Справа № 308/16478/24
1-кс/308/6023/24
07 жовтня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про обрання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Батрадь Берегівського району Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді стрілець номер обслуги 1 відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, раніше судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
07.11.2024 року слідчий Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові, ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.
05.10.2024 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, а саме: самовільне залишення військовослужбовцем місця несення військової служби без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими слідчому судді, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Позиції учасників судового засідання.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого, просила його задовольнити, зауваживши на наявність ризиків, зокрема можливості підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні у задоволенні клопотання слідчого просила відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42024072210000023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2024 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.01.2024 року.
Підставою внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що: «стрілець-номер обслуги 1 відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , у період з 11.12.2023 по теперішній час з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, самовільно залишив місце проходження військової служби».
05.10.2024 року о 20 год. 25 хв. ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України /див. протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.10.2024 року/.
05.10.2024 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, а саме: самовільне залишення військовослужбовцем місця несення військової служби без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану.
Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:
- заявою про вчинене військовослужбовцем кримінальне правопорушення №4/11 від 03.01.2024 року;
- актом службового розслідування від 23.12.2023 року;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2023 року, про призначення службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 14.12.2023 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 15.12.2023 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_11 від 16.12.2023 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_12 від 16.12.2023 року;
- постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 07.12.2024 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.08.2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 30.09.2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 30.09.2024 року.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 1, ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя враховує обґрунтованість суспільно-небезпечний характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 злочину під час дії воєнного стану, що могло створити загрозу для суспільства, тобто особа використала найбільш несприятливий для країни час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо заявленого ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то в контексті його обґрунтування стороною обвинувачення такий не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
При цьому, суд вважає недоведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки об'єктивних даних на підтвердження цього ризику суду, не надано.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
За таких обставин, в рамках даного провадження неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З ч. 4 ст. 183 КПК України вбачається, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Проте слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка здатна буде у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає Закарпатська область, Ужгородський район без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватися із свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 04.12.2024 року.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560,00 гривень.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає Закарпатська область, Берегівський район без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не спілкуватися із свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 04.12.2024 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Зобов'язати прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_16 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконання після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_17