Справа №491/275/24
07 жовтня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162360000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 січня 2024 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.1261 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді солдата резерву 20 запасної роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «матрос», який перебуває на превентивних обліках Національної поліції за категорією «сімейний насильник» в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно в період часу з 02 травня 2023 року по 16 грудня 2023 року, знаходячись по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , систематично вчиняв по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якою останній проживає спільно з 2013 року та ведуть спільне господарство, психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою на її адресу, приниженні її гідності, що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршило якість життя потерпілої ОСОБА_5 , а саме викликало в неї наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванні її як особистості і які виникли внаслідок вчиненого відносно неї систематичного домашнього насильства, яке мало місце в період 2023 року. Зокрема, 02 травня 2023 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі нецензурних висловлювань на адресу потерпілої, погрозі застосування фізичної розправи, у зв'язку із чим відповідно до постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 17 липня 2023 року у справі №491/495/23 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1732 КУпАП України за вчинення домашнього насильства, яка вступила в законну силу. Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 16 липня 2023 року близько 11 години 00 хвилин, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі нецензурних висловлювань, словесних образ на адресу потерпілої, у зв'язку із чим ОСОБА_4 , відповідно до постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року у справі №491/845/23 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1732 КУпАП України за вчинення домашнього насильства, яка вступила в законну силу. В подальшому, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 17 липня 2023 року о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі нецензурних висловлювань, словесних образ на адресу потерпілої, у зв'язку із чим ОСОБА_4 відповідно до постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 19 липня 2023 року у справі №491/763/23 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.1732 КУпАП України за вчинення домашнього насильства, яка вступила в законну силу. Також, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 16 грудня 2023 року, в денну пору доби ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразилось у формі нецензурних висловлювань, словесних образ на адресу потерпілої. Як вбачається із вказаного, в період з 02 травня 2023 року по 16 грудня 2023 року, у тому числі 02 травня 2023 року близько 22 години 00 хвилин, 16 липня 2023 року близько 11 години 00 хвилин, 17 липня 2023 року близько 17 години 00 хвилин, 16 грудня 2023 року в денну пору доби ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, провокував словесний конфлікт, в ході якого, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчинював відносно співмешканки ОСОБА_5 , психологічне насильство у вигляді словесних образ, погроз, висловлюванні нецензурною лайкою на її адресу, приниженні гідності останньої. Внаслідок тривалого періоду вчинення протиправних дій ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 , а саме з 02 травня 2023 року по 16 грудня 2023 року, у останньої розвинулись негативні зміни в психоемоційному стані, соціальному функціонуванню, появи негативних переживань, емоційної напруженості та невпевненості, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного відпочинку та позитивних емоцій, нездатності захистити себе, якості життя.
Таким чином ОСОБА_4 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст.1261 Кримінального кодексу України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства, щодо особи з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Після оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, судом було встановлено особу обвинуваченого та роз'яснено йому суть обвинувачення, постановлено питання обвинуваченому про те, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.
На зазначене питання обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що обвинувачення йому зрозуміле, свою вину він визнає повністю та бажає давати суду показання.
Судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядку їх дослідження.
Прокурор зазначила, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, що підтверджується його показаннями, наданими у судовому засіданні, вона вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого. Також прокурор вважала за доцільне оголосити в судовому засіданні складену органом пробації досудову доповідь відносно обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодився.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні також погодилась з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів.
Судом у відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України було з'ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому, прокурор, обвинувачений та потерпіла зазначили, що їм зрозуміло зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, їхня позиція є добровільною, та їм зрозуміло, що в подальшому вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3 статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченого та потерпілої, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого, а також вивчення досудової доповіді, наданої органом пробації.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнає повністю. Також пояснив, що обставини, зазначені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Дійсно протягом 2023 року, дати він точно не пам'ятає, але погоджується з викладеним в обвинувальному акті, з його боку були факти домашнього насильства відносно ОСОБА_5 .. Раніше вони були одружені, однак потім їх шлюб було розірвано, зараз співмешкають. Він вживав алкогольні напої, після чого влаштовував сварки, в ході яких ображав ОСОБА_5 нецензурною лайкою. За вказаними фактами відносно нього розглядались справи про адміністративні правопорушення в суді, де на нього були накладені адміністративні стягнення, які він відбув. До вчиненого він ставиться погано, був не правий, намагається не вживати алкоголь. У вчиненому розкаюється, більше такого не повториться.
