Справа №:755/19826/23
Провадження №: 1-кп/755/227/24
"18" вересня 2024 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі дистанційного судового провадження, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12022100040001708 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Макіївка Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, вдови, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.311 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Родинське Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, розлученого, особи з інвалідністю 2 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.311 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Родинське Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого малолітню дитину, 2012 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.311 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників адвокатів ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_3 ,
ОСОБА_5 ,
І. Суть питання, що вирішується.
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва (на стадії судового розгляду) перебуває кримінальне провадження №12022100040001708 від 04.07.2022 року, відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.311 КК України (справа №755/19826/23, провадження №755/227/24).
Ухвалою суду від 26.06.2024 року клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою було задоволено і продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 06 липня 2024 року включно та визначено заставу у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 545040 (п'ятсот сорок п'ять тисяч сорок) гривень 00 копійок.
09.07.2024 року обвинуваченого ОСОБА_5 було звільнено з-під варти у зв'язку з внесенням застави з покладенням на нього обов'язків, визначених ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 26.06.2024 року.
Ухвалою суду від 23.07.2024 року клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, що покладені на обвинуваченого у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави було задоволено і продовжено строк дії обов'язків, визначених ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 26.06.2024 року, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 20 вересня 2024 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового засідання зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
ІІ. Позиція і клопотання учасників судового провадження.
1. Позиція та клопотання прокурора.
В судовому засіданні прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку дії обов'язків, що покладені на обвинуваченого у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки, на його думку, обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також обставини, які слугували підставою для обрання та продовження зазначеного запобіжного заходу, на даний час не відпали та продовжують існувати.
Зокрема, на думку прокурора, враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна, у разі визнання його винним це може спонукати його до втечі на тимчасово непідконтрольні Україні території або за кордон.
Крім того, на думку прокурора, обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків ще не допитаних судом чи іншу обвинувачену у кримінальному провадженні, оскільки знає їх особисто, шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування останніх може спонукати їх відмовитись від наданих раніше показань чи уникати явки до суду.
Також, прокурор вважає, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який може бути виражений у створенні ОСОБА_5 штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показів на підтвердження висунутих ним захисних версій, а також шляхом неявки у судові засідання.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 вже раніше судимий за вчинення умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, постійного джерела доходу не має, що, на думку прокурора, може слугувати підставою для вчинення нових злочинів.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому протиправного діяння, прокурор вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, ніж тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку обвинуваченого, тому просить суд з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечення розгляду кримінального провадження продовжити дії обов'язків, що покладені на обвинуваченого у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави на шістдесят днів.
Проти задоволення клопотань сторони захисту про зміну обвинуваченому обов'язків заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки, на його думку, саме вказані обов'язки зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
2. Позиція сторони захисту.
1. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 просив суд виключити з покладених на обвинуваченого обов'язків обов'язок не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду, оскільки обвинувачений має бажання працювати.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник - адвокат ОСОБА_9 думку та клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 підтримали, просили суд його задовольнити.
2. Обвинувачена ОСОБА_3 та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 думку та клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 підтримали.
ІІІ. Положення закону, яким керувався суд.
За змістом ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового засідання зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Статтею 182 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є застава.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
ІV. Висновки та мотиви суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку дії обов'язків, що покладені на обвинуваченого у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, виходячи з наступного.
З матеріалів кримінального провадження №12022100040001708 вбачається, що ухвалою суду від 26.06.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 24 серпня 2024 року включно та визначено заставу у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 545040 (п'ятсот сорок п'ять тисяч сорок) гривень 00 копійок.
09.07.2024 року обвинуваченого ОСОБА_5 було звільнено з-під варти у зв'язку з внесенням застави з покладенням на нього обов'язків, визначених ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 26.06.2024 року, а отже відносно нього діє обраний судом альтернативний запобіжний захід до 24.08.2024 року.
Ухвалою суду від 23.07.2024 року клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, що покладені на обвинуваченого у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави було задоволено і продовжено строк дії обов'язків, визначених ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 26.06.2024 року, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 20 вересня 2024 року включно.
Положення КПК України не обмежує дію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави певним строком. Вказаний запобіжний захід діє протягом всього судового провадження, якщо його не буде змінено чи скасовано рішенням суду, та періодичного продовження не потребує. При цьому, обмежений строк дії мають лише додаткові обов'язки, які покладаються на обвинуваченого при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, суд враховує, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.
Так, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, і?х аналогів або прекурсорів, який має підвищену суспільну небезпеку та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років з конфіскацією майна, раніше не судимий (в силу ст.89 КК України), однак притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти життя та здоров'я особи, зареєстрований та проживає за різними адресами.
Крім того, дане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, докази в повному обсязі судом на даний час не досліджені.
Суд зазначає, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинуваченого винуватим чи невинуватим у вчиненні злочинів, враховуючи те, що 24.08.2024 року закінчується термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, щодо якого діє запобіжний захід у виді застави, застосований ухвалою суду, в зв'язку із встановленням ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, та доказів на підтвердження зменшення зазначених ризиків суду не надано, і на даний час підстави для зміни запобіжного заходу або його скасування відсутні, розгляд кримінального провадження до закінчення дії запобіжного заходу не завершено, суд приходить до висновку про необхідність продовження на два місяці строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків, визначених при застосуванні запобіжного заходу у виді застави.
При цьому, суд враховує, що покладення на обвинуваченого саме таких обов'язків не обмежує останнього в його праві на працю в межах міста Києва.
На думку суду, перспектива втрати грошового забезпечення у випадку порушення обвинуваченим ОСОБА_5 встановлених обов'язків послужить достатнім фактором, який виключає будь-яке бажання обвинуваченого переховуватися від правосуддя або іншим чином порушувати процесуальну поведінку, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Керуючись ст.ст.176-179, 184, 186-187, 193-194, 196, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії обов'язків, визначених ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 26.06.2024 року, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 16 листопада 2024 року включно.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 виконувати наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-30 годині 19 вересня 2024 року.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1