Справа №:755/10501/23
Провадження №: 1-в/755/512/24
"01" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві подання Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про направлення звільненого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком, установив:
11.08.23 вироком Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, й на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 року та згідно ст. 76 КК України покладено відповідні обов'язки.
Нині, інспектор Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернувся до суду з клопотанням, про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо засудженого та направлення його для відбування покарання призначеного указаним вироком посилаючись на те, що останній порушив обов'язки покладенні на нього судом, а саме не з'явився до Дніпровського РВ з питань пробації на реєстрацію без поважних причин.
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 подання у заяві від 01.10.2024 не підтримала.
У судове засідання представник Центру пробації та засуджена, будучи повідомленими про день та час розгляду клопотання (подання), згідно вимог ст. 135 КПК України, не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, однак Суд, враховуючи положення ст. 7, 22, 26, абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, вважає за можливе провести судовий розгляд провадження у їх відсутність та проаналізувавши матеріали провадження, зауважує про таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 164 КВК України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Згідно ч. 1 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно із ч. 4 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
При цьому слід зазначити, що згідно з п. 1 ст. 89 КК такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
Отже, питання оцінки виконання покладених обов'язків аналізується з урахуванням положень ч. 1 ст. 89 КК, а саме беручи до уваги те, що скасування звільнення можливе тільки у межах іспитового строку та не може бути вчинене поза ним.
В цьому випадку установлено, що іспитовий строк, у силу ст. 165 КВК, закінчився після 11 серпня 2024 року.
З огляду на наведене, у світлі фактичних обставин провадження направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком задоволене бути не може.
На підставі викладеного та керуючись статтями 369-372, 376, 537, 539 КПК України, статтею 78 КК України, статтею 166 КВК України Суд постановив:
відмовити у задоволенні клопотання (подання).
Матеріали особової справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути до Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після завершення строку апеляційного оскарження, а в разі подання апеляційної скарги, - після завершення апеляційного розгляду такої скарги.
С у д д я ОСОБА_1