Справа № 308/15524/24
1-кс/308/6000/24
04 жовтня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024140120000034, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 січня 2024, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Ботфалва, Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення злочину перебував на посаді стрільця 1 піхотного відділення 1 піхотного взводу 1 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 , згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимого, з середньою освітою,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024140120000034, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 січня 2024, відносно ОСОБА_4 .
З поданого клопотання встановлено, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, та перебуваючи на посаді стрільця 1 піхотного відділення 1 піхотного взводу 1 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, близько 21.00 год. 19.09.2023 не з'явився вчасно без поважних причин на шикуванні у місці дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , та являється незаконно відсутній на військовій службі по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби.
Слідчий стверджує, що у такий спосіб встановлена достатність доказів для обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: матеріалами службового розслідування, показами свідків.
19 вересня 2024 року о 15 годині 00 хвилин було вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 його близькому родичу, а саме дружині ОСОБА_8 , у відповідності до ст. 111, 135 КПК України та покладено обов'язки передбачені КПК України.
03.10.2024 об 11 годині 20 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду №308/15524/24 1-кс/308/5916/24 від 01.10.2024 ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 , було затримано.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідство вважає, що наявні достатні підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою та недостатньо буде застосування інших більш м'яких заходів, виходячи з наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:
- підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні оскільки її покази мають вагоме значення у даному кримінальному провадженні;
- підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні оскільки їх покази мають вагоме значення у даному кримінальному провадженні;
- підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- підозрюваний ОСОБА_4 не має офіційного місця працевлаштування;
- підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин покарання за який передбачено позбавлення волі на строк від п?яти до десяти років.
Слідчий вкажує, що під час обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу слід врахувати і наступні обставини:
1) зібрані вагомі докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;
2) підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування, та ухиляється від кримінальної відповідальності за вчинене ним вищевказаного злочину, чим перешкоджає встановленню об'єктивної істини в справі.
Стверджує, що вказані обставини свідчать про неможливість застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 так як такі ним дотримані не будуть. Застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить збереження істотних для кримінального провадження доказів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав, пояснив, що дійсно покинув службу для виготовлення документів для звільнення зі служби.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні при обранні запобіжного заходу просила врахувати, що її підзахисний свою вину визнає та виявив бажання продовжити службу.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №62024140120000034, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.01.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19 вересня 2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підозру було вручено дружині підозрюваного - ОСОБА_8 , у відповідності до ст. 111, 135 КПК України та покладено обов'язки передбачені КПК України.
Не встановивши місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування постановою від 20.09.2024 року зупинено досудове розслідування та оголошено в розшук останнього.
01.10.2024 року слідчим суддею надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
03.10.2024 року згідно протоколу затримання, ОСОБА_4 03.10.2024 року о 11 год.20 хв. було затримано.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п.8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. (тримання під вартою).
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, наявність існування ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме:
?актом службового розслідування;
?доповіддю про факт самовільного заоишення війскової частини НОМЕР_1 військовослудбовцем призваним за мобілізацією;
?протоколом допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 ,
?протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 ;
?протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
?іншими матеріалами даного кримінального провадження.
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; можливого незаконного впливу на свідків; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому слідчий суддя виходить з того, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Таким чином суд приходить до висновку, що ризики передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які лежать в основі клопотання сторони обвинувачення знаходять своє підтвердження та не спростовані стороною захисту. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя:
- з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 ;
- доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри;
- доведення стороною обвинувачення існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
вважає доведеною та обґрунтованою необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких злочинів.
Отже, оцінивши докази сторони обвинувачення та сторони захисту в їх сукупності та співставленні, вирішуючи питання доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 суд не знаходить підстав для відмови у задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відтак, приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину та особу підозрюваного, зокрема його майновий стан, який має дружину та мололітню дитину, слідчий суддя вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При визначенні розміру застави суд виходить з вимог ч.5 ст.182 КПК України та вважає за необхідне визначити розмір такої - двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір застави є необхідним та достатньою мірою гарантуватиме виконання останнім покладених на нього обов'язків.
Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання органу досудового розслідування. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам та досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 ;. не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024140120000034 , відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 січня 2024, відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваному ОСОБА_4 з 11 год. 20 хв. 03 жовтня 2024 року по 29 листопада 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить -60560 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок).
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця перебування;
-здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 29 листопада 2024 року включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.
Повний текст ухвали проголошено в 16 год. 00 хв. 07.10.2024 року.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1