Справа №333/8733/24
Провадження №2-о/333/570/24
Іменем України
04 жовтня 2024 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Тучкова С.С.,
присяжних Гурчак О.Ж.,
Зінченко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О.,
прокурора ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
лікаря-психіатра ОСОБА_3 ,
особи, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію ОСОБА_4 ,
захисника Кари Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у режимі відеоконференції, цивільну справу №333/8733/24 за заявою медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Т.Судовської про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_4 , -
Медичний директор Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Т.Судовська звернулася до суду із заявою, в якій просила вирішити питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_4 , посилаючись на те, що останній знаходиться на стаціонарному лікуванні в психіатричному закладі з 02.10.2024 року, госпіталізований вперше. 02.10.2024 року, о 15-31 годині ОСОБА_4 затриманий нарядом поліції в річці Дніпро, де перебував по пояс у воді та погрожував самогубством. Згідно з рапортом співробітників поліції «при появі наряду почав стрімко перебігати на інший берег Дніпра, на неодноразові заклики повернутися не реагував, повідомляв, що хоче скоїти самогубство, так як бачить невідомих осіб, які слідкують за ним та хочуть йому зашкодити, чув нібито різні голоси...». Після затримання був переданий спеціалізованій психіатричній бригаді швидкої медичної допомоги, лікар ОСОБА_5 , доставлений до приймального відділення в мокрому одязі. Згоду на госпіталізацію не надав, у зв'язку з чим був госпіталізований у примусовому порядку, як такий, що страждає на тяжкий психічний розлад, небезпечний для себе. 03.10.2024 року був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка на підставі клінічних спостережень, прийшла до висновку, що ОСОБА_4 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу у формі гострого, переважно маячного психотичного розладу з суїцидальними тенденціями. За психічним станом є небезпечним для себе. Госпіталізація доцільна та обґрунтована. Обстеження та лікування можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару.
У судовому засіданні представник психіатричного закладу доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, і просив суд задовольнити заяву.
Особа, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку, ОСОБА_4 заперечував щодо госпіталізації, оскільки психічно хворим себе не вважає. У річці Дніпро опинився адже втікав від поліцейських, які його переслідували з АДРЕСА_1 . Він спочатку убігав від них, згодом сів у тролейбус і поїхав через греблю Дніпрогес. Поліцейські рухались за тролейбусом на автомобілі. З них двоє чи троє були у цивільному одязі, а два поліцейських одягнуті по формі. Після переїзду греблі він вийшов з тролейбусу і через річку Дніпро намагався втекли від переслідування. Причину такого переслідування ОСОБА_4 суду не пояснив. Також зазначив, що відмовляється приймати ліки і пити воду, які надають у лікарні, адже вони також можуть підсипати йому у воду наркотики, п'є воду з крану. На клопотання останнього судом було призначено іншого адвоката з центру надання безоплатної правничої допомоги.
Захисник особи, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку, ОСОБА_4 - адвокат Кара Ю.М. з урахуванням позиції підзахисного заперечувала проти примусової госпіталізації.
Прокурор заперечувала щодо госпіталізації ОСОБА_4 до психіатричного закладу у примусовому порядку, адже заявник не довів, що на час розгляду клопотання особа, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку, являє небезпеку для себе чи оточуючих.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що ОСОБА_4 є її колишнім чоловіком. Його батьки мешкають на тимчасово окупованій території Херсонської області. Останній раз бачила його приблизно два місяці тому, ніяких суіцидальних нахилів не помітила. Ніколи не казав, що чує якийсь голоси. Останнім часом іноді зловживає алкогольними напоями. На запитання суду повідомила, що не може гарантувати, що ОСОБА_4 не здійснить самогубство, адже вони мешкають окремо.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює у патрульній поліції у м.Запоріжжя. Приблизно о 15-30 02.10.2024 року отримали виклик про подію біля нижнього шлюзу Дніпрогес. По приїзду охоронець повідомив, що у річці Дніпро стоїть чоловік і півгодини кличе на допомогу. Коли спустилися до річки побачили особу, яка стоїть по пояс у воді в одязі. Коли звернулися до нього, він заборонив підходити, попередив, що буде себе різати або пригне у воду. Десь дві години намагалися встановити з ним контакт, однак він не бажав виходити з води, постійно кричав, озирався у сторону Дніпрогесу, казав, що його переслідують «опера», які перебувають позаду, хоча окрім них трьох (свідка з іншим поліцейським, і самого ОСОБА_4 ) більше нікого поруч не було. Викликали службу порятунку на воді, але через низький рівень води їх катер не зміг дістатися до ОСОБА_4 . Було прийнято рішення добиратися самотужки. Коли вони почали до нього наближатися, останній почав убігати в напрямку греблі. Далі рятувальник схопив його за руку, і вони разом витягли ОСОБА_4 на берег, де одягнули кайданки, щоб він не завдав собі шкоди, і викликали спецбригаду швидкої медичної допомоги. Коли надягли кайданки він заспокоївся.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, лікаря-психіатра, свідків, особи, щодо якої вирішується питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку, захисника, думкупрокурора, перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до т..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа «Анатолій Руденко проти України») від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися «Психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання.
Як вбачається з висновку комісії лікарів-психіатрів від 03.10.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки тяжкого психічного розладу у формі гострого, переважно маячного психотичного розладу з суїцидальними тенденціями. За психічним станом є небезпечним для себе. Госпіталізація доцільна та обґрунтована. Обстеження та лікування можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару.
Лікар у судовому засіданні повідомила, що на час доставлення ОСОБА_4 до лікувального закладу, в організмі останнього етанолу та слідів наркотичних засобів виявлено не було.
Враховуючи висновок комісії лікарів-психіатрів від 03.10.2024 року, надані суду пояснення лікаря-психіатра, зокрема, про те, що психічний стан ОСОБА_4 залишається незадовільним, зберігаються маячні ідеї, критики до власної поведінки немає, через що останній являє небезпеку для себе, покази свідка ОСОБА_7 , який був очевидцем поведінки ОСОБА_4 , суд вважає доведеною доказами по справі необхідність госпіталізації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до психіатричного закладу у примусовому порядку.
Таким чином зібрані у справі докази і їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст.14, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.263-265, 293-294, 341-342 ЦПК України, суд -
Заяву медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Т.Судовської про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,- задовольнити повністю.
Госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , до психіатричного закладу - Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, буд.10-А.
Відповідно до ст.342 ЦПК України дане рішення є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 04.10.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков
Присяжні О.Ж. Гурчак
Л.В. Зінченко