справа № 515/1336/24
провадження № 1-кп/492/205/24
Іменем України
07 жовтня 2024 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024168240000045 внесеного 13 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вилкове Кілійського району Одеської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України (далі КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_2 , захисник ОСОБА_4 ,
інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_5 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1. ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем та проходячи службу на посаді розвідника-сапера ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», 13 червня 2024 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин знаходився поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення на територію домоволодіння - будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у приватній власності ОСОБА_5 , незаконно, всупереч чинному законодавству, нехтуючи гарантованим конституційним правом кожного громадянина на недоторканість житла та іншого володіння особи, передбачене ст. 30 Конституції України, без відповідного дозволу власника, достовірно знаючи, що у зазначеному житловому будинку проживає самотня ОСОБА_5 , шляхом подолання перешкоди - паркану, незаконно проник до території зазначеного домоволодіння.
Далі, перебуваючи на подвір'ї зазначеного домоволодіння ОСОБА_2 підійшов до вхідних дверей будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та цілеспрямовано, маючи умисел на незаконне проникнення до житла, за відсутності дозволу власника на проникнення до його будинку, умисно, противоправно, шляхом пошкодження фіксаторної планки відчинив двохполотні дерев'яні двері, таким чином незаконно проник в середину будинку, чим порушив недоторканість житла потерпілої ОСОБА_5 . Далі, шляхом вільного доступу через незачинені міжкімнатні двері пройшов до спальної кімнати, де виявив двоспальне ліжко, та самовільно без будь-якого дозволу від власника будинку залишився на ньому спати до 06:00 год. ранку 13 червня 2024 року, коли він був виявлений власницею будинку ОСОБА_5 .
2.Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК, а саме незаконне проникнення до житла, що порушують недоторканність житла громадян.
Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
3.Кримінальний кодекс України
«Стаття 162. Порушення недоторканності житла
1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
4.Частиною 2 ст. 12 КК встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
5.Отже, враховуючи, що санкцією ч. 1 ст. 162 КК передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до ста (тобто не більше трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 162 КК є кримінальним проступком.
6.Відповідно ж до ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
7.В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
8.До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_4 , та письмова заява потерпілої ОСОБА_5 , якими вони погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, обвинувачений ОСОБА_2 також беззаперечно визнав свою винуватість.
9.Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
10.Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові клопотання та заяви, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).
11.Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
12.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.
13. Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_2 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. В силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
Мотиви призначення покарання
14.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності до ст. ст. 65 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
15.Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний кримінальний проступок проти недоторканності житла.
16.Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла.
17.Згідно медичній довідці, ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 не належить до осіб з інвалідністю.
18.З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_2 , того, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення та активно сприяв його розкриттю, відсутності обставин, що обтяжують його покарання, а також конкретних обставин та причин вчинення кримінального правопорушення, суд у відповідності до вимог КК та передбачених ним санкцій вважає, що з метою виправлення ОСОБА_2 та запобігання нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 162 КК. Водночас, суд вважає, що в даному випадку таке покарання, як штраф, буде достатнім, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
19.Судом встановлено, що ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися. Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувались.
20.Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 9 ст. 100 КПК.
21.В силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_2 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової трасологічної експертизи № 24-3419 від 18 червня 2024 року у сумі 7572,80 грн.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 369-371, 373-375, 381-382 КПК, суд, -
ухвалив:
1. ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК, та призначити йому покарання виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
2.Речові докази: поясну трикотажну сумку чорного кольору, мобільний телефон марки «REALME», чорного кольору та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2 ,- повернути законному володільцю, а саме ОСОБА_2 ; сейф-пакет з вмістом папілярних візерунків пальців рук, - знищити.
3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 7572 (сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні 80 копійок.
4.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
5.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
6.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
7.Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя
Арцизького районного суду
Одеської області ОСОБА_1