Допитана у судовому засіданні потерпіла зазначила, що до 2015 року взаємовідносини між нею та обвинуваченим були нормальні. Після 2015 року ОСОБА_4 отримав травму у вигляді переламу шиї. Після цього він у 2022 році вступив у до лав ЗСУ добровольцем після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. Під час проходження служби у ЗСУ у нього сильно порушився психоемоційний стан, а тому коли він приїздив додому у відпустку, вчиняв сварки, ображав її грубою нецензурною лайкою, зловживав спиртними напоями. Наразі ситуація змінилася. ОСОБА_4 пройшов курс психологічної допомоги, що надало позитивні зміни в його поведінці на даний час. Зараз вони співмешкають, проживають однією сім'єю в одному будинку разом зі спільними дітьми. Також додала, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи. Зараз перебуває на лікарняному з переламом руки та ноги.
Після допиту обвинуваченого та потерпілої прокурором було оголошено та надано для долучення до матеріалів справи докази, які характеризують обвинуваченого, а саме:
-Витяг з ЄРДР №12024162360000002 від 26 березня 2024 року;
-Витяги з ІІПС «Армор», відповідно до яких на ОСОБА_4 накладалися адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.1732 КУпАП;
-копію постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 17 липня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень;
-копію постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 19 липня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.1732 КУпАП, та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;
-копію постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень;
-висновок експерта №47 від 22 січня 2024 року за результатами проведення судово-психіатричної експертизи потерпілої ОСОБА_4 , згідно якого у ОСОБА_4 спостерігається підвищена увага до негативних сигналів, підвищена тривожність, застрягаємість, фіксованість на негативних переживаннях. Вона має зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок вчиненого відносно неї систематичного домашнього насильства, яке мало місце в період 2023 року (02 травня 2023 року, 16 липня 2023 року, 17 липня 2023 року, 16 грудня 2023 року). У неї погіршився стан життя. Ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для потерпілої. Потерпілій завдані психологічні страждання;
-копію паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_4 04 вересня 2015 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області;
-копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , вданого на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 облвійськоматом;
-копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого на ім'я ОСОБА_4 19 липня 2017 року Пенсійним фондом України, вид пенсії - по інвалідності 2 групи. Інвалід армії;
-копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №521092 від 08 лютого 2022 року, виданої на ім'я ОСОБА_4 ;
-копію військового квитка серії НОМЕР_5 , виданого 12 лютого 2015 року Ананьївським військовим комісаріатом Одеської області на ім'я ОСОБА_4 ;
-копії мобілізаційного розпорядження, виданого на ім'я ОСОБА_4 ;
-копію обліково-послужної картки на сержантів і солдатів до військового квитка серії НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_4 ;
-інформацію про судимість від 08 січня 2024 року ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_4 раніше не судимий;
-лист Ананьївської міської ради №04-37/57 від 10 січня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 не є депутатом Ананьївської міської ради;
-характеристику на ОСОБА_4 №2 від 10 січня 2024 року, видану Ананьївською міською радою, відповідно до якої ОСОБА_4 за місцем мешкання характеризується задовільно;
-довідку Ананьївської міської ради №3 від 10 січня 2024 року про склад сім'ї ОСОБА_4 , відповідно до якої до складу його сім'ї входять: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - заявник, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дружина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - син дружини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка;
-довідку Ананьївської міської ради №4 від 10 січня 2024 року, згідно якої ОСОБА_4 зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає без реєстрації місця проживання та веде спільне господарство з дружиною ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 ;
-лист Комунального некомерційного підприємства «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради» №11 від 10 січня 2024 року, згідно якого ОСОБА_4 на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває;
-лист ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12 січня 2024 року, згідно якого ОСОБА_4 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_7 , військова частина НОМЕР_6 ;
-лист ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06 лютого 2024 року, згідно якого ОСОБА_4 відповідно до облікових даних 10 травня 2023 року самовільно залишив військову частину в Миколаївській області та перебуває у списку військовослужбовців ЗСУ, які самовільно залишили військові частини чи місця служби або не з'явилися в строк без поважних причин на військову службу, а також тих, які переховуються від органів досудового розслідування або суду, чи засуджених, які ухиляться від виконання кримінального покарання, та знаходяться в розшуку в зоні діяльності ІНФОРМАЦІЯ_9 . За наданою інформацією від командування військової частини НОМЕР_1 військовослужбовець проживає в АДРЕСА_3 . На даний час інформація про внесення відомостей ЄРДР про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.407, 408 КК України, відсутня;
-лист військової частини НОМЕР_7 від 06 березня 2024 року, відповідно до якого згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13 жовтня 2022 року №277 матроса ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду солдата резерву 20 запасної роти. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11 травня 2023 року №135 Матрос ОСОБА_4 вважається таким, що 10 травня 2023 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , тобто, - дезертував. За час проходження військової служби ОСОБА_4 зарекомендував себе з негативного боку. На диспансерному обліку не перебуває, на санітарному лікуванні не перебував, за медичною допомогою не звертався;
-витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №277 від 13 жовтня 2022 року, згідно якого матроса ОСОБА_4 призначено на посаду солдата резерву 20 запасної роти військової частини НОМЕР_1 та з 13 жовтня 2022 року зараховано до списків частини та вважати таким, що прийняв справи та посаду, встановлено відповідний посадовий оклад, премії та надбавку;
-витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №135 від 11 травня 2023 року, згідно якого матроса ОСОБА_4 вважати таким, що 10 травня 2023 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , тобто, дезертував, а також знято зі всіх видів забезпечення, позбавлено премії за травень 2023 року в повному обсязі, призупинено виплату грошового забезпечення з 10 травня 2023 року;
-службову характеристику від 04 березня 2024 року, видану на ОСОБА_4 командиром 20 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , згідно якої за час проходження військової служби ОСОБА_4 зарекомендував себе з негативного боку. У повсякденній діяльності не вміє користуватися вимогами керівних документів та Статутом ЗСУ, не дотримується правил військової ввічливості, поведінки й привітання. Законодавчі акти держави з військових питань, статути ЗСУ, відповідно до кола своїх функціональних обов'язків не знає, безвідповідальний, хитрий, брехливий. Стосовно військовослужбовця дізнання не здійснювалось, слідство не проводилося, кримінальних справ не порушено, корупційних діянь та майнових злочинів не здійснював;
-копію характеристики ОСОБА_4 від 04 березня 2024 року, виданої начальником медичної служби військової частини НОМЕР_1 , згідно якої ОСОБА_4 за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 на стаціонарному лікуванні не перебував, за медичною допомогою не звертався, на ОСОБА_9 обліку не перебуває.
Заперечень або доповнень до зазначених доказів від учасників процесу не надходило, за їх згодою зазначені докази було долучено до матеріалів справи.
Крім того, від представника Подільського районного сектору №1 Філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області надійшли матеріали досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_4 із викладенням матеріалів та висновком органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, він не становитиме високої небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб), рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення - середній.
Після дослідження доказів, судом було поставлено питання учасникам процесу про те, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме, чи можливо закінчити дослідження доказів та перейти до судових дебатів.
На вказане питання учасники процесу повідомили, що будь-яких доповнень досудового розгляду, заяв або клопотань вони не мають, та вважають за можливе перейти до судових дебатів.
Враховуючи викладене судом без видалення до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів.
У судових дебатах:
Прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону пояснила, що під час розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено та доведено факт скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.1261 КК України, кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст.1261 КК України правильна. Враховуючи послідовні та правдиві показання ОСОБА_4 , а також те, що він розкаявся у вчиненому, на обліках не перебуває, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, за місцем несення служби характеризується негативно, враховуючи думку потерпілої, просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, при цьому враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
Потерпіла ОСОБА_5 в судових дебатах просила у зв'язку зі зміною поведінки ОСОБА_4 на даний час в позитивний бік призначити йому мінімальне покарання та застосувати іспитовий строк.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судових дебатах зазначив, що свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення він визнає. Просить призначити йому покарання у виді іспитового строку.
В останньому слові обвинувачений зазначив, що більше такого не повториться.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ст.1261 КК України, а саме, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства, щодо особи з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 1 статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст.12 КК України злочином, вчиненим ОСОБА_4 , є ст.1261 КК України, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, визнання вини.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст.67 КК України, відсутні.
Санкцією статті 1261 КК України передбачено накладення на особу покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років.
При цьому, суд з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної статтею 50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_4 буде призначення йому покарання за вчинення злочину, передбаченого статтею 1261 КК України, у виді 1 року позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Частиною 3 статті 75 КК України визначено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Частиною 3 статті 76 КК України визначено, що на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов'язки: 1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; 2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб; 6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.
Враховуючи, що ОСОБА_4 за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, повністю визнав себе винним та щиро розкаявся, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, думку потерпілої, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства та відбування покарання, та вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.ч.1, 3 ст.76 КК України.
Частиною 4 статті 76 КК України, визначено, що нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
26 березня 2024 року відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком, строк якого на момент ухвалення цього вироку сплинув.
Інші запобіжні заходи відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обиралися та застосований 26 березня 2024 року не продовжувався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов потерпілою та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
З реєстру матеріалів досудового розслідування та інших матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні речові докази відсутні.
Процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 124, 349, 366-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, ст.ст.1, 12, 50, 65, 66, 67, 56, 1261 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.1261 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
У відповідності із п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до командира військової частини (а у разі звільнення з військової служби - до уповноваженого органу з питань пробації);
- повідомляти командира військової частини (а у разі звільнення з військової служби - уповноважений орган з питань пробації) про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В силу положень ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк засудженому, обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 07 жовтня 2024 року.
Цивільний позов потерпілою та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
Головуюча суддя: ОСОБА_1