Справа № 724/3081/24
Провадження № 2/724/694/24
07 жовтня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Скрипника С.М.
за участю секретаря судового засідання: Писанюк Я.П..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , який зареєстрований 22 липня 2010 року у Рухотинській сільській раді Хотинського району Чернівецької області, за актовим записом № 02.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що подружні відносини між ними припинені, причиною розпаду сім'ї є різні характери, втрата почуття кохання, взаєморозуміння та взаємоповаги, тому їхній шлюб існує формально. Відсутність між ними взаєморозуміння та спільної думки щодо вирішення звичайних побутових питань спонукали до повного розриву їхніх відносин.
Зазначив, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, однак ні він, ні відповідачка не мають наміру зберегти шлюб. Подальше фактичне спільне проживання та збереження шлюбу не можливі і є такими, що суперечили б його інтересам. На даний час поновлювати сімейні відносини не бажає, так як рішення про розірвання шлюбу є виваженим та прийняте остаточно, тому примирення як і подальше сумісне життя та збереження шлюбу, вважає недоцільним.
У шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спору про місце проживання дітей немає, оскільки діти вже тривалий час проживають з батьком та знаходяться на його самостійному вихованні та утриманні, і після розірвання шлюбу вони надалі будуть проживати з батьком.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання та розгляд справи призначено на 07 жовтня 2024 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 23.09.2024 року на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та після розірвання шлюбу залишити дітей проживати разом із ним, на його самостійному вихованні та утриманні.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, 23.09.2024 року на адресу суду надіслала заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі, на розірвання шлюбу згідна, справу просить слухати у її відсутності, строку для подання відзиву на позовну заяву не потрібно. В заяві підтвердила той факт, що син ОСОБА_5 та донька ОСОБА_6 перебувають на самостійному вихованні та повному утриманні свого батька.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним в справі матеріалам.
Фактичні обставини встановлені судом.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, та заяви сторін, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який між ними зареєстрований 22 липня 2010 року у Рухотинській сільській раді Хотинського району Чернівецької області, за актовим записом № 02, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 22 липня 2010 року (а.с.9).
У шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 19 грудня 2013 року, та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 22.02.2017 року (а.с.10,11).
Як вбачається із договору про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні, від 04.09.2024 року посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Новосельською І.Л. за реєстровим №5567, сторони погодили всі умови щодо визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні (а.с.12).
Фактично шлюбні відносини між сторонами припинені, на примирення позивач не згідний, наполягає на розірванні шлюбу, оскільки його збереження суперечитиме його інтересам, відповідач позовні вимоги визнала, на розірвання шлюбу погоджується. Враховуючи, що сторони виявили спільне бажання розірвати шлюб, укладений між ними, суд вважає, що такі вимоги підлягають задоволенню.
Застосовані норми права.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Як вбачається із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до п 1ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).
За приписом ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За приписами ч. ч. 1-3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Мотиви та висновки суду.
Суд вважає, що збереження сім'ї неможливе, оскільки сім'я сторін розпалася остаточно, на даний час їх шлюб носить формальний характер. Шлюбні відносини між ними фактично припинені і сторони не бажають зберегти сім'ю.
Оцінюючи у сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними суперечить інтересам сторін, а тому шлюб має бути розірваний.
Враховуючи спільне небажання сторін зберегти сім'ю, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Спору про місце проживання дітей немає, сторони дійшли згоди, що після розірвання шлюбу неповнолітні діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишаться на повному утриманні, самостійному вихованні та проживанні з батьком.
Вирішуючи заяву позивача про визначення місця проживання неповнолітніх дітей після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Саме до такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові № 200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами. Більш того, позивач не заперечує, щоб їхні спільні діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 залишилися на його самостійному вихованні та утриманні. Крім того, відповідач подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, носить формальний характер, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню позивача, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу слід задовольнити.
Розподіл судових витрат.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду за позовну вимогу про розірвання шлюбу було сплачено судовий збір, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 1-23, 76-81, 141, 247, ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 22 липня 2010 року у Рухотинській сільській раді Хотинського району Чернівецької області, за актовим записом № 02 - розірвати.
Неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , після розірвання шлюбу, залишити проживати разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на його самостійному вихованні та утриманні.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2024 року.
Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК