимчасово окупованою територією України з 05 березня 2022 року.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Також суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascuand Others v. Moldovaand Russia), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Підставою звернення заявника до суду є неможливість реєстрації факту смерті діда неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області.
В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_1 , є онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 при цьому, заявником, яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , надано документи, які у своїй сукупності підтверджують факт смерті ОСОБА_3 в місті Маріуполь Донецької області. Враховуючи те, що ОСОБА_3 помер в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а реєстрація його смерті в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то заява ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.
З наданих документів суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Маріуполь Донецької області, Україна, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області, перебуваючи на тимчасово окупованій території, і тому факт його смерті суд вважає доведеним і встановленим. Дата смерті також встановлена. Оскільки реєстрація смерті ОСОБА_3 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, тому є підстави для встановлення у судовому порядку факту смерті, а також для подальшого внесення відповідного актового запису.
Відповідно до частини другої статті 319 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Даний факт має юридичне значення, оскільки на його підставі для заявника виникають правові підстави для реалізації своїх прав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» суд, -
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті, - задовольнити.
Встановити юридичний факт смерті громадянина України ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Маріуполь Донецької області, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повне рішення суду виготовлено 07 жовтня 2024 року.
Суддя О.О. Хромова