Справа № 308/5445/24
03 жовтня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Дегтяренко К.С.
за участі секретаря судових засідань - Чейпеш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ракущинець А.А., звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, в якому в них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.10.2021 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після припинення шлюбу дитина ОСОБА_3 залишилася проживати з позивачкою.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11.01.2022 у справі №308/14493/21 вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03.11.2021.
У той же час, з моменту ухвалення судового рішення змінилися обставини, які дають підстави для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину.
Відповідач від виконання свого обов'язку в частині допомоги на утримання дитини (крім визначених судом аліментів) самоусунувся, що не позбавляє позивача звернутися за захистом порушеного права до суду.
Зауважує, що обов'язок по утриманню дітей лежить на обох батьках однаково. Дитина проживає разом із матір'ю, і очевидно, що саме вона несе більші витрати на дитину, ніж батько. Оскільки дитина проживає з матір'ю та мати здійснює її виховання, з огляду на обмеження, пов'язані з воєнним станом, мати не може повноцінно займатися роботою. Відтак позивач вимушена обирати між роботою та дитиною, і звісно, вибір випадає на користь дитини.
Відповідач не має постійного джерела доходу, принаймні про таке джерело відсутня інформація у позивача.
Підставою для зміни способу розміру аліментів позивач наводить обставину зміни матеріального стану одержувача аліментів у зв'язку з інвалідністю та хворобою члена сім'ї - брата, а також хворобою дитини, у зв'язку з чим дитина потребує лікування та щорічного оздоровлення на морі, яке забезпечується матір'ю. Батьки брата померли, інших осіб, які б могли допомагати йому немає, дитина малолітня, що підтверджено рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09.12.2013 у справі №308/11408/13-ц.
Також до стягнення заявляється 50% додаткових витрат на дитину, а саме:
14.04.2022 (дата) - 38025,00 грн. (сума) - придбання телефону (підстава) - 19012,50 грн. (50% до стягнення);
01.11.2023 - 2800,00 грн. - відвідування мовних курсів 11.2023 - англійська мова - 1400,00 грн. (50% до стягнення);
01.12.2023 - 30000,00 грн. - придбання ноутбуку для дистанційного навчання - 15000,00 грн. (50% до стягнення);
11.12.2023 - 1750,00 грн. - відвідування мовних курсів 12.2023 - англійська мова - 875,00 грн. (50% до стягнення);
20.12.2023 - 16748,00 грн. - придбання годинника - 8374,00 грн. (50% до стягнення);
22.01.2024 - 1400,00 грн. - відвідування мовних курсів 01.2024 - англійська мова - 700,00 грн. (50% до стягнення);
07.02.2024 - 600,00 грн. - комплексне УЗ-обстеження - 300,00 грн. (50% до стягнення);
07.02.2024 - 315,00 грн. - здача аналізів в медичному центрі - 157,50 грн. (50% до стягнення);
07.02.2024 - 100,00 грн. - консультація педіатра - 50,00 грн. ;
07.02.2024 - 150,00 грн. - консультація сімейного лікаря - 75,00 грн. (50% до стягнення);
07.02.2024 - 175,00 грн. - лабораторні послуги - 87,50 грн. (50% до стягнення);
07.02.2024 - 175,00 грн. - лабораторні послуги - 87,50 грн. (50% до стягнення);
07.02.2024 - 350,00 грн. - консультація сімейного лікаря - 175,00 грн. (50% до стягнення);
07.02.2024 - 350,00 грн. - комплексне УЗ-обстеження - 175,00 грн. (50% до стягнення).
Всього: 46469,00 грн. (50% до стягнення).
На підставі викладеного, позивач просить суд:
змінити розмір сплати аліментів;
стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 7000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
стягнути за з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% понесених додаткових витрат на дитину в розмірі 46469,00 грн.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2024 відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд у спрощеному позовному провадженні.
10.05.2024 у встановлений строк представник відповідача - адвокат Мицянка А.М. подав відзив на позовну заяву, в якому просить:
у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 7000,00 грн. відмовити повністю;
позовну вимогу щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 50 відсотків понесених витрат на дитину в розмірі 46469,00 грн. задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_4 50 відсотків понесених витрат на дитину відвідування мовних курсів, консультація, обстеження, здача аналізів, консультація в медичному закладі в розмірі 4082,50 грн.
У поданому відзиві представник позивача зазначає, що вимоги, наведені у позовній заяві ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 визнає щодо стягнення додаткових витрат на дитину - відвідування мовних курсів, консультація, обстеження, здача аналізів, консультація в медичному закладі в сумі 4082,50 грн. Вимоги, наведені у позовній заяві ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 не визнає в частині стягнення аліментів в розмірі 7000,00 грн. та стягнення додаткових витрат на дитину - придбанні смартфону, придбання ноутбуку, придбання годинника в сумі 42386,50 грн.
