Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/5615/24
Провадження №: 1-кп/332/567/24
07 жовтня 2024 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082030000577 від 02 серпня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, розлученого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
11.09.2023 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 грн;
18.06.2024 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст.ст. 75, 76, КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126- 1 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, знаходячись на території Заводського району міста Запоріжжя, систематично, у період із 30.06.2023 року по 25.07.2024 року, вчиняв домашнє насильство у формі фізичного та психологічного насильства відносно колишньої дружини, з якою спільно проживає, пов'язаний спільним побутом - ОСОБА_5 , що призвело до фізичних та психологічних страждань, емоційної залежності та прогрішення якості життя останньої, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 15 годині 10 хвилині, знаходячись у парку біля Заводської районної адміністрації під час сварки з дружиною ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, на грунті неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, вчинив домашнє насильство у формі психологічного насильства відносно особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, тобто відносно особи, з якою спільно проживає, пов'язаний спільним побутом та перебуває у шлюбі - ОСОБА_5 , а саме нецензурною лайкою принижував її честь та гідність, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та прогрішення якості життя потерпілої. Відповідно до постанови Заводського районного суду міста Запоріжжя від 03.08.2023 у справі № 332/4361/23, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім цього, 16.12.2023, приблизно о 21 годині 45 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, на грунті неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, вчинив домашнє насильство у формі психологічного насильства відносно особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, тобто відносно особи, з якою спільно проживає, пов'язаний спільним побутом та перебуває у шлюбі - ОСОБА_5 , а саме погрожував останній фізичною розправою, нецензурною лайкою принижував її честь та гідність, що призвело до фізичних та психологічних страждань, емоційної залежності та прогрішення якості життя потерпілої. Відповідно до постанови Заводського районного суду міста Запоріжжя від 05.01.2024 у справі № 332/85/24, ОСОБА_4 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1 73-2 КУпАП.
Окрім цього, 15.05.2024, приблизно о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, на грунті неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, вчинив домашнє насильство у формі психологічного насильства відносно особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, тобто відносно особи, з якою спільно проживає, пов'язаний спільним побутом та перебуває у шлюбі - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме погрожував останній фізичпбю розправою, нецензурною лайкою принижував її честь та гідність, що призвело до фізичних та психологічних страждань, емоційної залежності та прогрішення якості життя потерпілої. Відповідно до постанови Заводського районного суду міста Запоріжжя від 06.06.2023 у справі № 332/3073/24 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАГІ.
Крім того, 25.07.2024 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем неофіційної роботи ОСОБА_5 , у приміщені кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, протиправно, на грунті обставин неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, маючи умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, вчинив домашнє насильство у формі фізичного та психологічного насильства відносно колишньої дружини, з якою він перебуває у сімейних відносинах, тобто відносно особи, з якою спільно проживає, пов'язаний спільним побутом, але не перебуває у шлюбі - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , схопивши її за руку в області плеча та сильно здавивши потягнув на себе, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 синець на задній поверхні лівого плеча, що, відповідно до висновку експерта № 1297п від 02.08.2024, кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що призвело до фізичних страждай.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся суду пояснив, що він постійно конфліктує колишньою дружиною ОСОБА_5 на побутовому грунті. В ході скандалів в дати, які указані в обвинувальному акті, він в стані на грунті ревнощів виражався в її бік нецензурною лайкою, погрожував фізичною расправою, та бив її, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження. ОСОБА_5 викликала поліцію і його притягували до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила, що її колишній чоловік ОСОБА_4 30.06.2023, 16.12.2023, 15.05.2024 перебуваючи в офіційному шлюбі з нею, на грунті ревнощів, виражався в її бік нецензурною лайкою, погрожував. Щоб себе захистити вона викликала поліцію. 25.07.2024 після розірвання шлюбу ОСОБА_4 прийшов до неї на роботу в кафе «Погрібок», почав скандал, ображав її нецензурно, принижував та спричинив тілесні ушкодження сильно схопивши її за плече. Вона також викликала поліцію. Вона підтвердила, що своїми діями ОСОБА_4 спричиняв їй психологічні та фізичні страждання, його дії не давали їй можливість спокійно жити, приводили її до постійного стресу, викликало емоційну залежність від цих стосунів.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 доведена повністю та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України, за ознаками домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства, щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи.
При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до п.п. 3, 6, 8, 14 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст. ст. 65 - 67 КК України суд при призначенні покарання враховує
ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законодавцем віднесений до нетяжких злочинів;
дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, не має офіційного місця роботи, має постійне місце проживання, не має дітей, розлучений, на обліку в у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. З 2006 року був неодноразово оглянутий лікарем наркологом, в останнє 05.09.21022, діагноз психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання психостимуляторів, канабіоїдів, алкоголю. Синдром залежності від алкоголю. Вживання психостимуляторів, канабіоїдів зі шкідливими наслідками, брав участь у відсічі збройної агресії рф..
обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття;
обставинами , що обтяжують покарання є рецидив вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю, особою.
Призначаючи покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно з якими особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень з урахуванням її особи, ступеня тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. За змістом зазначеного закону покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015 призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
У справі № 205/7091/16-к від 17 жовтня 2019 року Верховний Суд розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту.
Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги позицію сторони обвинувачення у судових дебатах, згідно якої прокурор вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливо з застосуванням обмеження волі в межах санкції статті 126-1 КК України.
Враховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2024, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання з застосуванням ст. 71 ч. 1 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком не відбутої частини покарання за попереднім вироком.
Крім цього, відповідно до ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання не пов'язаного з позбавленням волі, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів.
Приймаючи до уваги обставини справи, з урахуванням того, що ОСОБА_4 вчинив злочин, пов'язаний з домашнім насильством, враховуючи обставини його вчинення, а саме систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводять до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої, яка є його колишньою дружиною, враховуючи інтереси потерпілої, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід у вигляді покладення обов'язку заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства строком на 3 місяці.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді особистого зобов*язання, залишити до набрання вироком законної сили.
Речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Арешт на майно не накладався.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити покарання у виді 2 років обмеження волі.
Призначити ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст. 71 ч. 1 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком не відбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2024, остаточно визначивши покарання у виді двох років одного місяця обмеження волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання.
Застосувати до ОСОБА_4 , обмежувальний захід, передбачений п. 1 ч. 1ст. 91-1 КК України вигляді покладення обов'язку заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства, ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 на 3 місяці.
Контроль за поведінкою ОСОБА_4 , щодо якого застосовано обмежувальний захід у виді заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства , ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 ,строком два місяці покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.
Попередити обвинуваченого про кримінальну відповідальність за умисне невиконання обмежувальних приписів за ст. 390-1 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок подається до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1