Справа № 724/2630/24
Провадження № 1-кп/724/101/24
07 жовтня 2024 року м. Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хотинського районного суду Чернівецької області об'єднане кримінальне провадження за №42024272150000011 від 14.03.2024 року та № 12024260000000065 від 02.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хотин Чернівецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 307 КК України,-
В провадженні Хотинського районного суду Чернівецької області знаходиться обєднане кримінальне провадження за №42024272150000011 від 14.03.2023 року та № 12024260000000065 від 02.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хотин Чернівецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки є підстави вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушеннях; ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу, не зменшились та не зникли. На даний час відсутні будь-які інші підстави для змін чи скасування обраного запобіжного заходу.
Обвинувачений та його захисник не заперечують щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , суд виходиться із наступного.
Ухвалою Шевченківського районного суду Чернівецької області від 17 травня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 14 липня 2024 року без можливості внесення застави.
Ухвалою Шевченківського районного суду Чернівецької області від 09 липня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 серпня 2024 року без можливості внесення застави.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 14.08.2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 12 жовтня 2024 року.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених частиною 1 даної статті. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків у даному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
-про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років. У разі доведення вини та визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, це може спонукати його до тривалого переховування від суду з метою уникнення можливого покарання. Так, небезпека переховування не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання, однак тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують;
-про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що обвинувачений знає особисто свідків у кримінальному провадженні, та може вчинити дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності шляхом умовлянь, підкупу чи залякувань, може спонукати свідків відмовитися від надання показань, зміни раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час судового засідання;
-про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується обґрунтовується в тому числі тим, що ОСОБА_6 офіційних доходів не має, засоби для існування у нього відсутні, що може спонукати його до вчинення інших кримінальних правопорушень (з урахуванням зокрема кількості епізодів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 ).
Так ризиками у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На даній стадії процесу відсутні підстави для обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, з метою забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а також за відсутності вагомих підстав для скасування або зміни запобіжного заходу на більш м'який, та відсутності обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за доцільне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, а також те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за що передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, знайомий зі свідками, йому відомі обставини кримінального провадження, а тому існують ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Згідно з п. 5 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177,183, 197, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Постановив:
Клопотання прокурора ОСОБА_7 - задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 05 грудня 2024 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , захиснику, прокурорам, а також направити начальнику ДУ "Чернівецькій слідчий ізолятор".
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_8 СКРИПНИК