про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та
закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду
04 жовтня 2024 рокуСправа № 495/9074/24
Номер провадження 1-кп/495/948/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському Одеської області клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162240001259 від 08 липня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровського, Одеської області, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, дітей на утриманні не має, із середньою освітою, не працевлаштованого, не депутат, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України,
В провадження Білгород-Днстровського міськрайонного суду Одеської області 01.10.2024 надійшов обвинувальний акт, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162240001259 від 08 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні вважала, що обвинувальний акт у кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №12024162240001259 від 08 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, підсудний Білгород-Дністровському районному суду Одеської області, відсутні підстави для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокурору, просила призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, викликати до суду обвинуваченого та свідків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_6 у підготовче засідання не з'явився, однак надав до суду заяву згідно якої вказав, що не заперечує проти призначення обвинувального акта до судового розгляду, просив розглянути без його участі.
Заслухавши думку учасників судового провадження та встановивши відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, суд вважає можливим провести судовий розгляд обвинувального акта по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №12024162240001259 від 08 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України у відкритому судовому засіданні. Обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, підстав для його повернення суд не вбачає. Суд вважає за необхідне здійснити виклик для допиту у судове засідання обвинуваченого, представника потерпілого та свідків.
Крім того, до суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Згідно вказаного клопотання вбачається, що 28 серпня 2024 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_4 проходячи по вулиці Соборній в місті Білгород-Дністровський Одеської області помітив, що у припаркованого на проїжджій частині дороги, навпроти будинку № 69 автомобіля Daewoo Leganza, р/н НОМЕР_1 , яким як службовим транспортом користується потерпілий ОСОБА_6 , повністю спущене скло передніх пасажирських дверей даного автомобіля. У цей час у ОСОБА_4 виник корисний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом його викрадення з салону транспортного засобу.
Далі, ОСОБА_4 , будучи особою раніше неодноразово засудженою за вчинення злочинів майнового характеру, тим самим повністю розуміючи протиправність виниклого задуму, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов до передніх пасажирських дверей вказаного автомобіля, та шляхом вільного доступу до салону через спущене скло побачив на підлозі перед переднім пасажирським сидінням сумку-барсетку чорного кольору з ременем через плече у якій знаходився гаманець з грошовими коштами в загальній сумі 740 гривень потерпілого ОСОБА_6 , які ОСОБА_4 й вирішив викрасти, та взявши рукою з підлоги авто сумку з вказаним майном почав відходити з місця вчинення кримінального правопорушення, однак в цей час його злочинні дії були помічені мешканцем домоволодіння АДРЕСА_2 , про що в сторону ОСОБА_4 було здійснено відповідний оклик, однак останній вирішивши довести свій злочинний умисел до завершення та прискорив рух в сторону перехрестя вулиці Соборної з вулицею Свято-Георгіївською разом з викраденим майном.
Виконавши усі дії, які ОСОБА_4 вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причини яка не залежала від його волі, йому не вдалось завершити злочин, так як він був зупинений потерпілим ОСОБА_6 .
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, оскільки ризики не доведені, його підзахисний не має на меті переховуватися від суду, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 погодився з доводами захисника, просив відмовити у задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи клопотання та обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Разом з тим, чинні норми КПК України передбачаються право суду вирішувати питання в підготовчому судовому засіданні, щодо продовження заходів забезпечення кримінального провадження в тому числі запобіжного заходу.
Реалізація такого права судом можлива за наявності клопотання прокурора або інших учасників судового провадження, що відповідає принципу незалежності та безсторонності суду.
Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні,у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України. Санкція частини ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 30.08.2024 слідчим суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.10.2024 включно.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, суд враховує те, що розгляд кримінального провадження по суті на даний ще не розпочався, всі свідки та потерпілі допитані лише на стадії досудового розслідування, ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як є особою неодноразово засудженою за вчинення аналогічних злочинів, в разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожує за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, є реальні ризики того, що останній може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду на території суміжних з Україною держав, а також спробам незаконного впливу на осіб, які допитані у кримінальному провадженні в якості свідків, так як їх покази мають суттєве значення як підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення.
Також суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 зникли.
В разі не застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожує за вчинення кримінальних правопорушень, є реальні ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду на території суміжних з Україною держав.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан обвинуваченого, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Білгород-Дністровського окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів, який діє до 02 грудня 2024 року включно з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
п. 1 прибувати до суду за першою вимогою;
АДРЕСА_1 без дозволу суду;
п. 3 повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 02.12.2024.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого.
Призначити судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12024162240001259 від 08 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України на 10 жовтня 2024 рокуо 09:00 годин годині у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, розташованого за адресою: вул. Військової слави, 27 м. Білгород-Дністровський, Одеська область.
Здійснити виклик для допиту у судове засідання обвинуваченого.
Досудову доповідь по вказаному кримінальному провадженню не складати, кримінальне провадження розглядати суддєю одноособово.
Судовий розгляд кримінального провадження провести за участю прокурора, обвинуваченого та захисника обвинуваченого, потерпілого, свідків.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Ірина БРАТКІВ