Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/3731/24
Провадження №: 2/332/2024/24
(заоче)
04 жовтня 2024 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Паніній Л.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом адвоката Шпак Марії Володимирівни в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,
встановив:
Адвокат Шпак М.В. в інтересах ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу та судових витрат, обґрунтовуючи вимоги тим, що 01.06.2021 між ТДВ СК «Альфа- Гарант» (надалі - позивач або ТДВ СК «Альфа-Гарант») та ОСОБА_2 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-0007544596, предметом якого є страхування транспортного засобу ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 . 23.10.2021 року по вулиці Ігоря Сікорського, 161 в місті Запоріжжі водій транспортного засобу ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 під час обгону не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з транспортним засобом HYUNDAI GETZ, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 09.12.2021 року по справі №336/8948/21 вище вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , Правил дорожнього руху, а саме вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Також вищезазначеною постановою було встановлено, що ДТП, яка мала місце 23.10.2021 року по вулиці Ігоря Сікорського, 161 в місті Запоріжжі сталась із вини відповідача та що останній керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. На підставі пп. б) п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач як страховик, який виплатив страхове відшкодування на користь потерпілого має право подати до відповідача регресний позов у розмірі фактично понесених ним витрат, а саме у розмірі 19274,15 гривні. Відповідачу було направлено претензію щодо добровільного відшкодування шкоди в порядку регресу, проте відповіді позивачем так і не було отримано, а шкода до цього часу так і не була відшкодована. Зважаючи на викладене, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути на його користь вказану суму з відповідача в порядку регресу, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.
Представник позивача, який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить дану цивільну справу розглянути за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують повністю, щодо прийняття заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 04.10.2024 зазначену позовну заяву вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.10.2021 о 05 год 58 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21063», д.н. НОМЕР_1 , по вул. Ігоря Сікорського, 161 в м. Запоріжжі, під час обгону не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з транспортним засобом «HYUNDAI GETZ», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив п.13.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, травмованих осіб немає.
Крім того, 23.10.2021 о 05 год 58 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», д.н. НОМЕР_1 , по вул.Ігоря Сікорського, 161 в м.Запоріжжі, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2021 по справі №336/8948/21 відповідача ОСОБА_1 було визнано винуватим та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначена постанова набрала законної сили 21.12.2021.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Встановлено, що 01.06.2021 між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-0007544596, предметом якого є страхування транспортного засобу ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Власник транспортного засобу «HYUNDAI GETZ», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 29.10.2021 про вказану дорожньо-транспортну пригоду повідомила ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ».
29.10.2021 власник транспортного засобу «HYUNDAI GETZ», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 звернулася до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» із заявою про страхове відшкодування.
На підставі страхового акта №ЦВ/21/6714 від 09.02.2022 та розрахунку страхового відшкодування, позивачем ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» було сплачено на рахунок ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 19274,15 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №27017 від 09.02.2022.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.п.«б» п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2021 по справі №336/8948/21 відповідач ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування розрахунку страхового відшкодування, наданого позивачем, та обставин, викладених у позові.
Проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь грошових коштів у розмірі 19274,15 грн є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Щодо заявленої вимоги представника позивача про стягнення судових витрат, пов'язаних із професійною правовою допомогою в розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанова Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 160/19098/21).
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не лише того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу позивачу у даній справі на підставі витягу з договору про надання правничої допомоги № б/н від 14 травня 2019 року надає адвокатське бюро «Грідін і Партнери», в особі адвокатки Білинової Анастасії Вікторівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 8426/10 від 28 листопада 2019 року).
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокаткою адвокатського бюро «Грідін і Партнери» Шпак М.В. надано: витяг з договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019; завдання-доручення №227 по страховій справі №ЦВ/21/6714; детальний розрахунок та опис робіт (наданих послуг) від 20 червня 2024 року відповідно до погодженого 19 квітня 2023 року завдання-доручення №227 по страховій справі №ЦВ/21/6714, що включає: консультація клієнта щодо порядку та строків надання правничої допомоги адвокатом відповідно до погодженого завдання-доручення (1 година - 1000 грн), з'ясування чи мали місце обставини (факти) вказує клієнт та якими доказами підтверджуються; з'ясування чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин; визначення правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; збір необхідних доказів на підтвердження позовних вимог; аналіз та вивчення судової практики; визначення підсудності; визначення складу учасників судового процесу; розрахунок ціни позову та розміру судових витрат; написання позовної заяви; копіювання, завірення, зшивання додатків до позовної заяви, підготовка справи до відправки в суд (3 години - 4000 грн).
Проте, суд звертає увагу, що частина із наданих послуг не може бути віднесена саме до правничої допомоги.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з вимогами п. 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до вимог ст. 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Отже, копіювання, завірення, зшивання додатків до позовної заяви, підготовка справи до відправки в суд, не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відтак, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.
Актом прийому-передачі надання правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 підтверджено, що Адвокатське бюро надало клієнту правову допомогу по страховій справі, винуватцем ДТП за яким є ОСОБА_1 , сума гонорару становить 5000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 20 квітня 2023 року за № 904, ТДВ СК «Альфа-Гарант» перерахувало отримувачу АБ «Грідін і партнери» оплату за правничу допомогу по договору від 14.05.2019 за завданням-дорученням № 227 від 19.04.2023, в сумі 37000,00 грн.
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому адвокатам, враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Суд вважає завищеним визначений адвокатом витрачений час на консультацію клієнта щодо порядку та строків надання правничої допомоги, аналіз та вивчення судової практики, написання позовної заяви, виходячи зі змісту та смислового наповнення позовної заяви та додатків до неї та вважає розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, що підлягає компенсації другою стороною, неспівмірним зі складністю справи та ціною позову.
Оцінюючи надані стороною позивача докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, необхідним та достатнім на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що визначена позивачем сума в розмірі 5000,00 грн є надмірною, а такий розмір не є розумним. За таких обставин суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, має бути зменшений до 3000,00 грн.
Зважаючи на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню виплати по оплаті суми судового збору у розмірі 3028,00 грн, який було сплачено позивачем при подачі позову.
Керуючись ст. ст.77-81,133,137,141, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов адвоката Шпак Марії Володимирівни в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ: 32382598) в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 19274,15 гривень (дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 15 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ: 32382598) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень (три тисяч гривень 00 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ: 32382598) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 04 жовтня 2024 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», місце знаходження: 01133, м.Київ, б-p Лесі Українки, буд.26 Код ЄДРПОУ 32382598.
Представник позивача: адвокат Шпак Марія Володимирівна, адреса: 02100, м. Київ, вул.Георгія Тороповського, буд.14, оф.302.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: О.М.Погрібна