Справа № 309/4111/24
Провадження № 2/309/1076/24
23 вересня 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Ткач О.В.,
за участю секретаря судового засідання Гелетей Д.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Хуст, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_5 Батько був власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем після смерті батька є позивач. Відповідачі є власниками іншої частини квартири і порозуміння з ними щодо надання документів для оформлення спадщини немає. У зв'язку з чим змушений звернутися до суду для захисту свого права.
Посилаючись на викладене, просить суд визнати за ним право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, подавши заяву у якій визнає позов, та просить розглянути справу без його участі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, подавши заяву у якій визнає позов та просить розглянути справу без його участі.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Позивач є сином померлих, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , а отже спадкоємцем першої черги.
Згідно довідки Хустського ДПТІ від 22.02.2024 №1809 квартира за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована за ОСОБА_2 - в 1/2 частині, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - в 1/2 частині. Зареєстровано у БТІ 23.11.1998 року.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Отже виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Оскільки позивач як спадкоємець першої черги, прийняв спадщину за померлим ОСОБА_4 внаслідок проживання разом з ним, а інші спадкоємці відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали позов повністю, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачами, що відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, є підставою для його задоволення.
Судові витрати слід покласти на позивача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_4 ) право власності на 1/4 частини квартири за адресою АДРЕСА_2 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судові витрат покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Хустського
районного суду: Ткач О.О.