Не визнання таких вимог відповідач обґрунтовує наступним.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11.01.2022 у справі №308/14493/21 про стягнення аліментів ОСОБА_2 сумлінно виконує в повному обсязі та виплачує щомісячно грошові кошти в сумі 2500 грн. на користь ОСОБА_1 . Окрім того, ОСОБА_2 має матір ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку АДРЕСА_1 , яка хворіє. Таким чином, на його утриманні, окрім доньки, перебуває і його матір. На даний час ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та стабільного заробітку, що позбавляє його можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі. З урахуванням цього, ОСОБА_2 вважає, що стягнення аліментів в сумі 2500 грн., які він сумлінно сплачує, є на даний час достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, відповідає інтересам дочки, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Заважує, що як вбачається з додатків позовної в частині доводів щодо стягнення додаткових витрат, позивач надає засвідчену копію заяви, відповідно до якої нібито придбано ноутбук за грошові кошти в сумі 30000 грн. В позовній заяві позивач обґрунтовує придбання ноутбуку для дистанційного навчання. Разом з цим позивач не надає підтверджуючий документ, що донька навчається дистанційно. З загальнодоступної інформації відомо, що школярі на даний час, які проживають на території України, відвідують навчання особисто в школі. Дистанційно навчання здійснюють школярі, які перебувають за межами України. Як відомо відповідачу, при спілкуванні з донькою, остання повідомляла його, що відвідує школу особисто. З цих підстав, вважає придбання ноутбуку за грошові кошти в сумі 30000 грн. для малолітньої доньки є передчасним та не викликано особливими обставинами чи розвитком у неї певних здібностей
Крім того, як вбачається з додатків позовної в частині доводів щодо стягнення додаткових витрат, позивач надає засвідчену копію гарантійного талону 407873 на виріб марки Apple 13 Pro 128 Gold, вартість якого складає 38025 грн., та надає засвідчену копію чеку №081004 про купівлю виробу марки Apple Watch Series 8 41 mm Starling Aluminum Case with Starling Sport Band new, вартість якого складає 16748 грн. В позовній заяві позивач не обґрунтовує необхідність придбання занадто дорогого годинника та смартфону. Відповідач вважає, що придбання таких виробів малолітній доньці, якій 12 років, є передчасним та може зашкодити їй та викликати залежність від електронних пристроїв та соціальних мереж. Зазначені вироби не забезпечать гармонійного розвитку дитини, не відповідатиме її інтересам дочки, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. З цих підстав, вважає придбання годинника та смартфону сукупня вартість, яких складає 54773 грн. для малолітньої доньки є передчасним та необґрунтованим придбанням, не викликано особливими обставинами чи розвитком у неї певних здібностей.
З урахуванням викладено, відповідач вважає, то позивачка не раціонально використовує грошові кошти для розвитку їх доньки, здійснює купівлю виробів, які можуть зашкодити здоров'ю їх малолітньої доньки в такому віці. З цих підстав понесені додаткові витрати не підлягають до задоволення, так як такі не відповідають інтересам розвитку малолітньої доньки. Окрім цього, витрати понесені позивачем на придбання смартфону та годинника не є додатковими витратами в розумінні вимог ст. 185 СК України.
Виходячи викладеного, відповідач вважає, що змінювати спосіб стягнення аліментів з нього не має підстав.
06.06.2024 у встановлений строк представник позивача - адвокат Ракущинець А.А. подав відповідь на відзив.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та постановлено: витребувати у Державної прикордонної служби України інформацію чи перетинав державний кордон України за період з 01.06.2021 по 05.06.2024 ОСОБА_2 ; витребувати у Державної податкової інспекції у м. Ужгороді ГУ ДПС у Закарпатській області довідку про доходи за період з 01.01.2022 по 01.06.2024 ОСОБА_2 ; витребувати у Державної податкової інспекції у м. Ужгороді ГУ ДПС у Закарпатській області довідку про доходи за період з 01.01.2022 по 01.06.2024 ОСОБА_2 ; витребувати у Турє-Реметівської сільської ради довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, де проживає ОСОБА_2 .
В судове засідання 03.10.2024:
представник позивача не з'явився, при цьому подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі;
відповідач не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, при цьому його представник подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладені позиції сторін щодо розгляду справи у їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , її батьками згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 26.12.2017, є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.10.2021 шлюб між сторонами було. Після припинення шлюбу донька ОСОБА_6 залишилася проживати з матір'ю, що не заперечується відповідачем.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 січня 2022 року (справа №308/14493/21), що набрало законної сили, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03.11.2021.
Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Холмківської сільської ради Ужгородського району від 07.02.2024 №181, разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 , проживають її донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її брат - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Брат позивача - ОСОБА_7 є особою з інвалідністю ІІ групи, не працює та потребує лікування, що підтверджується наявною у матеріалах справи медичною документацією останнього. Також матеріалами справи встановлено, що батьки брата позивача померли, інших осіб, які б могли допомагати йому немає.
Визначений судом розмір аліментів є замалим для матеріального забезпечення дитини, а тому призначені судом аліменти в твердій грошовій сумі 2500 грн. на дитину щомісячно є недостатніми.
Відповідач заявлені вимоги в частині збільшення розміру аліментів не визнав.
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зазначене також роз'яснено судам у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження №61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Звертаючись до суду з даним позовом представник позивача вказував на те, що підставою для зміни способу розміру аліментів є зміни матеріального стану одержувача аліментів у зв'язку з інвалідністю та хворобою члена сім'ї - брата, а також хворобою дитини, у зв'язку з чим дитина потребує лікування та щорічного оздоровлення на морі, яке забезпечується матір'ю, батьки брата померли, інших осіб, які б могли допомагати йому немає.
Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, своєю чергою, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказуванню.
З врахуванням зазначеного, доведеним є факт, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів, відповідні розміри прожиткового мінімуму не є абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв'язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років 2833 гривні.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на дитину віком від 6 років до 18 років становить 3196 гривень.
Таким чином, державою щорічно встановлюється прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення для загальної оцінки рівня життя в Україні.
Зважаючи на щорічне зростання прожиткового мінімуму, не потребує доведення той факт, що вартість життя щорічно зростає, що впливає на матеріальний стан позивача.
Суд встановив, що матеріальне становище одержувача аліментів змінилося, так як потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли дійсні підстави для вимоги для платника аліментів про збільшення їх розміру.
Так, після ухвалення судом рішення від 11.01.2022 змінилося матеріальне становище позивача, яке зумовлене подорожчанням засобів, товарів та послуг у всіх сферах життєдіяльності, в тому числі що стосується догляду за дитиною, до яких зокрема входять витрати на харчування, навчання, купівлі одягу та взуття, додаткові витрати у зв'язку із відвідуванням шкільного закладу, тощо, що збільшує відповідно витрати позивача на утримання дитини, та, відповідно, погіршує її матеріальне становище.
Суд наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини (стаття 155 СК України).
Відповідач є молодою працездатною особою і зобов'язаний виконувати обов'язок по утриманню дитини нарівні з позивачем.
Спільна дитина сторін проживає разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дитини.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що з моменту присудження аліментів (2022 року) дитина сторін підросла і витрати на її утримання значно зросли, матеріальне становище одержувача аліментів, з якою проживає дитина, змінилося в сторону погіршення, відповідач є молодою та працездатною особою, інших дітей на утриманні не має, та враховуючи інтереси та вік дитини, суд вважає за необхідне збільшити розмір аліментів до 5000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Визначений судом розмір аліментів не є значним, відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності та спрямований на захист інтересів дитини.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до частини другої статті 184 СК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
При цьому підстав для стягнення аліментів у розмірі 7000 грн. суд не вбачає, оскільки суд враховує необхідність за загальним правилом дотримання рівності обов'язку батьків щодо утримання дітей, а можливість платника аліментів сплачувати їх у розмірі 7000 грн. позивачем не доведена.
Що стосується вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Одним із різновидів аліментних зобов'язань між батьками і дітьми є зобов'язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України). Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 127/16614/15-ц (провадження № 61-2371св18) Верховний Суд дійшов висновку, що вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18), в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 201/15248/16-ц.
Системне тлумачення частини другої статті 185 СК України і статті 182 СК України дозволяє констатувати, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Так, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).
Звертаючись до суду з даним позовом позивач включила до розрахунку додаткових витрат 50% у розмірі 46469,00 грн.:
38025,00 грн. - придбання телефону (50% до стягнення - 19012,50 грн.);
2800,00 грн. - відвідування мовних курсів 11.2023 - англійська мова (50% до стягнення - 1400,00);
30000,00 грн. - придбання ноутбуку для дистанційного навчання (50% до стягнення - 15000,00 грн.);
1750,00 грн. - відвідування мовних курсів 12.2023 - англійська мова (50% до стягнення - 875,00 грн.;
16748,00 грн. - придбання годинника (50% до стягнення - 8374,00 грн.);
1400,00 грн. - відвідування мовних курсів 01.2024 - англійська мова (50% до стягнення - 700,00 грн.);
600,00 грн. - комплексне УЗ-обстеження (50% до стягнення - 300,00 грн.);
315,00 грн. - здача аналізів в медичному центрі (50% до стягнення - 157,50 грн.);
100,00 грн. - консультація педіатра (50% до стягнення - 50,00 грн.);
150,00 грн. - консультація сімейного лікаря - (50% до стягнення - 75,00 грн.);
175,00 грн. - лабораторні послуги (50% до стягнення - 87,50 грн.);
175,00 грн. - лабораторні послуги (50% до стягнення - 87,50 грн.);
350,00 грн. - консультація сімейного лікаря (50% до стягнення - 175,00 грн.);
350,00 грн. - комплексне УЗ-обстеження (50% до стягнення - 175,00 грн.).
Суд враховує усталену судову практику, в якій зазначено, що не відноситься до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат одного із батьків на відвідування дитиною дитячого гуртка (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 у справі № 205/4622/16-ц); оздоровлення на базі відпочинку без надання доказів наявності потреби в такому відпочинку, викликаної хронічною хворобою, лікуванням, придбаних медикаментів першої необхідності і харчування суд не може віднести до додаткових витрат (постанова Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 720/1119/17 (провадження № 61-3891св18); придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя (постанова Верховного Суду від 31 січня 2020 у справі № 484/2230/17 (провадження № 61-1460св18); відвідування спортивної секції та дитячого гуртка малювання (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 у справі № 205/4622/16-ц; навчання дитини в приватній школі за бажанням одного з батьків; придбання музичного інструменту без надання доказів, що придбання інструменту, спрямовано на розвиток здібностей дитини (наприклад, навчання в музичній школі, досягнення в музиці) і не є способом забезпечення дозвілля; оздоблення кімнати дитини та придбання меблів (постанова Верховного Суду від 22 травня 2019 у справі № 201/15248/16-ц).
За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд, дослідивши у сукупності надані позивачем докази, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача половини понесених додаткових витрат на дитину у розмірі 4082,50 грн., з яких: відвідування мовних курсів 11.2023 - англійська мова - 1400,00; відвідування мовних курсів 12.2023 - англійська мова - 875,00 грн.; відвідування мовних курсів 01.2024 - англійська мова - 700,00 грн.; комплексне УЗ-обстеження - 300,00 грн.; здача аналізів в медичному центрі - 157,50 грн.; консультація педіатра - 50,00 грн.; консультація сімейного лікаря -- 75,00 грн.; лабораторні послуги - 87,50 грн.; лабораторні послуги - 87,50 грн.; консультація сімейного лікаря - 175,00 грн.; комплексне УЗ-обстеження - 175,00 грн.
Зазначені витрати підтверджуються наявними у матеріалах справи належними і допустимими доказами. При цьому суд враховує часткове визнання відповідачем позовних вимог у цій частині.
Щодо інших понесених витрат, а саме: придбання телефону, годинника, та ноутбука то такі витрати не можна віднести до додаткових витрат, які викликані особливими обставинами. Суд вважає зазначені витрати як добровільне волевиявлення одного із батьків, у даному випадку матері, яке не пов'язане з особливими обставинами, що потребують додаткових витрат, та обрано позивачем на власний розсуд, без погодження із відповідачем.
Крім того, щодо ноутбука, суд вважає за необхідне зазначити наступне долучена до позову заява ОСОБА_8 від 10.02.2024 про те, що остання продала позивачу власний ноутбук за ціною 30000 грн., не є належним доказом на підтвердження купівлі-продажу ноутбука.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази незадовільного стану здоров'я або непрацездатності відповідача, а також відсутні відомості тяжкого матеріального становища та докази на підтвердження інших обставин, які мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, а тому виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та має бути не меншим 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з огляду на інтереси малолітніх дітей сторін, з точки зору стабільності врегулювання правовідносин між сторонами, підходячи системно до даної ситуації, обоюдного обов'язку батьків утримувати свою дитини, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.01.2022 до 5000 грн., але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення нею повноліття, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили, а також стягнути з відповіла на користь позивача половину понесених додаткових витрат на дитину у розмірі 4082,50 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами:
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 141, 181, 185, 192 СК України, ст. ст. 10, 49, 81, 89, 141, 142, 206, 263-265, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 січня 2022 року у справі №308/14493/21 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину понесених додаткових витрат на дитину в розмірі 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 50 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Дегтяренко К.С.